- •1 Загальна частина
- •1.1 Аналіз предметної області
- •1.1.1 Аналіз інформаційного забезпечення
- •1.1.2 Постановка задачі
- •1.1.3 Аналіз існуючих програмних продуктів
- •1.1.3.1 Тестувальна програма з інформатики InfTest
- •1.1.3.2 Навчальна програма «Тела вращения» («Rotation bodies»)
- •1.1.3.3 Онлайн – сервіси
- •1.1.4 Визначення основних термінів програмного продукту
- •1.2 Розробка sadt-діаграми
- •1.2.1 Виділення та опис бізнес-процесів програмного продукту
- •1.2.2 Документування бізнес-процесу програмного продукту на основі sadt-діаграм
- •1.3 Технічне завдання на розробку програмного продукту
- •1.3.1 Введення
- •1.3.2 Підстави для розробки
- •1.3.3 Призначення розробки
- •1.3.4 Вимоги до програми або програмного продукту
- •1.3.5 Вимоги до програмної документації
- •1.3.6 Техніко-економічні показники
- •1.3.7 Стадії і етапи розробки
- •1.3.8 Порядок контролю і приймання
- •1.4 Розробка засобів моделювання програмного продукту
- •1.4.1 Розробка логічної моделі
- •1.4.1.1 Діаграма прецедентів
- •1.4.1.3 Діаграма послідовності
- •1.4.1 Опис мови (середовища) програмування
- •1.4.1.1 Загальні відомості мови c#
- •1.4.2.2 Елементи мови c#
- •2 Спеціальна частина
- •2.1 Структура програмного продукту
- •2.2 Структура і функціональне призначення модулів програмного продукту
- •2.3 Елементи інтерфейсу програмного продукту
- •3 Економічний розділ
- •3.1 Розрахунок капітальних витрат на створення програмного продукту
1.3.8 Порядок контролю і приймання
Контроль здійснюється кінцевими користувачами системи, підключеними на етапі тестування системи.
Прийом комплексу здійснюється після його повної установки і настройки під конкретних користувачів і короткого курсу по навчанню користувачів.
Після закінчення розробки системи повинні бути проведені наступні види випробувань: тестування на захист від некоректного введення; тестування на повноту обміну інформацією між різними додатками.
1.4 Розробка засобів моделювання програмного продукту
1.4.1 Розробка логічної моделі
1.4.1.1 Діаграма прецедентів
Діаграма прецедентів – в UML, діаграма, на якій зображено відношення між акторами та прецедентами в системі. Також, перекладається як діаграма варіантів використання.
Діаграма прецедентів є графом, що складається з множини акторів, прецедентів (варіантів використання) обмежених границею системи (прямокутник), асоціацій між акторами та прецедентами, відношень серед прецедентів, та відношень узагальнення між акторами. Діаграми прецедентів відображають елементи моделі варіантів використання.
Суть даної діаграми полягає в наступному: проектована система представляється у вигляді безлічі сутностей чи акторів, що взаємодіють із системою за допомогою так званих варіантів використання. Варіант використання (англ. use case) використовують для описання послуг, які система надає актору. Іншими словами, кожен варіант використання визначає деякий набір дій, який виконує система при діалозі з актором. При цьому нічого не говориться про те, яким чином буде реалізована взаємодія акторів із системою.
На рисунку 1.4 показана діаграма прецедентів програми «Есть решение!».
На цій діаграмі показані актори та їх можливі дії. Для початку роботи актор повинен просто запустити програму через любий зручний йому спосіб. Після цього актор може обрати потрібний йому тип задач: вирішення систем лінійних рівнянь, виконання операцій над матрицями або отримання довідкової інформації. Якщо актор вибере вирішення систем лінійних рівнянь, то йому предстане вибір між трьома доступними методами рішення – Гауса, Крамера або матричний. Якщо актор вибере операції над матрицями, то йому доведеться обирати між знаходженням визначника та пошуком зворотної матриці. Незалежно від вибору актору для отримання рішення необхідно буде ввести параметри задачі та натиснути на кнопку вирішення. Якщо актор вибере пункт надання довідкової інформації, то отримає доступ до документів, що містять детальний опис методів розв’язання всіх задач, що включені до програми «Есть решение!».
Рисунок 1.4 – Діаграма прецедентів програми «Есть решение!»
1.4.1.2 Діаграма класів
Діаграма класів – статичне представлення структури моделі. Відображає статичні (декларативні) елементи, такі як: класи, типи даних, їх зміст та відношення. Діаграма класів, також, може містити позначення для пакетів та може містити позначення для вкладених пакетів. Також, діаграма класів може містити позначення деяких елементів поведінки, однак їх динаміка розкривається в інших типах діаграм. Діаграма класів (class diagram) служить для представлення статичної структури моделі системи в термінології класів об'єктно-орієнтованого програмування. На цій діаграмі показують класи, інтерфейси, об'єкти й кооперації, а також їхні відносини.
Діаграма класів являє собою деякий граф, вершинами якого є елементи типу «класифікатор», які пов'язані різними типами структурних відносин. Слід зауважити, що діаграма класів може також містити інтерфейси, пакети, відносини і навіть окремі екземпляри, такі як об'єкти та зв'язку. Коли говорять про даній діаграмі, мають на увазі статичну структурну модель проектованої системи. Тому діаграму класів прийнято вважати графічним представленому таких структурних взаємозв'язків логічної моделі системи, які не залежать або інваріантні від часу.
На рисунку 1.5 зображена діаграма класів програми «Есть решение!».
Рисунок 1.5 – Діаграма класів програми «Есть решение!»
На цій діаграмі показані зв'язку інформаційної системи з класами і операціями програми «Есть решение!».
Клас «Метод вирішення СЛР» є методом вирішення СЛР, що включений до програми «Есть решение!». Цей клас має такі атрибути, як «Метод вирішення», «Розмірність матриці», «Коефіціенти», «Вільні члени», «Алгоритм вирішення».
Клас «Операція над матрицею» є операцією над матрицями, що включена до програми «Есть решение!». Цей клас має такі атрибути, як «Тип операції», «Розмірність матриці», «Коефіціенти», «Алгоритм вирішення».
Класи «Метод вирішення СЛР» та «Операція над матрицею» мають однаковий набір операцій: «Введення даних», «Обробка даних», «Введення результату».
Клас «Довідка» є довідкою, що включена до програми «Есть решение!». Цей клас має такі атрибути, як «Тема довідки», «Кількість сторінок». До операцій даного класу відносяться «Запит довідки» та «Вивід довідки».
