39. Структура, типи політичної культури.

Політична культура є складовою частиною загальної культури людства й відіграє інтегруючу роль у формуванні соціальних цінностей.

Аналізуючи роль культури в життєдіяльності суспільства і людини, дослідники звертають увагу на її визначальний вплив. Культура віддзеркалює багатогранність людського досвіду, зберігає й передає новим поколінням знання, традиції, матеріальні й духовні цінності.

До компонентів політичної культури відносять:

— знання й орієнтації громадян щодо політики, різних гілок влади та їхніх лідерів;

— характер відносин до політичних партій та інших суб'єктів;

— політичну самоідентифікацію тощо.

Політична культура суспільства виявляється у функціюванні політичних інституцій, реальних суспільних відносинах, а показниками культури виступають, зокрема, якість приймання політичних рішень, електоральна поведінка суб'єктів політики, характер взаємодії політичних інституцій тощо.

Отже, політична культура характеризує поведінку й діяльність суб'єктів політики, функціювання політичних інституцій, вона впливає на функціювання політичної системи, а отже, і на політичне життя всього суспільства.

40. Поняття, функції, критерії класифікації політичних ідеологій.

Основні поняття політичної ідеології

Політична ідеологія, будучи вираженням національних, класових, партійних, релігійних інтересів, визначає спрямованість політичних поглядів, пропонує набір певних цілісних орієнтирів.

У Франції за Наполеона термін «ідеологія» придбав негативного відтінку. «Ідеологами» почали називати людей, які проповідують погляди, відірвані практичних питань громадського життя і реальної політики. Маркс і Енгельс вважали, що ідеологія не відбиває дійсність адекватно.

Політична ідеологія є переважно духовним знаряддям еліти. Проте її реальна роль суспільстві залежить від цього, який вплив вона надає на стан суспільної свідомості.

 Структура і функції ідеології

 У межах будь-який ідеології, будь-якого ідеологічного вчення вирізняються такі структурні компоненти чи рівні:

1)Теоретико-концептуальний, який утворюють основні тези, котрі розкривають цінності й ідеали певного громадського класу, нації чи держави, або групи прихильників певного напряму політичного розвитку (наприклад, реформатори, консерватори чи революціонери);

2)Программно - політичний, у якому соціально - філософські принципи чи ідеали перетворюються політичної елітою на конкретні програми, гасла й підвищити вимоги, сприяючи прийняттю політичним керівництвом певних політичних прийняття рішень та здійсненню що з ними дій;

3)Актуализированний, що є усвідомлені громадянами конкретні політичну мету, і навіть їх реалізація з допомогою конкретних методів і безкомпромісність дій.

Взаємодія ідеології й політики припускає наявність вони спільних рис. По-перше, політика та ідеологія — це явища свідомості. По-друге, спрямованість забезпечення інтеграції суспільства: політика здійснює це через соціальні проекти, ідеологія — через громадські ідеали; вони можуть використовуватися для легітимації і виправдання влади.