Тема: Україна в Європейській демократичній революції.

У 1848р. у цілому ряді європейських країн відбувалися революції в ході яких підневільні народи піднялися до рівня національного самовизначення. Тому 1848р. увійшов в історію як «весна народів». Напередодні революції укр. інтелігенція Галичини намагалася донести до народів Європи правду про становище українців в Австрії.

У 1846р. в журналі «Щорічник» з слов’янської літератури, мистецтва і науки, що видавався німецькою мовою у Лейпцигу, з’явилася стаття «Становище русинів у Галичині», її автором був Яків Головацький під псевдонімом Гаврило Русин.

У 1846-1847рр. у Відні вийшов у світ літературно-публіцистичний альманах «Вінок русинам на обжинки». Його упорядником був Іван Головацький брат Якова.

Найяскравішою постаттю укр. інтелігенції в 40-их р. 19 ст. у Східній Галичині був сільський священик Василь Подолинський, якого вважають першим речником політичної незалежності України. Він у 1848р. опублікував у місті Сянок польською мовою працю «Слово перестороги». У ній зокрема вказувалося: «Минув той час, коли ми вкупі вагалися виявити своє ім’я, нині Україна виявляє його світові».

Революційні події в Австрії розпочалися у лютому 1848р., що спричинилося до активізації діяльності поляків у Галичині, які утворювали представницький орган – Польську Раду народову, яка прагнула репрезентувати інтереси всього населення Галичини.

У відповідь на це українці створили свій політичний орган 2 травня 1848р. під назвою Головна Руська Рада, яку очолював єпископ Григорій Якимович. 15 травня 1848р. Головна Руська Рада видала перший номер газети «Зоря галицька», яка започаткувала укр. пресу. Щоб нейтралізувати діяльність Головної Руської Ради поляки створили із полонізованих українців організацію «Руський Собор», яка видавала латинкою «Дневник руський», редактором якого був Іван Вагилевич.

Програмні засади , які визначали напрям діяльності Головної Руської Ради були наступними:

1. проголошення галицьких українців частиною укр. народу;

2. перетворення Галичини на 2 автономні одиниці: Східну (українську) і Західну (польську);

3. проведення соціально-економічних перетворень у сільському господарстві, промисловості та торгівлі;

4. розвиток національно-культурного життя.

У червні 1848р. у Празі відбувся з’їзд слов’янських народів на якому було прийнято програмний документ «Вимоги українців в Галичині».

У вересні 1848р. у Львові розпочало діяльність релігійно-просвітницьке товариство Галицько-Руська матиця.

У жовтні 1848р. у Львові відбувся з’їзд письменників прихильників народної «Просвіти», який увійшов в історію як Собор Руських вчених.

Наприкінці 1848р. у Львівському університеті було відкрито кафедру укр. мови та літератури, яку очолював Яків Головацький.

Найвищого піднесення революційні події 1848р. досягнули у Львові у листопаді 1848р., коли місто охопило збройне повстання.

2 листопада 1848р. це повстання було придушене австрійськими військами під командуванням генерала Гашберштейна. В ході революції 1848р. найголовнішим питанням було аграрне.

6 травня 1848р. австрійський цісар видав патент про скасування панщини в Галичині, що означало ліквідацію кріпосного права.

У серпні 1848р. дію цього патенту було поширено на Буковину. В ході обговорення умов скасування панщини в австрійському парламенті виступив депутат від Станіславщини Іван Капущак, який засудив методи проведення реформи. В ході революції 1848р. на Буковині значного поширення набув селянський рух, який очолив депутат австрійського парламенту Лук’ян Кобилиця.

Революційні події на Закарпатті виявилися посиленням опришківського руху, який очолювали Осип Кокош та Іван Палянича. Під впливом опришків австрійський уряд у 1853р. скасував кріпосне право на Закарпатті.

У 1849р. австрійський цісар видав конституцію, згідно з якою Буковину було відокремлено від Галичини і перетворено на окремий край австрійської корони.

У 1851р. Головна Руська Рада саморозпустилася.

Революція 1848-1849рр. знайшла свій відгомін на укр. землях під владою Росії.

Узагальнюючи революційні події освічений кріпак з Поділля Семен Олійничук написав публіцистичний твір «Історична розповідь природних жителів Малоросії Задніпровської, тобто Київської, Кам'янець-Подільської і Житомирсько-Волинської губернії про своє життя буття».

У ході революції 1848-1849рр. в Австрійській імперії було скасовано панщину, проголошено конституцію, скликано парламент.

• «Весна народів» - сукупність революцій, що прокотилися в країнах Європи навесні 1848р.

• Конституційна монархія – форма правління, при якій влада монарха обмежена конституцією.

• Автономія – принцип самоуправління, право населення тієї чи іншої території самостійно вирішувати справи свого внутрішнього життя.