2.2. Виконання власного проекту

Так як ми вже говорили, що творчий процес має два періоди, то під останнім розуміємо практичне втілення задуму, що також має низку етапів. Мета його – надати витворам уяви досконалого, чуттєво сприйманого образу завдяки формуючим умінням. Це прагнення сформувати твір у таку доцільну в собі виразну цілісність, щоб він поставав органічною єдністю форми та змісту, а кожний його елемент був внутрішньо переконливим.

Оскільки основну форму було вирішено ескізним пошуком, то тепер варто попрацювати саме з проектною частиною, визначання якої наведено вище.

Цей етап є не менш складним і трудомістким, через те, що саме в ньому ми вирішуємо остаточний вигляд практичної роботи нашої кваліфікаційної. Перш за все, ми обговорили розмір художнього витвору, який би ідеально закомпонував всі деталі фігури. Також не менш важливою темою для дискусії виступає колір. Завдяки різним породам дерева, особливості їх текстури, різним тонам і відтінкам можна досягти вдалих поєднань і прекрасних вирішень роботи, де грайливо, стихійно і по-особливому буде підкреслено весь наш творчий задум. Деревина, як відомо, є прекрасним матеріалом, який піддається і впливу різних хімічних речовин, що, підкреслимо, дає ще більший спектр урізноманітнення художнього виконання: можна використати різні фарби для деревини, які при вдалому використанні зроблять нашу фігуру досить витонченою і наповнять сучасним звучанням; підкреслити текстуру і надати блиск лаковим покриттям. Та на мою думку, найбільш вдалим процесом для обробки дерева є тонування. Саме в цій техніці можна досягти дуже цікавих кольорових композицій і водночас не втратити природну красу текстури дерева. Тому завдяки грі тонованих поверхонь деталей, наш творчий задум буде виділений, завдяки чому можна буде виділити центр композиції і розставити певні акценти на інших деталях (Додаток Е).

Отже, в основу художньо-творчої діяльності покладено об'єктивні фактори. Перший – це прагнення об'єктивації духу в матерії формування, причому воно набуває характеру мети. Другий – це здатність суб'єкта творчих умінь заглиблюватися у сутність явищ та формувати образи їх життєвості як ідеальну реальність у матеріалі конкретного виду мистецтва. Зрештою, це вміння у художньо-творчому процесі досягати адекватності втілення образів, що живуть у свідомості митця, у матеріалі мистецтва.

Оскільки основною спонукою до творчості є внутрішня потреба митця надати реального життя образам, що живуть в уяві та утримуються пам'яттю, вона зосереджує на собі, народжуючи велику творчу наснагу.

Тому формуючий процес у мистецтві має на меті закріплення відношення у його найбільш повному, цілісному, художньо-переконливому виявленні.

Внутрішня правда образів, що живуть у свідомості митця, дозволяє йому поглиблювати, вдосконалювати, наповнювати їх усе новими рисами життєвої повноти, аж поки вони не набудуть внутрішньої завершеності.

Внутрішнє відчуття правди твору – джерело творчої наснаги на подальшу художню діяльність.

Необхідною умовою результативності художнього процесу є також досконале володіння митця художньою «технікою». Твір набуває внутрішньої переконливості за умови майстерного втілення образів у матеріалі конкретного виду мистецтва.

Адже саме завдяки формуючим умінням митця образи сповнюються свобідної внутрішньо визначеної життєвості. Тобто, творча діяльність – це процес, що розгортається у формах внутрішньої потреби, яка набуває характеру необхідності та реалізує себе у наслідках як свобідна внутрішня життєвість духу в досконалих художніх образах.

Оскільки творчий процес у мистецтві — це творення ідеального способу буття, піднесеного над повсякденним у проявах дійсності, правомірно говорити, що він відображає закономірності духовного досвіду цілих історичних епох як у плані їх змістовного наповнення, так і у характері та способах художнього втілення.

Таким чином, художньо-творча діяльність митця — це відображення у світі окремої творчо-обдарованої особистості загальних закономірностей суспільних відносин та цінності людини, що об'єктивовані в індивідуально-неповторній їх життєвості художньо-образною мовою мистецтва. Художня творчість є відображенням свободи людського духу в його істині: розгортання досконалого образу життєвості як самоцінюванної реальності.