14. Організація облікової політики підприємства.

Функціонування системи бухгалтерського обліку та процесу його ведення вимагає відповідної організаційної інфраструктури, яка передбачає розв’язання ряду методичних, технологічних і організаційних питань. У процесі їх розв’язання, власник підприємства спільно з головним бухгалтером реалізує свою політику в сфері бухгалтерського обліку шляхом самостійного вибору облікових способів і процедур. Це зумовлює появу такого інструменту організації обліку як облікова політика.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовують підприємства для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика повинна розроблятися самостійно кожним підприємством, зареєстрованим у встановленому законодавством порядку.

Складовими облікової політики підприємства є організаційна, методична та технічна складова. Кожна складова облікової політики підприємства об'єднує відповідні об'єкти, за якими існують альтернативні варіанти – елементи.

ОП може формуватися (розроблятися) і керівником, і бухгалтером і АФ. Незалежно від того, хто розробляє ОП, вона має бути погоджена з власником або уповноваженою особою.

Слід зазначити, що облікова політика є складовою частиною фінансової звітності підприємства і повинна відображатися у примітках до фінансових звітів. ОП повинна затвердитись не пізніше 30 днів з моменту реєстрації юридичної особи.

Основні етапи формування ОП:

-створення робочої групи людей, які будуть формувати ОП, в ній визнач керівник та встановлюються строки виконання роботи і строки проекту наказу про ОП

-визначення об’єктів ОП

-визначення елементів ОП

-документальне оформлення

-впровадження в дію ОП і здійснення контролю за її дотриманням.

15. Облікова політика підприємства та її роль.

На сьогоднішній день облікова політика є елементом системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку, проте окремі дослідники до елементів даної системи відносять лише відповідне положення з бухгалтерського обліку, яким регулюється питання її формування та розкриття . Окрім цього, облікова політика виступає об’єднуючою ланкою між державними нормативно – правовими актами та підприємством.

Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності. Однак облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.

Облікова політика підприємства – це насамперед політика конкретного власника, тобто організація діяльності підприємства, яка застосовується із самого початку здійснення його господарських операцій. Саме власники вирішують, які з перелічених вище суб’єктів будуть формувати облікову політику. На підприємствах колективної форми власності рішення про вибір суб’єкта формування облікової політики повинно прийматися колегіальним органом, який складається з власників або їх представників. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення облікової політики підприємства.