2.3 Багатомірні масиви

Багатомірні масиви можна описати як "масиви масивів". Наприклад, двомірний масив можна розглядати як таблицю елементів, які мають однаковий тип даних.

Приклад оголошення масиву розміром 3 на 5 виглядатиме так:

int array [3][5];

Рисунок 3 - Розміщення заповненого багатовимірного масиву в пам`яті

Доступ до елементів аналогічний одномірному масиву, але задаватися буде порядковий номер у кожному вимірі. Багатовимірні масиви не мають обмежень у кількості вимірів, їх може бути більше ніж два.

2.4 Характеристика масиву

• Розмірність — кількість індексів елемента (одновимірний, двовимірний, багатовимірний)

• Розмір — загальна кількість елементів у масиві.

• За типом поділяється на числовий та символьний.

• В кожній мові є свої правила опису масив.

В програмуванні масив — сукупність елементів одного типу даних, впорядкованих за індексами, які зазвичай репрезентовані натуральними числами, що визначають положення елемента в масиві.

Масив може бути одновимірним (вектором), та багатовимірним (наприклад, двовимірною таблицею), тобто таким, де індексом є не одне число, а кортеж (сукупність) з декількох чисел, кількість яких збігається з розмірністю масиву.

У переважній більшості мов програмування масив є стандартною вбудованою структурою даних.

3 Рядок

Рядок - це послідовність символів. Як відомо, послідовності в С представляються масивами або покажчиками. Програми на C зберігають рядки як масиви типу char. Для оголошення строкової змінної усередині програми просто оголосіть масив типу char з кількістю елементів, достатнім для зберігання необхідних символів.

char s[64];

Головна відмінність між символьними рядками та іншими типами масивів полягає в тому, що C визначає останній елемент масиву. Програми на C представляють кінець символьного рядка за допомогою символу NULL, який в C зображується як спеціальний символ '\ 0', або нульовий байт.

3.1 Оголошення символьних рядків

Символьний рядок у С являє собою масив елементів типу char, який закінчується символом (NULL). Масиви символів оголошуються так:

char назва_рядка[довжина_рядка];

Наприклад:

Char a[32];

const int len=80; char str[len];

Оскільки рядки є масивами символів, то назва рядка є вказівником на його перший елемент.

3.2 Ініціалізація символьного рядка

С дозволяє ініціалізувати масиви при оголошенні:

const char text[]=“Ми вивчаємо програмування”;

char slovo[11]=“University”;

char sl[]={‘U’,’n’, ‘i’,’v’,’e’,’r’,’s’,’i’,’t’,’y’,’\0’};

char tit[32]=“Hello, C++”;

Якщо кількість символів, що присвоюється рядку, менша від розміру масиву, більшість компіляторів С++ присвоюють символи NULL елементам рядкового ма сиву, що залишаються. Пізніше, в програмі, у цей масив можна буде вмістити довший рядок, обов'язково помістивши в кінці символ ‘\0’.

4 Структура

В програмуванні та комп'ютерних науках структури даних — це способи організації даних в комп'ютерах. Часто разом зі структурою даних пов'язується і специфічний перелікоперацій, що можуть бути виконаними над даними, організованими в таку структуру.

Правильний підбір структур даних є надзвичайно важливим для ефективного функціонування відповідних алгоритмів їх обробки. Добре побудовані структури даних дозволяють оптимізувати використання машинного часу та пам'яті комп'ютера для виконання найкритичніших операцій.

Підтримка базових структур даних, які використовуються в програмуванні, включена в комплекти стандартних бібліотек найбільш розповсюджених мов програмування.

Структура складається з даних різного типу, з якими зручно працювати, як з єдиним блоком. Наприклад, для обліку різних товарів у магазині потрібно знати їхні найменування, ціни, кількість. Усі ці дані можна записати в одну структуру. Наприклад, на мові С така структура матиме вигляд:

struct {

char name[20];

double price;

int quantity;

} A;

Структури широко використовуються в структурному програмуванні. В об'єктно-орієнтованому програмуванні поняття структури розширюються до поняття класу - складеного типу даних, який містить не лише самі дані, а й методи їхньої обробки.