3. Поняття величини. Типи величин

Енциклопедичний словник дає пояснення величини як узагальнення конкретних понять: довжини, площі, маси тощо. Вибравши одну з цих величин за одиницю вимірювання, можна будь-яку іншу величину цього самого роду виразити числом відношення до одиниці вимірювання. Тобто це поняття носить кількісний порівняльний характер.

З точки зору алгоритмізації в якості величин та їх сукупностей виступають структуровані дані, які опрацьовуються алгоритмами. Якщо ж розглядати алгоритм на рівні виконання його на комп'ютері то в цьому випадку величина трактується як інформація, якою оперує програма, а їй відповідно повинно бути відведено місце в пам'яті, отже сама програма, з точки-зору комп'ютера, також є послідовністю даних, тобто програмних величин (команд, операторів), кожній з яких при введенні відводиться місце в пам'яті.

Одним із основних призначень створюваних програм є опрацювання різноманітних даних – чисел, символів, текстів, графічних зображень, звукових записів і т.д. При виконанні програми, дані зберігаються в пам’яті, причому, для кожного з даних відводиться певний об’єм пам’яті – потрібна кількість байтів. Так, для розміщення в пам’яті цілого числа з діапазону [-32000..32000] потрібно 2 байти, символу – 1 байт, дійсного числа – 6 байтів. Пам’ять комп’ютера організована таким чином, що кожний байт має свій номер. Отже, щоб відшукати в пам’яті комп’ютера певні дані, потрібно знати номер початкового байта, з якого починається розміщення даних в пам’яті, та розмір даних в байтах.

Величина — структуровані дані (вхідні, вихідні, проміжні), якими оперує програма.

У мові програмування Pascal розрізняють сталі та змінні величини. Вже із самої назви слідує, що стала це те що не змінюється і є постійним і змінна — величина яка може набувати різних значень під час виконання алгоритму.

Стала величина — це величина, яка не змінює свого значення під час виконання всього алгоритму.

Змінна величина — величина, яка може змінювати своє значення під час виконання алгоритму.

Ідентифікатор. Змінна. Константа

Для звернення до змінних або сталих використовують механізм іменування величин, або іншими словами присвоюється кожній величині ідентифікатор. Під утворення ідентифікаторів неохідно дотримуватися певних правил:

— назвою (ідентифікатором) величини може бути будь-яка послідовність латинських літер (а — z та А —Z), цифр 0 —9 та знаків підкреслення,

— назва (ідентифікатор) величини завжди повинна починатися з літери.

— кожна величина (змінна, стала) повинна мати унікальну назву яка не повторюється у межах програми.

— у програмах написаних на мовою програмування Pascal не розрізняються великі та малі літери. Тобто ідентифікатори MyData та mydata будуть вважатися однаковими.

— з метою легкого читання програми обирати ідентифікатори доцільно дотримуватися змістового призначенням.

— назви змінних не повинні містити більше, ніж 128 символи. Усі символи після 128-го будуть ігноруватися.

як ідентифікатор неможна використовувати службові слова мови програмування Pascal, які мають певні призначення.