- •М. Суми – 201__ рік
- •Завдання на курсову роботу студента
- •1.1.2 Складні типи даних
- •2.1 Ініціалізація масивів
- •2.2 Доступ до елементів масиву
- •2.3 Багатомірні масиви
- •2.4 Характеристика масиву
- •3 Рядок
- •3.1 Оголошення символьних рядків
- •3.2 Ініціалізація символьного рядка
- •4 Структура
- •5 Файли
- •5.1 Типи файлів і оголошення файлових змінних
- •5.2 Закриття файлів
- •5.3 Операції керування файлами
- •6. Вказівники
- •6.1 Операції з вказівниками
- •6.2 Розіменування вказівника
- •7 Лінійні списки
- •8. Нелінійні списки
- •8.2 Різновиди двійкових дерев
- •9.1 Основні функції
- •9.2 Константи
- •9.3 Типи даних
- •10 Постановка задачі
- •11 Практична частина
- •Результати тестування програми
- •Література
- •Додаток а (Обов`язковий)
Міністерство
освіти і науки України
Машинобудівний коледж Сумського державного університету
Циклова комісія спеціальності 5.05010101
„Обслуговування програмних систем і комплексів”
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з предмету “Основи алгоритмізації та програмування”
(назва дисципліни)
на тему: |
озробити технологічний процес механічної обробки деталі |
|
|
|
|
|
|
Студента(ки) 2 курсу 211 - і групи
напряму підготовки 050101
«Інформатика та обчислювальна техніка»
спеціальності 5.05010101 .
.
Керівник _ .
_ .
Оцінка_____________________________________
Члени комісії ___________ ___________________
___________ ___________________
___________ ___________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М. Суми – 201__ рік
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Сумський державний університет
Машинобудівний коледж
Дисципліна “_______________________________________________________”
Спеціальність 5.05010101 “Обслуговування програмних систем і комплексів”
Курс _______________ Група __________________ Семестр ______________
Завдання на курсову роботу студента
Карепіна Владислава Олександровича
(прізвище, ім’я, по батькові)
Тема роботи: __________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Практичне завдання: ___________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дата видачі завдання “____”______________2015 р.
Дата закінчення роботи “____”______________2015 р.
Керівник _____________________ ___________________
(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)
Завдання розглянуто на засіданні циклової комісії спеціальності 5.05010101
Протокол №________ від “____”____________2015 р.
Голова циклової комісії ___________________ ___А.М. Овсянко ___
(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові
Зміст
Вступ……..………………………………………………………………..…...4 1 Теоретичний розділ………………………………………………….……...5 1.1 Типи даних………………………………………………………….……..5 1.1.1 Машинні типи даних…………………………………...…………….…5 1.1.2 Складні типи даних……………………………………………….…….5 2 Масив………………….………………………………………………….….6 2.1 Ініціалізація масивів………………………………………………….…...7 2.2 Доступ до елементів масиву……………………………………….……..8 2.3 Багатомірні масиви…………………………………………………….….8 2.4 Характеристика масиву…………………………………………………...9 3 Рядок …………………………………………………………………..…...10 3.1 Оголошення символьних рядків……………………………………......10 3.2 Ініціалізація символьного рядка…………………………………...…...10 4 Структура…………………………………………………………...….…..12 5 Файли…………………………………………………………………….....13 5.1 Типи файлів і оголошення файлових змінних………………………....13 5.2 Закриття файлів……………………………………………………….....14 5.3 Операції керування файлами………………………………………...….14 6. Вказівники…………………………………………………………………15 6.1 Операції з вказівниками…………………………………………………15
6.2 Розіменування вказівника………………………………………………15 7 Лінійні списки………………………………………...……………………16 8.Нелінійні списки…………………………………………………...………17 8.1 Двійкове дерево…………………………………………………...……..17 8.2 Різновиди двійкових дерев……………………………………………...17
9 TIME.H…………………………………………………………………......19 9.1 Основні функції……………………………………………………….....20 9.2 Константи……………………………………………………………...…20 9.3 Типи даних…………………………………………………………….....21
10 Постановка задачі………………………………………………………….......22
11 Практична частина………………………………………….…………...….…..23
Висновок……………………………………………………………………......…......26
Література………………………………………….………………………….............27
Додаток А…………………………………………………………………….….........28
Додаток Б(блок-схема)..………………………….…………………………..............30
Додаток В(блок-схема).....…………………………....……………….………...........31
Вступ
С — мінімалістична мова програмування. Серед її головних цілей: можливість прямолінійної реалізації компіляції, використовуючи відносно простий компілятор, забезпечити низькорівневий доступ до оперативної пам'яті, формувати лише декілька інструкцій машинної мови для кожного елементу мови, і не вимагати обширної динамічної підтримки. У результаті, код С придатний для більшості системного програмного забезпечення, яке традиційно писалося асемблером. Мова С проектувалась з розрахунком на те, щоб використовуватись у системному програмуванні. Отже, вона не вимагає додаткового часу на виконання перевірок різноманітних умов, які ніколи не відбудуться у правильно написаній програмі, а забезпечує простий, прямий доступ до адреси будь якого об'єкта (наприклад, карти пам'яті, пристрою контролю регістрів), і вираження її джерельного коду може бути переведене у вигляд простої, примітивної машинної операції. Мова програмування С використовує бібліотеки, як основний засіб свого розширення. У С, бібліотека — набір функцій, котрі містяться в одному файлі. Кожна бібліотека, за звичай має заголовочний файл, в якому містяться прототипи функцій, присутніх у бібліотеці, яка може використовуватися, а також декларації спеціальних типів даних і макро-символів, що використовують ці функції. Для того, щоб програма використовувала бібліотеку, заголовний файл цієї бібліотеки має бути оголошений вгорі файлу із сирцевим кодом, і бібліотека має бути злінкованою з програмою.
Головним у структурному програмуванні є те, що будь-який алгоритм можна побудувати за допомогою трьох структур - послідовності, розгалуження і повторення, тобто кожну частину програми можна перетворити в одну з трьох структур або їхню комбінацію так, щоб неструктурована частина програми зменшилась. Після достатньої кількості таких перетворень ця частина програми або зникне взагалі, або стане непотрібною. Це справджується для простих програм, які характеризуються: одним входом; одним виходом; не містять недосяжних фрагментів програми (або точок); У цьому розумінні головні структури є простими програмами.
1
Теоретичний розділ
1.1 Типи даних
Тип даних — характеристика, яку явно чи неявно надано об'єкту (змінній, функції, полю запису, константі, масиву тощо). Тип даних визначає множину припустимих значень, формат їхнього збереження, розмір виділеної пам'яті та набір операцій, які можна робити над даними.
1.1.1 Машинн типи даних
У всіх комп'ютерах, заснованих на цифровій електроніці, інформація на найнижчому рівні представляється у вигляді бітів (із значенням 0 або 1). Найменша адресована одиниця інформації називається байт (зазвичай як октет, який містить 8 бітів). Одиниця інформації, яка оброблюється інструкціями машинного коду, називається словом (станом на 2006 рік, зазвичай по 32 або 64 біти). Більшість інструкцій сприймають слово якдвійкове число, щоб 32-бітне слово могло бути представлене беззнаковим цілим числом від 0 до 232(мінус)1, або знакове ціле від (мінус)231 до .231(мінус) Через наявність доповнюючого коду, машині не потрібно розрізняти знакове та беззнакове числа для більшості випадків.
Існує спеціальний набір арифметичних інструкцій, які використовують різні представлення бітів у слова, для операцій з рухомою крапкою.
