- •Політологія як наука та навчальна дисципліна. Предмет політології.
- •Методологічні засади та методи політології.
- •Поняття, категорії та закономірності політології.
- •Наука про політику в системі інших суспільних наук (соціологія, філософія, психологія, історія, географія, правознавство, антропологія).
- •Функції, зростання ролі і значення політології в сучасному світі та Україні.
- •Сутність і структура політики, як суспільного явища.
- •Соціальна структура суспільства. Теорія стратифікації.
- •Суб'єкти та об'єкти політики, їх класифікація і роль.
- •Зміст та структура влади, її функції у політичній системі суспільства.
- •Джерела, типи легітимності влади.
- •Етапи розвитку світової політичної думки. Найвизначніші мислителі.
- •12. Етапи розвитку української політичної думки. Найвизначніші імена.
- •13. Поняття політичної діяльності.
- •19. Етапи наростання конфлікту. Криза. Типи криз.
- •20. Способи і технології розв'язання політичних конфліктів.
- •21. Концептуальні підходи до витлумачення поняття демократії.
- •22. Багатоаспектність демократії:
- •Принципи демократичного влаштування суспільно-політичного життя.
- •Демократичні процедури. Вибори, виборчі системи.
- •Нація як етап соціально-політичної еволюції етносу, етно-національні процеси в сучасному світі.
- •Об'єктивні та суб'єктивні чинники формування нації.
- •Націоналізм, його різновиди.
- •Напрями етнополітики, загальнодемократичні принципи національної політики.
- •Типи міжнаціональних конфліктів та шляхи їх вирішення.
- •Панівна еліта: поняття і структура. Сучасні концепції політичних еліт.
- •Сутність, функції політичної еліти.
- •Типи та ознаки політичної еліти .
- •Соціальна природа, функції політичного лідерства.
- •34. Вимоги до політичних лідерів у демократичному суспільстві.
- •35. Типи політичного лідерства.
- •36. Поняття політичної свідомості, її функції.
- •37. Структура, типи і види політичної свідомості.
- •38. Поняття політичної культури, її функції.
- •39. Структура, типи політичної культури.
- •40. Поняття, функції, критерії класифікації політичних ідеологій.
- •41. Політична доктрина консерватизму.
- •42. Політична доктрина лібералізму.
- •44. Політична доктрина комунізму.
- •45Політична доктрина фашизму
- •46 Поняття політичної системи. Структура та функції політичної системи.
- •47 Типи політичних систем
- •48 Політичні режими та їх типи.
- •1. Демократичний режим.
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим.
- •49.Особливості формування політичної системи в Україні при переході від тоталітаризму до демократії.
- •49 Держава, її ознаки та функції.
- •Форми державного правління та державного устрою.
- •53Поняття громадянського суспільства. Шляхи його формування.
- •54Сутність та характеристики правової держави.
- •55Поняття і функції громадських організацій і рухів.
- •Види громадських об'єднань Зарівнемполітизованостіабозамісцемуполітичнійсистемі (політичніпартії, суспільно-політичніорганізації, громадськіорганізації);
- •56.Класифікація громадських організацій і рухів.
- •57. Соціально-політична сутність, функції політичних партій.
- •Типи політичних партій.
- •60. Партійна система в сучасній Україні.
- •61. Міжнародні відносини та їх суб'єкти
- •62. Основні принципи сучасної міжнародної політики
- •64. Поняття цивілізаційного розвитку людства. Типи та види цивілізацій
- •65. Поняття глобальної політики. Глобальні проблеми людства та їх класифікація
- •66.Соціально-політичні перспективи розвитку людства. ???????
64. Поняття цивілізаційного розвитку людства. Типи та види цивілізацій
В сучасному розумінні цивілізація – це людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднують людейоднакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).
Цивілізація – такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.
Основні ознаки цивілізації виокремив австралійський археолог і філолог, дослідник давньої історії Європи Гордон Вір Чайлд (1892–1957). Він виділив 10 найсуттєвіших ознак:
· виникнення держави;
· формування соціальних станів та класів;
· спадкова власність на землю;
· створення податкової системи;
· розвиток торгівлі;
· відокремлення ремесла від сільського господарства;
· створення писемності;
· поява міст;
· створення монументальних споруд;
· зародження мистецтва і науки.
Типи цивілізації – методологічне поняття, що використовується для найбільш великого членування культурно-історичного розвитку людства, що дозволяє визначити специфічні особливості, характерні для багатьох суспільств. В основу типологізації покладено чотири основних критерії: 1) загальні фундаментальні риси духовного життя; 2) спільність і взаємозалежність історика-політичної долі та економічного розвитку; 3) взаимопереплетение культур; 4) наявність спільних інтересів і спільних завдань з точки зору перспектив розвитку.
На основі цих критеріїв виокремлюються чотири основних типи цивілізації: 1) природні співтовариства (непрогрессівний форми існування); 2) східний тип цивілізації; 3) західний тип цивілізації; 4) сучасний тип цивілізації.
Східний тип цивілізації (східна цивілізація) — історично перший тип цивілізації, що сформувався до 3-го тисячоліття до н. е. на Стародавньому Сході: у Стародавній Індії, Китаї, Вавілоні, Давньому Єгипті.
Західний тип цивілізації (західна цивілізація) — систематична характеристика особливого типу цивілізаційного розвитку, що включає в себе певні етапи історико-культурного розвитку Європи та Північної Америки.
Сучасний стан цивілізаційного розвитку призвело до формування глобальної цивілізації. Глобальна цивілізація — сучасний етап цивілізаційного розвитку, який характеризується зростаючою цілісністю світового співтовариства, становленням єдиної загально планетарної цивілізації. Глобалізація пов'язана передусім з інтернаціоналізацією всієї громадської діяльності на Землі. Ця інтернаціоналізація означає, що в сучасну епоху все людство входить в єдину систему соціально-економічних, політичних, культурних та інших зв'язків і відносин.