- •Політологія як наука та навчальна дисципліна. Предмет політології.
- •Методологічні засади та методи політології.
- •Поняття, категорії та закономірності політології.
- •Наука про політику в системі інших суспільних наук (соціологія, філософія, психологія, історія, географія, правознавство, антропологія).
- •Функції, зростання ролі і значення політології в сучасному світі та Україні.
- •Сутність і структура політики, як суспільного явища.
- •Соціальна структура суспільства. Теорія стратифікації.
- •Суб'єкти та об'єкти політики, їх класифікація і роль.
- •Зміст та структура влади, її функції у політичній системі суспільства.
- •Джерела, типи легітимності влади.
- •Етапи розвитку світової політичної думки. Найвизначніші мислителі.
- •12. Етапи розвитку української політичної думки. Найвизначніші імена.
- •13. Поняття політичної діяльності.
- •19. Етапи наростання конфлікту. Криза. Типи криз.
- •20. Способи і технології розв'язання політичних конфліктів.
- •21. Концептуальні підходи до витлумачення поняття демократії.
- •22. Багатоаспектність демократії:
- •Принципи демократичного влаштування суспільно-політичного життя.
- •Демократичні процедури. Вибори, виборчі системи.
- •Нація як етап соціально-політичної еволюції етносу, етно-національні процеси в сучасному світі.
- •Об'єктивні та суб'єктивні чинники формування нації.
- •Націоналізм, його різновиди.
- •Напрями етнополітики, загальнодемократичні принципи національної політики.
- •Типи міжнаціональних конфліктів та шляхи їх вирішення.
- •Панівна еліта: поняття і структура. Сучасні концепції політичних еліт.
- •Сутність, функції політичної еліти.
- •Типи та ознаки політичної еліти .
- •Соціальна природа, функції політичного лідерства.
- •34. Вимоги до політичних лідерів у демократичному суспільстві.
- •35. Типи політичного лідерства.
- •36. Поняття політичної свідомості, її функції.
- •37. Структура, типи і види політичної свідомості.
- •38. Поняття політичної культури, її функції.
- •39. Структура, типи політичної культури.
- •40. Поняття, функції, критерії класифікації політичних ідеологій.
- •41. Політична доктрина консерватизму.
- •42. Політична доктрина лібералізму.
- •44. Політична доктрина комунізму.
- •45Політична доктрина фашизму
- •46 Поняття політичної системи. Структура та функції політичної системи.
- •47 Типи політичних систем
- •48 Політичні режими та їх типи.
- •1. Демократичний режим.
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим.
- •49.Особливості формування політичної системи в Україні при переході від тоталітаризму до демократії.
- •49 Держава, її ознаки та функції.
- •Форми державного правління та державного устрою.
- •53Поняття громадянського суспільства. Шляхи його формування.
- •54Сутність та характеристики правової держави.
- •55Поняття і функції громадських організацій і рухів.
- •Види громадських об'єднань Зарівнемполітизованостіабозамісцемуполітичнійсистемі (політичніпартії, суспільно-політичніорганізації, громадськіорганізації);
- •56.Класифікація громадських організацій і рухів.
- •57. Соціально-політична сутність, функції політичних партій.
- •Типи політичних партій.
- •60. Партійна система в сучасній Україні.
- •61. Міжнародні відносини та їх суб'єкти
- •62. Основні принципи сучасної міжнародної політики
- •64. Поняття цивілізаційного розвитку людства. Типи та види цивілізацій
- •65. Поняття глобальної політики. Глобальні проблеми людства та їх класифікація
- •66.Соціально-політичні перспективи розвитку людства. ???????
Функції, зростання ролі і значення політології в сучасному світі та Україні.
Завдання П виражені в її функціях.
Теоретико-пізнавальна реалізується через вивчення, систематизацію, пояснення, аналіз узагальнення й оцінку політ явищ. Репрезентує себе у вигляді сукупності теоретичних концепцій. Полягає у розробці основних концептуальних ідей які пояснюють характер розвитку суспільства на його різних етапах. Методологічна яка визначає порядок аналіз закономірностей, методів, способів і принципів теоретичного дослідження політики і практичної реалізації набутих знань. Світоглядна- стверджує цінності, ідеали, норми цивілізованої політ поведінки, політ культури соціальних суб’єктів що сприяють досягненню певного консенсусу в суспільстві, оптимальному функціонуванні політичних інститутів. сприяє розвитку політичного мислення. Прогностична полягає у спрямованості політології на передбачення шляхів розвитку політ процесів різних варіантів політ поведінки. Це необхідно для розробки механізму раціональної організації політичних процесів, урахування ресурсів політ влади, контроль.
Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
Політичні відносини відіграють у суспільстві так само велику роль, як соціальні і економічні: вони характеризують тип суспільної організації, відносини експлуатації, панування та підкорення або співробітництва, взаємодії і політичної єдності. На їхній характер впливають відносини, що складаються між державою і суспільством, владою і народом, відносини між класами, групами та верствами в суспільстві ( структурна, соціально-політична диференціація суспільства) та внутрішньгрупові т, міжгрупові та міжіндивідуальні відносини. На сучасному розвитку України зростає роль особистості в політиці. Пересічна людина перестає бути "гвинтиком" у суспільно-політичному житті країни, зростає її самоусвідомлення, що тільки од неї, од того, який вона зробить вибір на чергових виборах, як вона розуміється на тому, де правда, а де чорний піар, од її згуртування і обізнаності своїх прав і обов’язків у суспільстві залежить якість життя особистості, життя майбутніх поколінь.
Сутність і структура політики, як суспільного явища.
Термін “політика” походить від давньогрецького слова polis (місто-держава) та пов’язаних з ним politeia (конституція), politike (мистецтво управління), politicas (державний діяч), polites (громадянин). З урахуванням соціального призначення політики вона може бути визначена як діяльність з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади.
Політика виникла водночас із соціальною, етнічною та релігійною диференціацією суспільства. Вона виникла як нагальна потреба в соціальній силі, здатній забезпечити реалізацію особистих, групових, суспільних інтересів, регулювання відносин між людьми для збереження цілісності суспільства.
структурні компоненти політики:
Політичний інтерес – внутрішнє, усвідомлене джерело політ.повед., яке спонукає людей до постановки певних політ.цілей та здійснення конкретних дій для їх досягненняю
Політ.діяльність – різновид соціальної активності субєктів, дії яких відбивають реалізацію своїх політичних статусів.
Політ.відносини – стійкий характер взаємозвязків суспільних груп між собою та з інститутами влади.
Політ.свідомість – характеризує залежність політичного життя від усвідомленого ставлення людей до своїх владнозначущих інтересів.
Політична організація – відобр.роль інсти-ів публічної влади як центрів управління й регулювання суспільних процесів.
