33.Ціна кредитних ресурсів. Простий та складний відсоток

Основним видом плати за користування банківським кредитом є процент. Поряд з процентом банки можуть установлювати комісію, що застосовується як додатковий елемент ціни банківського кредитування. Комісія встановлюється, як правило, у тих випадках, коли в процесі кредитування банк виконує додаткову роботу, пов'язану з оформленням позички і контролем або з наглядом за здійсненням проекту, що кредитується. Комісія може сплачуватися окремо або додаватися до процента.

Рівень процентної ставки залежить від таких факторів:

—облікова ставка центрального банку;

—рівень інфляції;

—строк позички;

—ціна сформованих ресурсів;

—ризик;

—розмір позички;

—попит на банківські позички;

—якість застави;

—зміст заходів, що кредитуються;

—витрати на оформлення позички і контроль;

—ставка банку-конкурента;

—характер відносин між банком і клієнтом;

—норма прибутку від інших активних операцій.

Вплив цих факторів на рівень процентної плати за користування банківськими позичками є взаємозв'язаним, тому важко визначити кількісне значення кожного з них, але враховувати їх у сукупності доцільно.

Базовою процентною ставкою за кредитами комерційних банків є облікова ставка центрального банку, за якою останній здійснює рефінансування комерційних банків. Базова процентна ставка може бути або вищою, або нижчою облікової ставки. Якщо комерційний банк має дешеві ресурси (порівняно з обліковою ставкою), він має право встановлювати проценти за своїми позичками нижчі від облікової ставки.

Облікова ставка центрального банку залежить від характеру його грошово-кредитної політики, процентних ставок на міжнародному ринку позичкових капіталів, стану платіжного балансу країни і курсу національної валюти.

Грошово-кредитна політика центрального банку може бути спрямованою або на експансію, або на рестрикцію кредиту. Про водячи політику експансії, центральний банк зменшує облікову ставку, а при політиці рестрикції підвищує її.

Якщо на міжнародному ринку позичкових капіталів норма процента змінюється, то відповідно змінюється і облікова ставка центрального банку.

Якщо в країні складається пасивний платіжний баланс і уряд не хоче допустити падіння курсу національної валюти нижче певного рівня, облікова ставка центрального банку звичайно підвищується для стимулювання залучення іноземного капіталу.

34. Прості і складні відсотки. У фінансових розрахунках використовуються математичні методи приведення надходжень майбутніх періодів до теперішнього періоду (метод дисконтування – discounting), а також визначення майбутньої вартості грошового потоку за формулою простих або складних відсотків (метод нарощування, або компаундування.

Ці методи широко використовуються у фінансовому та інвестиційному аналізі при розрахунках відсотків за кредитами і цінними паперами, в лізингових операціях, під час визначення доходів на інвестований капітал і строків окупності проектів тощо.

На практиці використовується два методи нарахування відсотків. Перший – нарахування простої відсоткової ставки: нарахування процентів здійснюється тільки на суму виданого кредиту (початкову суму боргу);

. Другий – складні відсоткові ставки - процент, який нараховується на початкову суму боргу і нараховані за попередній період проценти (за основу приймається нарощена сума попереднього періоду);.

Прості відсоткові ставки використовуються при короткостроковому кредитуванні.

У довгострокових фінансово-кредитних операціях, якщо відсотки не сплачуються одразу після їх нарахування, а додаються до суми боргу, використовується метод складних відсотків. При використанні цього методу база нарахування складних відсотків не залишається постійною – вона збільшується з кожним відрізком часу і процес нагромадження відбувається з прискоренням.