40. Організаційні засади бухгалтерського обліку витрат майбутніх періодів підприємтсва.

Витрати майбутніх періодів – витрати, сплачені в звітному і попередніх періодах, що підлягають включенню до собівартості продукції в наступних звітних періодах [2; с. 201]. Потрібно чітко розмежувати витрати, які були понесені в даному звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів, їх потрібно виділити із складу витрат даного звітного періоду та показати у складі оборотних засобів – витрат майбутніх періодів.

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 "Витрати май­бутніх періодів", відносяться: сплачені авансом орендні платежі; оп­лата страхового поліса (страхування майна та ризиків); передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання для інфор­маційного забезпечення господарської діяльності підприємства; вит­рати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; витрати, пов'язані з освоєнням нових вироб­ництв та агрегатів.

За дебетом рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" відобра­жується накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом — їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду або собівартості виробленої продукції.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх ви­дами.

Що стосується сплачених авансом орендних платежів, суми оп­лаченого страхового поліса (страхування основних засобів підприємства і т.ін.), передплати за газети, журнали, періодичні та довідкові видання, то здійснення такого роду платежів відбувається, як правило, на початку звітного періоду (року). Списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду (того чи іншого місяця) зазначених авансових платежів здійснюється в розрахунку 1/12 від су­ми здійсненої передоплати на початок року.

Окрему увагу треба приділити витратам майбутніх періодів, які пов'язані з підготовчими до виробництва роботами, а також, з ос­воєнням виробництва нових видів продукції.

Під освоєнням виробництва розуміють комплекс заходів, спря­мованих на випуск нових видів товарів, які планується реалізувати на споживчому ринку, а також забезпечення виробника необхідною технічною документацією, яка засвідчує відповідність якісних харак­теристик виробу державним стандартам і надає право підприємству виробляти та реалізувати продукцію.

Облік витрат на підготовку і освоєння виробництва продукції здійснюється в розрізі відповідних статей калькуляції, на яких здійснюється облік витрат, зокрема на:

-               витрати на проведення досліджень, пов'язаних з пошуком нових, до цього невідомих, матеріалів;

-               проектування, конструювання, розроблення дизайну нового виробу;

-              розроблення технологічного процесу виготовлення майбут­нього виробу;

-              виготовлення дослідного зразка;

-              розроблення і оформлення нормативної бази (отримання державного стандарту і т. ін.).

Кожна з наведених статей є комплексною, тобто, до її складу можуть входити трудові витрати (заробітна плата), відрахування на соціальні заходи, матеріальні витрати (вартість сировини, напівфаб­рикатів, комплектуючих), а також вартість робіт і послуг, виконаних іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Аналітичний облік витрат на підготовку і освоєння вироб­ництва здійснюється в розрізі конкретних видів продукції.

За фактом закінчення комплексу робіт, пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції, на підприємстві вирішується пи­тання щодо списання зазначених витрат на собівартість нового виду продукції. Списання таких витрат може здійснюватися двома способа­ми: 1) рівномірним; 2) за кошторисними ставками.