Вирішення виробничих ситуацій ігровим методом під час проведення навчальних практик
На відділеннях проводяться заняття в ігровій формі. Головна функція ігрового заняття - навчання в дії, і чим ближче ігрова діяльність студентів до реальності, тим вищий пізнавальний ефект.
Вирішення виробничих ситуацій студентами під час проведення практичних занять ігровим методом дає можливість викладачу перевірити засвоєння теоретичних знань, якість виконання самостійної роботи та вміння приймати професійне рішення в екстремальних умовах. До обговорення кожної ситуації залучаються студенти інших ланок, що спонукає до виникнення дискусії. Після розгляду виробничих ситуацій викладачем проводиться оцінювання вміння прийняти самостійне вирішення реальних виробничих завдань та аналіз результатів професійної діяльності студентів.
Після проведення рольової гри проводиться її обговорення, порівнюючи розбір ходу розглянутої виробничої ситуації. Після чого викладач підводить підсумок засвоєння теоретичних знань з теми, дає оцінку якості виконання завдань самостійної роботи та вміння приймати правильне професійне рішення в розв'язуванні створеної ситуації
Схематичне зображення ігрового практичного заняття
Метод програмованого контролю. Підвищення якості навчання студентів безпосередньо пов'язане зі створенням і послідовним використанням системи тестового контролю засвоєння знань.
Разом з використанням традиційних форм і засобів контролю знань студентів широко використовується метод програмованого контролю під час проведення тест-контролю, тест-опитування. Він з цікавістю сприймається студентами. Найважливішою роботою під час програмованого контролю є підготовка стандартизованих завдань (тестів).
Використання програмованого контролю знань студентів дає можливість викладачу швидко одержати загальне уявлення про рівень засвоєння матеріалу, в певній мірі сприяє встановленню загальних недоліків у знаннях, допущених помилок, але виключає можливість прослідкувати за логікою студента, його здатністю до аналізу.
Використання тестових завдань відбувається під час проведення поточного та семестрового контролю знань студентів у різних видах.
Завдання з простим вибором одноелементних відповідей використовуються для перевірки вміння правильно відтворювати набуті знання. Завдання складається з двох частин: у першій формулюється запитання , а в другій пропонується на вибір декілька відповідей, одна з яких є правильною. Під час складання таких завдань виникають труднощі у підборі варіантів відповідей, що повинні бути достатньо схожими на правильні.
Для того щоб вибрати правильну відповідь, студент має проаналізувати усі відповіді, що пропонуються.
Висновок
Результатом контролю знань, умінь і навичок є оцінка. Вона одержує визнання студентів і стимулює їх працездатність у тому випадку, коли є об'єктивною, справедливою, навчальною. Оголошення оцінок проводиться після відповіді на питання або в кінці заняття. Проводиться аналіз знань і вмінь студентів, вказуються позитивні й негативні сторони володіння матеріалом, зазначаються шляхи подолання труднощів для отримання вищої оцінки.
З кожної навчальної дисципліни розроблені критерії оцінок перевірки теоретичних і практичних знань.
Створення проблемних ситуацій-один з прийомів роботи викладачів, який активізує пізнавальну діяльність студентів на занятті. Важливою особливістю проблемного навчання є те, що студентам не даються знання в готовому вигляді, перед ними ставиться проблема для самостійного вирішення.
Проблемні ситуації можуть виникати на всіх структурних етапах заняття. Коли викладач у процесі перевірки вивченого матеріалу на перший план ставить навчальну; а не контролюючу функцію, він проводить фронтальну бесіду зі студентами, ставлячи їм проблемні запитання і даючи завдання.
Елементи проблемного навчання особливо використовуються під час перевірки засвоєння матеріалу в такому структурному елементі, як узагальнення й систематизація знань студентів, як на теоретичних, так і на практичних заняттях.