- •Електричний струм, види струму. Густина струму. Принцип неперервності електричного струму.
- •Електрична напруга, різниця електричних потенціалів. Ерс.
- •О сновные законы и уравнения электрических цепей
- •Второй закон Кирхгофа
- •Первый закон Кирхгофа
- •Розрахунок складного кола методом рівнянь Кірхгофа, приклад розрахунку
- •Розрахунок складного кола методом контурних струмів, приклад розрахунку
- •Метод вузлових потенціалів, приклад
- •Принцип та метод накладання дії джерел енергії, приклад розрахунку
- •Еквівалентні перетворення пасивної ділянки кола: послідовне з`єднання, паралельне та перетворення трикутника і зірки опорів.
- •G1 , g2 , g3 ,…., Gn - провідн.Віток
- •Перетворення активної ділянки : послідовне з`єднання з ерс паралельне з`єднання з джерелом струму.
- •Еквівалентне перетворення джерела струму. Перенесення ерс за вузол.
- •Метод еквівалентного генератора. Приклад використання.
- •Вхідні та взаємні провідності віток. Приклад визначення провідностей.
- •Принцип (властивість) взаємності та його використання при розрахунку електричного кола.
- •Теорема компенсації, її використання.
- •Передача енергії від активного двополюсника пасивному. Залежності напруг і потужностей на елементах кола від струму при зміні опору навантаження. Ккд передачі.
- •Способы изображения синусоидальных величин
- •Векторное изображение синусоидальных величин.
- •Законы Ома и Кирхгофа в комплексной форме.
- •Послідовнез’єднання r, l, c. Активна і реактивна напруги. Рівняння колав комплексній формі. Векторна діаграма кола.
- •Паралельне зє’днання елементів r,l,c при синусоїдній напрузі. Миттєві струми віток, провідності віток. Комплексні амплітуди струмів.
- •Активна, реактивна та повна потужності кола синусоїдного струму. Співвідношення між потужностями та параметрами кола.
- •Комплексна потужність. Баланс потужностей кола.
- •29.Передача енергії від активного двополюсника до навантаження в колі синусоїдного струму
- •3 0.Топографическая и векторная диаграммы
- •Послідовне з”єднання двох індуктивно зв”язаних котушок. Векторні діаграми узгодженого і неузгодженого режиму. Ефект „несправжньої” ємності.
- •Паралельне з’єднання котушок
- •34.Индуктивно связанные элементы. Э.Д.С. Взаимной индукции
- •38Резонанс напряжений
- •Частотні характеристики послідовного контуру.
- •Енергетичні процеси при резонансі в послідовному контурі
- •Частотні характеристики реактивних двополюсників. Вимоги, які повинна задовольняти частотна характеристика.
- •Резонанс струмів
38Резонанс напряжений
Условием возникновения резонанса
напряжений в последовательном RLC -
контуре является равенство реактивных
сопротивлений катушки и конденсатора.
При
значения противоположных по фазе
напряжений на индуктивности и на емкости
равны, поэтому резонанс в рассматриваемой
цепи называют резонансом напряжений.
Полное сопротивление последовательного контура при резонансе минимально и равно активному сопротивлению.
Из формулы закона Ома
следует, что при
ток в контуре максимален и, ввиду чисто
активного сопротивления цепи, совпадает
по фазе с приложенным напряжением:
Напряжение на индуктивности и на емкости равны и в Q раз превышают приложенное напряжение:
Величина Q называется добротностью контура и показывает во сколько раз напряжение на реактивном (индуктивном или емкостном) элементе превышает напряжение на входе схемы в резонансном режиме.
где ρ – волновое (характеристическое)
сопротивление контура:
Угловая частота, при которой наступает резонанс, называется резонансной угловой частотой:
А частота, при которой возникает резонанс – соответственно резонансной частотой.
Білет №39
Частотні характеристики послідовного контуру.
Це залежність ХL, ХC, ХZ, φ, I, UL, UC при зміні частоти струму в колі
Для аналізу застосовуються формули
XL=ωL(5)
(6)
(7)
(8)
Білет №40
Енергетичні процеси при резонансі в послідовному контурі
i=UL*I*sinwpt
Порівнюючи вирази енергії електричного та магнітного полів Wм та Wе при резонансі, бачимо, що амплітуди цих енергій однакові:
Wм max =Wе max=L*I2
Сума енергій електричних полів в будь-який момент часу буде:
Wм =Wе=L*I2 =const - не залежить від часу.
На
відрізку часу wt від 0 до
струм в контурі зростає, а напруга на
ємності по абсолютному значенню
зменшується, енергія магнітного поля
котушки також зростає, а енергія
електричного поля конденсатора
зменшується. При цьому має місце
віддавання енергії поля конденсатора
в магнітне поле котушки. При
струм у котушці досягає максимального
значення і відповідно приймає енергія
магнітного поля при цьому енергія
електричного поля переходить в магнітне
поле. При подальшому зростанні wt
струм падає, а напруга підвищується. Це
призводить до того, що енергія з магнітного
поля контуру переходить в енергію
електричного поля. В момент часу сума
енергій електричного та магнітного
полів залишається незмінною. Це свідчить
про те, що від джерела енергія не надходить
в джерело контуру, джерело віддає лише
ту енергію, яка йде на теплові втрати.
Тому по відношенню до джерела контур
веде себе такий, який має лише активний
опір.
Білет №43
Частотні характеристики реактивних двополюсників. Вимоги, які повинна задовольняти частотна характеристика.
Нехай маємо пасивний двополюсник, який має тільки реактивні елементи:
для реактивних елементів частотні залежності будуть:
(рис1)
(рис2,4)
(рис3)
XL=1/(wc)
(рис5)
(рис6)
(рис7)
До рис7:X=wL-1/(wc)=(w2Lc-1)/(wc).
Для подальшого аналізу частотних залежностей введемо поняття Нуль і Полюс частотної характеристики. Нулем ЧХ будемо
називати таке значення частоти w0 при якому: Xвхідне(w0)=0. Полюсом ЧХ будемо називати таке значення wп при якому вхідний опір двополюсника: Xвхідне(wп)=+ або – нескінченність.
Дослідимо на наявність нулів та полюсів двополюсник, який є паралельним з’єднаням індуктивності і ємності:
(рис8)
X=
=
N(w)=0;
w01=0;
,
бо
;
wпLC=1;
(рис9)
Проведемо узагальнення ЧХ двополюсників на рис3,5,7,9 приходимо до висновку:
1). Сума нулів і полюсів ЧХ на одиницю більша від кількості реактивних елементів двополюсника: n0+nn=np.e.+1.
2). Нулі і полюси ЧХ чергуються.
3). ЧХ двополюсника починається з нуля, якщо в цьому двополюснику є замкнений шлях по індуктивностях схеми для протікання постійного струму.
4). Якщо вхідний опір реактивного двополюсника має вигляд дробу, то тоді показник чисельникавідрізняється від показника знаменника по частоті на +-1.
Для підтвердження вказаних узагальнень проведемо дослідження двополюсника із 3-ьох реактивних елементів (рис10).
1). w01=0, XBX(w01)=0
2).
,
wп1=
3). N(w)=0
,
,
,
,
Lекв>L2.,
;
W02>Wп
4).
XBX(wп2)
Білет №27
Білет № 41
