Тема: Історія України 20 ст.

4 березня 1917р. була утворена Українська Центральна Рада, яку очолив Михайло Грушевський.

У березні 1917р. газета «Нова Рада» починалася статтею Михайла Грушевського «Велика хвиля», яка мала програмний характер для Української Центральної Ради.

У квітні 1917р. у Києві був скликаний Український національний конгрес.

5-8 травня 1917р. відбувся І з’їзд представників Української військової організації, який закликав до негайної українізації армії, для чого запропоновано створити Військовий генеральний комітет, який очолив Симон Петлюра.

У травня 1917р. делегація Української Центральної Ради на чолі із Володимиром Винниченком вручила Тимчасовому уряду Росії вимогу погодитися на проголошення автономії України у складі Федеративної Росії.

10 червня 1917р. Українська Центральна Рада видала свій І Універсал, який починався словами: «Хай буде Україна вільною, не відділяючись од всієї Росії, не розриваючись з державою Російською. Хай народ України на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям».

Уряд Української Центральної Ради називався Генеральний секретаріат, який у червні 1917р очолив Володимир Винниченко.

3 липня 1917р. Українська Центральна Рада видала ІІ Універсал.

4 липня 1917р. відбувся збройний виступ самостійників у Києві.

4 серпня 1917р. Тимчасовий уряд Росії затвердив «Тимчасову інструкцію Генеральному секретаріату».

Володимир Задонський належав до партії більшовиків (РКП(б)).

7 листопада 1917р. Українська Центральна Рада видала ІІІ Універсал, яким проголошувала створення Української Народної Республіки (УНР) як автономної у складі Росії. Цим універсалом оголошувались вибори до Українських Установчих Зборів, що мали відбутися 27 грудня 1917р.

У відозві Генерального секретаріату «До всіх громадян України», Українська Центральна Рада засудила більшовицький жовтневий переворот у Петрограді.

У грудні 1917р. уряд УНР визнали Франція і Великобританія.

12 грудня 1917р. в Харкові відбувся І Всеукраїнський з’їзд рад на якому проголошено створення УНР про радянської. Її уряд називався Народний секретаріат.

5 грудня 1917р. Раднарком Росії ухвалив:«Вважати Українську Центральну Раду в стані війни з нами». Командувачем військами Раднаркому у війні з УНР призначили Володимира Антоновича-Овсієнка. Армія під його командуванням 8 грудня 1917р. раптовим ударом захопила Харків.

У грудні 1917р.-лютому 1918р. Українська Центральна Рада втратила владу над більшою частиною України. Народний секретаріат здійснював контроль на територію 3.5 губернії, де були утворені: Донецько-Криворізька, Таврійська, Донська Радянська республіки.

9 січня 1918р. Українська Центральна Рада ухвалила свій ІV Універсал, яким проголошувала незалежність УНР.

У січні 1918р. об’єднані радянські війська під командуванням Михайла Муравйова захопили Київ. Першими жертвами цієї армії стали укр. гімназисти, які загинули у бою під Крутами.

30 січня 1918р. цій події присвячено вірш Павла Тичини «На Аскольдовій могилі».

9 лютого 1918р. підписано мирний договір в Бресті між УНР та Німеччиною і її союзниками.

29 квітня 1918р. ухвалено проект Конституції УНР.

29 квітня 1918р. на Всеукраїнському з’їзді землевласників було вирішено встановити монархічну форму правління і проголосити Гетьманат.

29 квітня 1918р. ліквідовано республіканський режим в Україні і проголошено Гетьманат на чолі із Павлом Скоропадським. За Гетьманату Україна називалася Українська Держава. Раду міністрів Скоропадському очолив Федір Лигозуб і Григорій Гутник, а міністерство закордонних справ очолив Дмитро Дорошенко, який належав до партії соціалістів-федералістів.

За Павла Скоропадського у 1918р. відкрито нові університети у Києві та Кам'янці-Подільському.

У 1918р. створено Українську академію наук. її першим президентом став Володимир Вернадський.

У серпні 1918р. було створено Український національний союз (УНС), який очолив Володимир Винниченко.

Блакитний та Шумський були членами укр. партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів).

14 листопада 1918р. на таємному засіданні УНС була створена Директорія, яку з лютого 1919р. очолив Володимир Винниченко. Директорія мала завдання ліквідувати гетьманський режим в Україні.

У листопаді 1918р. флот Антанти увійшов в Чорне море.

14 грудня 1918р. перестав існувати гетьманський режим в Україні.

18 грудня 1918р. Директорія вступила до Києва.

1 листопада 1918р. відбулося збройне повстання у Львові у ході якого українці захопили владу у місті.

У жовтні 1918р. у Львові створено Українську Національну Раду, яка стала представницьким і законодавчим органом ЗУНР.

13 листопада 1918р. проголошено ЗУНР. Її уряд називався Державний Секретаріат, який очолив Кость Левицький. Президентом ЗУНР був Євген Петрушевич. Збройне формування ЗУНР називалося Українська Галицька армія (УГА), якою командував генерал Олександр Греков, він очолив Чортківську офензиву (контрнаступ) у червні 1919р.

22 січня 1919р. було проголошено Акт злуки ЗУНР і УНР і у Києві відбулося свято Соборності України.

У червні-липні 1919р. польські війська окупували всю Східну Галичину і ліквідували ЗУНР.

17 липня 1919р. УГА та керівництво ЗУНР переправилися на правий берег річки Збруч і перейшли на Східну Україну. Після ліквідації ЗУНР у 1919р. Східна Галичина відійшла до Польщі.

У серпні 1919р. відбувся об’єднаний похід Петлюрівської та Галицької армії на Київ.

У березні 1919р. на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад була прийнята Конституція УСРР.

У 1919р. Декретом Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) в Україні була встановлена продовольча диктатура.

У 1919р. в ході політичної еволюції лівих фракцій укр. соціалістичних партій утворена Українська комуністична партія (боротьбистів).

У 1919р. в Хотинському повіті на Буковині відбулося масове анти румунське повстання.

Квітень 1919р. Всеукраїнський надзвичайний комітет, який був головним каральним органом УСРР очолив Мартін Лаціс.

У травні 1919р. відбулося антибільшовицьке повстання Матвія Григор’єва.

У 1919-1921рр. більшовики здійснювали політику «воєнного комунізму» в Україні.

У 1920р. Раднарком УСРР прийняв закон про хлібну розкладку.

21 квітня 1920р. Симон Петлюра та Юзеф Пілсудський підписали Варшавську угоду, яка передбачала спільну боротьбу проти більшовиків, відновлення незалежності УНР на чолі з Директорією і Головним отаманом Симоном Петлюрою. Як своєрідна компенсація до Польщі відходили західноукраїнські землі, що викликало обурення серед населення Західної України.

Квітень 1920р. відбувся спільний похід на Радянську Україну польських військ та армії УНР.

У грудні 1919р.-травень 1920р. відбувся зимовий похід.

Революційно-повстанську армію України, яка відігравала важливу роль в розгромі Денікінських військ очолив Нестор Махно (анархіст). Центром Махновщини було Гуляйполе на Катеринославщині.

У вересні 1919р. між армією УНР і армією Махна, підписано угоду про спільні дії у боротьбі проти денікінців. Радянські війська остаточно придушили махновщину у 1921р.

На території Черкаської області знаходився один із найбільших центрів самостійницького руху опору в Україні – Холодний Яр.

21 листопада 1921р. 359 захоплених радянськими військами у полон повстанців було розстріляно біля містечка Базар. Загін добровольців, що зробили відчайдушну спробу продовжити збройну боротьбу в Україні очолив Юрко Тютюнник.

На поч. 1920р. Україна підписала двохсторонні договори з Туреччиною та Росією.

1920р. засновано Українську Військову Організацію (УВО), яку очолив Євген Коновалець.

Період 1920-1925рр. у Львові діяв Український таємний університет.

У 1921р. між Радянською Росією та Польщею підписано Ризький мир. Згідно з яким Польща визнавала існування самостійницької Радянської України. До Польщі відходили Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина та Підляшшя.

Боротьба за незалежність України завершилася поразкою. Західна Україна відійшла до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини, а у Наддніпрянській Україні остаточно утвердився більшовицький режим.

У 1921р. створена УАПЦ (Українська Автокефальна Православна Церква), яка само розпустилася у 1930р.

У 1922р. Україна увійшла до складу СРСР.

З 1923р. політика українізації (коренізації) стала офіційним державним і партійним курсом в Радянській Україні.

У 1923р. з посади голови уряду УСРР був звільнений К. Раковський. Сталін кваліфікував його дії як прагнення відокремитися від федерації і замінити її конфедерацією.

У 1924р. Михайло Грушевський повернувся з еміграції в Україну. У 1920-их рр. він очолив історико-філологічне відділення Академії Наук.

У 1920-их рр. Микола Хвильовий, Павло Тичина, Микола Бажан, П. Панч, Микола Куліш утворили літературну організацію ВАПЛІТЕ. Її ідейним натхненником був Микола Хвильовий. Він у публіцистичних роздумах «Україна чи Малоросія» писав: «Злою іронією звучать безграмотні поради орієнтуватись на московське мистецтво».

Засновником театру «Березіль» був Лесь Курбас.

Гнат Юра, Ганна Борисоглібська, Олександр Загаров працювали у театральному мистецтві.

У 1920-их рр. Олександр Довженко поставив фільми «Земля» і «Арсенал»

У 1924р. у складі УСРР була утворена Молдавська автономна республіка.

У 1918-1940рр. Буковина перебувала під владою Румунії. У 1924р. відбулося анти румунське Татарбунарське повстання на Буковині. Олександр Забачинський, Дмитро Квітковський були учасниками національного руху на укр. землях окупованих Румунією.

Закарпаття після завершення І світової війни відійшло до Чехословаччини і перебувало у її складі 1918-1939рр. Християнсько-народну партію на Закарпатті очолив Августин Волошин, який став президентом Карпатської України, саме таку назву отримала Закарпатська Україна, самостійність якої проголошено на засіданні сейму - 15 березня 1939р. У жовтні 1939р. Закарпаття отримало автономію в рамках Чехословаччини.

У січні 1939р. з ініціативи А. Волошина утворено політичну організацію Закарпатського населення – Українське національне об’єднання.

У 1939-1945рр. Закарпаття перебувало у складі Угорщини.

У 1925р. у Львові утворено Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО), яке очолив Дмитро Левицький. Представником УНДО в польському сеймі був Василь Мудрий.

У 1929р. утворено ОУН (Організацію Українських націоналістів).

У 1921р. на 10 з’їзді РКП(б) прийнято рішення про заміну продовольчої розкладки – продовольчим податком (Неп – політика, заснована на ринкових відносинах, різних формах власності та економічних методах, керування народним господарством). Перехід від політики від політики воєнного комунізму до непу.

У 1925р. на 15 з’їзді РКП(б) проголошено курс на індустріалізацію СРСР.

Нарком освіти УСРР Олександр Шумський у 1926р. звернувся з листом до Сталіна в якому попереджав, що внаслідок російської шовіністичної політики українці можуть відвернутися від радянської влади.

На поч. 1928р. з критикою економічної політики ВКП(б) в Україні на сторінках журналу «Більшовик» виступив Михайло Волобуєв.

Процес українізації системи освіти наприкінці 1920 – на поч. 1930-их рр. спрямували Микола Скрипник та Олександр Шумський, яких звинувачено у національному ухилі.

Відомим теоретиком і організатором навчально-виховних закладів для сиріт і безпритульних у 1920-их років був Антон Макаренко.

У 1928р. розпочато процес над шкідниками сфабрикованої ГПУ (так звана «шахтинська справа»).

У 1929р. висунуто гасло соціальної колективізації.

Провідними діячами ОУН у 1930-1940–их роках були: Євген Коновалець, Степан Бандера, Андрій Мельник.

У 1930р. відбувся процес над членами Спілки визволення України. По цьому процесу проходив Сергій Єфремов.

На 1930р. припадає процес Промпартії.

У 1930р. уряд Польщі провів пацифікацію західноукраїнських земель.

Одним із керівників боротьби за радянську владу в Україні у 1917-1920-их рр. був член ЦК КП(б)У Володимир Задонський, якого звинувачено в належності до неіснуючого антиукраїнського національного центру і у зв’язку з цим страчено.