1 Охорона праці

1.1 Система управління охороною праці на підприємстві

- Основні законодавчі і нормативні акти з питань охорони праці на підставі, та у відповідності з якими на підприємстві створюють безпечні і нешкідливі умови-праці. Система управління охороною праці на підприємстві. Завдання служби охорони праці;

- Характеристика обладнання і види робіт, яке робоче місце обрано для аналізу умов праці, на якому підприємстві воно знаходиться;

- Аналіз умов праці з урахуванням характеру виконуваної роботи, характеру технологічного обладнання та технологічних операції, шкідливих та небезпечних факторів, які можуть загрожувати здоров’ю чи життю робітників на робочих місцях, провести аналіз їх впливу на здоров’я;

- Навести аргументи стосовно того, що прийняті рішення сприяють полегшенню та створенню безпечних і здорових умов праці.

1.2 Виробнича безпека

1.2.1 Заходи для зменшення шкідливих виробничих факторів до допустимих рівнів

Дотримання правил безпеки; інструкції з охорони праці при ремонті обладнання; справність запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів, сигналізації, блокувальних пристроїв.

1.2.2 Електробезпека

Враховуючи клас приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою (відповідно ПУЕ), в якому встановлене обладнання (верстат, пристрій, прилад, апарат), обґрунтувати необхідність застосування захисних огорож, блокувальних пристроїв, запобіжних пристроїв, заземлення, занулення, відключення.

1.2.3 Розрахунок захисного заземлення

Захисне заземлення – це навмисне з’єднання з землею частин обладнання, які не знаходяться під напругою в нормальних умовах експлуатації, але які можуть знаходитись під напругою в результаті порушення ізоляції електроустановки.

Заземювальний пристрій розташовується за межами ділянки, на якій розміщене обладнання, що заземлюється.

Приміщення виробництва, де знаходиться електрична система, обладнується контуром-шиною, яка з’єднується із заземленням. Контур-шина виготовляється з стальної стрічки і вкладається по периметру приміщення. Для під’єднання заземлюючих проводів на шину наварюються гвинти М8.

Конструктивними елементами захисного заземлення є заземлювачі (металеві провідники, які знаходяться в землі) і провідники, які з’єднують обладнання з заземлювачем (рис 1.1).

Рисунок 1.1- Принципова схема захисного заземлення

Розрахунки заземлювального пристрою ведуться у відповідності до порядку розрахунку захисного заземлення згідно ПУЕ.

Розрахунок захисного заземлення

1. Розрахунковий опір грунту ρ_гр, Ом·м

, (1.1)

де Ф – коефіцієнт сезонності, який враховує коливання питомого опору при зміні вологості грунту протягом року

Примітка - Коефіцієнт сезонності, який враховує коливання питомого опору при зміні вологості грунту протягом року Ф=1,1÷1,2.

1.2.3.2 Опір розтікання струму одиночного вертикального заземлювача Rв, Ом

(1.2)

де l_в - довжина заземлювачів вертикальних електродів, м ;

d - діаметр заземлювачів вертикальних електродів, м ;

t - глибина середини заземлювачів вертикальних електродів, м.

1.2.3.3 Приблизна кількість заземлювачів nприб, шт

(1.3)

де [R_доп ] - допустимий опір контурного заземлювального пристрою, Ом.

1.2.3.4 По значенню коефіцієнта k знаходимо коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів , який враховує ефект екранування.

Коефіцієнт k

(1.4)

де а - відстань між вертикальними заземлювачами , м.

5. Уточнена кількість заземлювачів n, шт.

(1.5)

1.2.3.6 Довжина горизонтальної штаби Lшт, м

(1.6)

1.2.3.7 Опір горизонтальної штаби Rшт, Ом

(1.7)

де ρ_грг - розрахунковий питомий опір грунту, при використанні горизонтальної штаби Ом·м;

В – ширина штаби, м;

h – глибина верхніх кінців заземлювачів вертикальних електродів, м.

1.2.3.8 Загальний опір заземлювального пристрою R_заз, Ом

(1.8)

Прилад 1

Для розрахунку штучного заземлювального пристрою приймаються наступні вихідні дані: контур складається з стальних заземлювачів та з’єднувальної штаби. Грунт - суглинок з питомим електричним опором = 100 Ом·м; заземлювачі – вертикальні електроди довжиною l_в=2,5м, діаметром d=0,012м, середина яких розміщена на глибині t=2,05м, а верхні кінці на глибині h=0,8м. Заземлювачі з’єднані між собою горизонтальною з’єднувальною штабою зі стрічки перерізом 40х4мм, відстань між вертикальними заземлювачами 2lв, тобто а=2*2,5=5м. Допустимий опір контурного заземлювального пристрою згідно ПУЕ R_доп≤4 Ом.

Розрахунок захисного заземлення

2. Розрахунковий опір грунту ρ_гр, Ом·м

, (1.1)

де Ф – коефіцієнт сезонності, який враховує коливання питомого опору при зміні вологості грунту протягом року.

Примітка - Коефіцієнт сезонності, який враховує коливання питомого опору при зміні вологості грунту протягом року Ф=1,1÷1,2.

Ом·м

1.2.3.2 Опір розтікання струму одиночного вертикального заземлювача Rв, Ом

(1.2)

де l_в - довжина заземлювачів вертикальних електродів, м ;

d - діаметр заземлювачів вертикальних електродів, м ;

t - глибина середини заземлювачів вертикальних електродів, м.

Ом

1.2.3.3 Приблизна кількість заземлювачів nприб, шт

(1.3)

де [R_доп ] - допустимий опір контурного заземлювального пристрою, Ом.

шт

1.2.3.4 По значенню коефіцієнта k знаходимо коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів , який враховує ефект екранування.

Коефіцієнт k

(1.4)

де а - відстань між вертикальними заземлювачами , м.

Із таблиці по значенню k знаходимо .

5. Уточнена кількість заземлювачів n, шт.

(1.5)

шт

1.2.3.6 Довжина горизонтальної штаби Lшт, м

(1.6)

м

1.2.3.7 Опір горизонтальної штаби Rшт, Ом

(1.7)

де ρ_грг - розрахунковий питомий опір грунту, при використанні горизонтальної штаби Ом·м;

В – ширина штаби, м;

h – глибина верхніх кінців заземлювачів вертикальних електродів, м.

Розрахунковий питомий опір грунту при використанні горизонтальної штаби грг , Ом·м

грг=100·1,3=130 Ом·м.

Ом

1.2.3.8 Загальний опір заземлювального пристрою R_заз, Ом

(1.8)

Примітка - Коефіцієнта використання горизонтальної штаби η_шт =0,83

Ом

Оскільки розрахований загальний опір заземлювального пристрою менший допустимого згідно ПУЕ , то приймаємо розрахований пристрій заземлення, який включає 15 вертикальних електродів, з’єднаних горизонтальною штабою довжиною 70 м. Схема розміщення заземлюючих вертикальних електродів показана на рис. 1.2.

Рисунок 1.2-Схема розташування заземлюючих електродів.

Паспорт заземлювального пристрою.

Згідно ПТЕЕС (Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів) на кожен заземлюючий пристрій, що є в експлуатації, повинен бути паспорт, який містить:

- номер заземлюючого пристрою;

- дата введення в експлуатацію;

- профіль і матеріал заземлювачів;

- профіль і матеріал з’єднуючої шини;

- переріз з’єднуючої шини;

- глибина залягання шин, з’єднуючої шини (заземлювачів);

- відстань між вертикальними електродами (план ЗП);

- відстань вертикальних електродів від фундаменту будівлі;

- опір заземлюючого присторю;

- термін профілактичних оглядів з розкритим грунтом (не рідше ніж один раз на 12 років);

- результати планових перевірок, вимірювань та випробувань.

Паспорт заземлюючого пристрою затверджується керівником (власником) підприємства.

Системи заземлення розрізняються як за схемами з'єднання, так і за кількістю нейтральних, робочих та захисних проводів.

В даному пункті студент повинен дати стислу характеристику трифазних мереж (систем заземлення), ТN-C, TN-C-S, вказати яка система застосована в даному проекті, привести переваги та недоліки систем ТN-C (діючої) та TN-C-S (проектної).