13. Кредит як форма руху позичкового капіталу.

Кредит виступає формою руху позичкового капіталу. Позичковий капітал - це грошовий капітал, який його власник надає на певний час, на поворотній основі, за плату іншому підприємцеві. Відмітна риса позичкового капіталу полягає у тому, що він використовується не власником, якому він належить. Як винагорода за наданий у тимчасове розпорядження грошовий капітал його отримувач сплачує власникові цього капіталу певну суму, що має назву "відсоток". Відсоток є частиною прибутку, який отримувач віддає власникові позичкового капіталу за надану йому позичку. Отже, позичковий капітал - це капітал, що приносить відсотки.

Позичковий капітал як капітал є власність, власник якої передає, а точніше - продає позичальникові не сам капітал, а лише право на його тимчасове користування. Позичковий капітал являє собою особливий товар, споживча вартість якого визначається здатністю продуктивно використовуватися позичальником, забезпечуючи йому додатковий прибуток. Частина цього прибутку використовується для наступної сплати позичкового відсотка.

Власники позичкового капіталу акумулюють у себе тимчасово вільні грошові кошти з фонду амортизації (відновлення) основного капіталу, з фонду заробітної плати, формується (в міру продажу готової продукції). Вони обертають кредитні ресурси, незадіяні в дії гроші підприємців та інших верств населення, використовують пенсійні, страхові та інші фонди. Протягом певного часу такі грошові кошти не дають власникам ніякого доходу і їх вигідно надати у позичку. У свою чергу, власники позичкового капіталу надають гроші тим, кому вони потрібні. У сучасних умовах характерна тенденція до збільшення частки позичених засобів у фінансуванні господарства. Наприклад, японські фірми із залучених ресурсів фінансують 4/5 усіх коштів на розширення виробництва1.

На ринку позичкових капіталів в операції беруть участь два суб'єкти: власник вільного капіталу та бізнесмен, що використовує особливий товар - капітал для отримання прибутку. Власник грошового капіталу позбавляється всіх турбот з його виробничого використання. На противагу цьому, на підприємця лягає зобов'язання отримати прибуток від використання чужих грошей.

14. Кредитна система - це сукупність кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позикових капіталів і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошового капіталу. Через кредитну систему реалізується сутність та функції кредиту. Організаційна структура кредитної системи характеризується різноманітністю кредитних установ, які поділяються на три групи, тобто створюють трьохрівневу структуру:

1) центральний банк;

2) банківський сектор

а) універсальні; б) спеціальні (комерційні банки, ощадні банки, іпотечні банки, торгові банки);

3)спеціалізовані кредитні установи (небанківські): інвестиційні компанії; страхові компанії; кредитні спілки; пенсійні фонди; ломбарди та ін.

Роль окремих ланок у кредитній системі не є рівнозначною. Головною її ланкою є банківські установи (які традиційно займають перше місце за розмірами ресурсів), серед яких роль лідера відводиться комерційним банкам, що здійснюють переважно кредитування промисловості і торгівлі. Наприклад, у США на комерційні банки припадає близько 40% активів кредитно-фінансових установ країни.

Кредитна система включає також небанківські фінансові установи (парабанки), які здійснюють фінансування виробництва і довгострокове кредитування підприємств та держави.

У світовій практиці до пара банків належать:

. Інвестиційні компанії, фонди (випускають і продають власні цінні папери, в основному дрібним індивідуальним інвесторам, а на отримані кошти купують цінні папери підприємств і банків, забезпечуючи своїм акціонерам дохід у вигляді дивідендів за акціями інвестиційних компаній).

. Страхові компанії (утворюються для відшкодування можливих збитків від результатів стихійного лиха, інших несприятливих умов; страхові компанії досі мають значні та стійкі грошові ресурси, які вони вкладають у довгострокові цінні папери з фіксованими строками(в облігації промислових компаній).

. Пенсійні фонди (недержавні) (утворюються для забезпечення населення коштами в період після виходу на пенсію; мають досить значні суми грошових коштів, які вкладають в акції та облігації різних підприємств).

. Фінансові компанії (спеціалізуються на кредитуванні, продажу споживчих товарів та виплат, а також надають комерційні кредити).

. Ломбарди (надають кредити під заставу рухомого майна, як правило, короткострокові - до трьох місяців - кредити на споживчі цілі).

. Інші (фінансові, трастові, брокерські та інші компанії, кредитні товариства тощо; виконують допоміжну роль в кредитному механізмі, пов’язуючи різноманітні сектори позикових капіталів у єдину систему).