- •Політологія як наука та навчальна дисципліна. Предмет політології.
- •Методологічні засади та методи політології.
- •Поняття, категорії та закономірності політології.
- •Наука про політику в системі інших суспільних наук (соціологія, філософія, психологія, історія, географія, правознавство, антропологія).
- •Функції, зростання ролі і значення політології в сучасному світі та Україні.
- •Сутність і структура політики, як суспільного явища.
- •Соціальна структура суспільства. Теорія стратифікації.
- •Суб'єкти та об'єкти політики, їх класифікація і роль.
- •Зміст та структура влади, її функції у політичній системі суспільства.
- •Джерела, типи легітимності влади.
- •Етапи розвитку світової політичної думки. Найвизначніші мислителі.
- •12. Етапи розвитку української політичної думки. Найвизначніші імена.
- •13. Поняття політичної діяльності.
- •19. Етапи наростання конфлікту. Криза. Типи криз.
- •20. Способи і технології розв'язання політичних конфліктів.
- •21. Концептуальні підходи до витлумачення поняття демократії.
- •22. Багатоаспектність демократії:
- •Принципи демократичного влаштування суспільно-політичного життя.
- •Демократичні процедури. Вибори, виборчі системи.
- •Нація як етап соціально-політичної еволюції етносу, етно-національні процеси в сучасному світі.
- •Об'єктивні та суб'єктивні чинники формування нації.
- •Націоналізм, його різновиди.
- •Напрями етнополітики, загальнодемократичні принципи національної політики.
- •Типи міжнаціональних конфліктів та шляхи їх вирішення.
- •Панівна еліта: поняття і структура. Сучасні концепції політичних еліт.
- •Сутність, функції політичної еліти.
- •Типи та ознаки політичної еліти .
- •Соціальна природа, функції політичного лідерства.
- •34. Вимоги до політичних лідерів у демократичному суспільстві.
- •35. Типи політичного лідерства.
- •36. Поняття політичної свідомості, її функції.
- •37. Структура, типи і види політичної свідомості.
- •38. Поняття політичної культури, її функції.
- •39. Структура, типи політичної культури.
- •40. Поняття, функції, критерії класифікації політичних ідеологій.
- •41. Політична доктрина консерватизму.
- •42. Політична доктрина лібералізму.
- •44. Політична доктрина комунізму.
- •45Політична доктрина фашизму
- •46 Поняття політичної системи. Структура та функції політичної системи.
- •47 Типи політичних систем
- •48 Політичні режими та їх типи.
- •1. Демократичний режим.
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим.
- •49.Особливості формування політичної системи в Україні при переході від тоталітаризму до демократії.
- •49 Держава, її ознаки та функції.
- •Форми державного правління та державного устрою.
- •53Поняття громадянського суспільства. Шляхи його формування.
- •54Сутність та характеристики правової держави.
- •55Поняття і функції громадських організацій і рухів.
- •Види громадських об'єднань Зарівнемполітизованостіабозамісцемуполітичнійсистемі (політичніпартії, суспільно-політичніорганізації, громадськіорганізації);
- •56.Класифікація громадських організацій і рухів.
- •57. Соціально-політична сутність, функції політичних партій.
- •Типи політичних партій.
- •60. Партійна система в сучасній Україні.
- •61. Міжнародні відносини та їх суб'єкти
- •62. Основні принципи сучасної міжнародної політики
- •64. Поняття цивілізаційного розвитку людства. Типи та види цивілізацій
- •65. Поняття глобальної політики. Глобальні проблеми людства та їх класифікація
- •66.Соціально-політичні перспективи розвитку людства. ???????
38. Поняття політичної культури, її функції.
Ґрунтовна розробка самого поняття політичної культури як сукупності індивідуальних позицій і орієнтацій учасників політичної системи, суб'єктивної сфери, що лежить в основі політичних дій і надає їм певного значення, сформульоване Г. Алмондом та С. Вербою у книзі "Громадянська культура" (1963), вважається класичним.
Польський політолог Опалек зробив спробу класифікувати численні дефініції політичної культури,згрупувавши їх за чотирма основними напрямами:
1) "суб'єктивні" або "психологічні", до яких належать визначення політичної культури, сформульовані Г. Алмондом та його послідовниками;
2) "об'єктивні", які розглядають політичну культуру як систему владних зразків, "стандартів" поведінки суб'єктів політичної системи, відхилення від яких призводить до втручання органів влади;
3) "евристичні", які визначають політичну культуру як вибір певних зразків політичних орієнтацій, які (за їхнього домінування) сприяють стабільності або правильному функціонуванню політичної системи;
4) "всеохоплюючий, тобто такі, що визначають цю культуру через самий тільки перелік її об'єктів та елементів без узагальнюючих характеристик з причини надзвичайної складності цього соціального феномену.
Сутність пізнавальної функції в тому, що вона озброює людей суспільно-політичними знаннями, необхідними для успішної діяльності у сфері політики, для формування кожною людиною своєї особистої компетентної думки з питань політики й політичного життя. Призначення виховної функції полягає в підвищенні політичної свідомості й національної самосвідомості через безпосередню участь громадян в управлінні, політичному житті, зростанні їх інформованості й компетентності, освіченості, формуванні у громадян стійкого інтересу до політичного життя.
Функція соціалізації сприяє набуттю людиною навичок і властивостей, які дозволяють їй реалізувати в тій чи іншій системі влади свої громадянські права й інтереси.
Завдяки функції адаптації виявляється потреба індивіда в пристосуванні до мінливого політичного середовища, умов реалізації його політичних прав і владних повноважень.
Нормативно-ціннісна функція задає індивідам, групам, суспільству в цілому певні норми, стандарти, цінності, установки політичного мислення, цілі і мотиви поведінки; фіксує ієрархію політичних цінностей.
Регулююча функція політичної культури покликана забезпечувати вплив громадян на політичний процес, насамперед через участь у контролі за роботою органів влади й управління, а також за допомогою існуючих норм, традицій, ідеалів тощо.
Інтегративна функція полягає в тому, що політична культура стає опорою існуючої політичної системи, формує широку і стійку соціальну базу даного політичного устрою, сприяє згуртованості всіх верств населення, створюючи таким чином широку соціальну базу системи влади правлячого класу, забезпечуючи підтримку політичної системи більшістю населення.
Прогностична функція сприяє передбаченню можливих варіантів поведінки суб'єктів політики за певних ситуацій, у перебігу політичних подій. Без справжньої, масової політичної культури народ перетворюється на натовп, на предмет маніпуляцій користолюбних політиків.
Таким чином, функції політичної культури є тими напрямами, по яких політична культура входить у життя і побут людей. Саме за допомогою функцій вона стає реально відчутною, зрозумілою, а отже, практично значущою і досяжною.