6.4 Амортизація основних засобів та методи її нарахування

Витрати на придбання або створення основних засобів підлягають систематичному розподілу між звітними періодами - амортизації.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується (первісна мінус ліквідаційна вартість), необоротних активів упродовж строку їх корисного використання (експлуатації).

Строк корисного використання (експлуатації) (СКВ) - період часу, впродовж якого підприємство планує використовувати необоротні активи, або час, протягом якого з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємствам обсяг продукції (але не менше мінімально допустимого строку, передбаченого п.п. 145.1 ПКУ).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

• очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

• фізичний та моральний знос, що передбачається;

• правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (крім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлюється при зарахуванні об'єкта на баланс, і призупиняється на період його реконструкції та консервації. Накопичена сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання називається зносом.

Для обліку зносу необоротних активів використовується рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" - балансовий, регулюючий до рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи", контрарний, контрактивний, за кредитом відображається нарахування амортизації необоротних активів, за дебетом - її зменшення, сальдо кредитове, означає суму нарахованої на звітну дату амортизації необоротних активів, відображається у І розділі активу балансу.

Рахунок 13 має такі субрахунки:

131 «Знос основних засобів» - узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби». При цьому інформація про суму зносу інвестиційної нерухомості, облік якої ведеться на субрахунку 100 «Інвестиційна нерухомість» за первісною вартістю узагальнюється на субрахунку 135 «Знос інвестиційної нерухомості».

132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» - узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» - узагальнюється інформація про cуму накопиченої амортизації нематеріальних активів.

134 «Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів» - узагальнюється інформація про суму амортизації, нарахованої на довгострокові біологічні активи, облік яких ведеться на субрахунках 162 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю» та 164 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю».

135 «Знос інвестиційної нерухомості»

Аналітичний облік зносу (амортизації) необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів.

На субрахунку 134 «Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів» Різниця між первісною вартістю необоротних активів та сумою нарахованої амортизації називається залишковою вартістю необоротних активів, за якою вони включаються до підсумку балансу.

Амортизація необоротних активів може нараховуватися 5 методами (табл. 6.1):

Амортизація основних засобів у податковому обліку здійснюється за правилами п. 138.3 Податкового Кодексу України (станом на 01.04.2015р.).

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу). Класифікація груп основних засобів та мінімально допустимі строки корисного використання, встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ (станом на 01.04.2015р.), наведені у таблиці 6.2.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Таблиця 6.1 Методи нарахування амортизації основних засобів

Метод нарахування амортизації	Алгоритм розрахунку	Умовні позначення
Прямолінійний	АРІЧ = АВ : СКВ АВ = ПВ – ЛВ	АРІЧ– річна сума амортизації АВ – амортизаційна вартість (залишкова); СКВ – строк корисного використання, років; ПВ - первісна вартість ; ЛВ – ліквідаційна вартість.
Зменшення залишкової вартості	АРІЧ = ЗВ*НАРІЧ НАРІЧ = = (1- )*100%	ЗВ – залишкова вартість об’єкта на початок звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації); НАРІЧ – річна норма амортизації, %; СКВ – строк корисного використання; ПВ - первісна вартість; ЛВ – ліквідаційна вартість.
Прискореного зменшення залишкової вартості	АРІЧ = АВ*НАРІЧ НАРІЧ= =(100% / СВК)*2	НАРІЧ – річна норма амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання %;
Кумулятивний	АРІЧ = АВ*КК КК=	КК – кумулятивний коефіцієнт n – кількість років, що залишаються до кінця строку корисного використання
Виробничий	АМІС = ОВПМІС*ВСА ВСА = АВ/ОВПЗАГ	АМІС- місячна сума амортизації; ОВПМІС – фактичний місячний обсяг виробництва продукції; ВСА – виробнича ставка амортизації; ОВПЗАГ – загальний обсяг виробництва продукції (очікуваний);

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

• вартість гудвілу;

• витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Термін "невиробничі основні засоби" означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Таблиця 6.2 – Класифікація основних засобів та мінімально допустимі строки корисного використання

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 — земельні ділянки	-
група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
група 3 — будівлі,	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
группа 4 — машини та обладнання	5
з них: Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбанні яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальними активами), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 — транспортні засоби	5
группа 6 — інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
группа 7 — тварини	6
группа 8 — багаторічні насадження	10
группа 9 — інші основні засоби	12
группа 10 — бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду	-
группа 11 — малоцінні необоротні матеріальні активи	-
группа 12 — тимчасові (не титульні) споруди	5
группа 13 — природні ресурси	-
группа 14 — інвентарна тара	6
группа 15 — предмети прокату	5
группа 16 — довгострокові біологічні активи	7

Нараховується амортизація щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем вводу об’єкту. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об'єкта основних засобів.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Одночасно на суму нарахованої амортизації об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, що перебувають на балансах житлово-комунальних організацій, які належать до сфери управління органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також автомобільних доріг загального користування збільшуються доходи цих підприємств і організацій із зменшенням додаткового капіталу (капіталу у дооцінках, у разі проведення переоцінки зазначених об'єктів), а при його недостатності - статутного капіталу.