- •Рекомендації з написання курсових робіт
- •Курсова робота
- •Содержание
- •1. Теоретический аспект темы
- •Методика
- •Приложения
- •Введение
- •Екзаменаційні питання методика художнього навчання
- •Конспект з «методики художнього навчання» (4 курс хгф)
- •Предмет методики художнього навчання на заняттях естетичного циклу.
- •Сутність поняття «естетичне» і «художнє» виховання, завдання та шляхи реалізації.
- •Роль мистецтва у формуванні особистості учня.
- •Вимоги до уроку образотворчого мистецтва та художньої праці.
- •6. «Сприйняття мистецтва» як вид художньо-пізнавальної діяльності.
- •Керівництво проектно-художньою діяльністю дітей як єдиний процес навчання, виховання і розвитку.
- •11. Шляхи активізації проектно-художньої діяльності
- •3, 14, 15. Учбовий матеріал кожної теми включає наступні компоненти:
- •14, 15. Мета і завдання системи вправ.
- •17. «Сприйняття» як вид навчальної художньо-пізнавальної діяльності школярів на уроках естетичного циклу.
- •18. Профорієнтаційна робота вчителя на заняттях естетичного циклу.
- •19. Формування і розвиток почуття кольору у школярів на заняттях образотворчого мистецтва та дпі.
- •Сутність малювання з натури, по пам'яті і за уявою.
- •21. Особливості дитячих малюнків учнів 1-7 класів.
- •Перші художні досліди або гри з формою.
- •Зображувальна діяльність.
- •Мистецтво чи гра.
- •Художня творчість і образотворча грамота.
- •Поняття «уява і фантазія». Роль уяви та фантазії в життєдіяльності дитини.
- •Шляхи вирішення проблеми «Об’єм і простір» у творчості дітей.
- •24. Дидактичні проблеми «Колір і фарба» згідно з програмами «Образотворче мистецтво та художня праця».
- •Дидактичні основи художнього навчання по темі «Натюрморт».
- •Зображення людини і тварин у шкільному курсі образотворче мистецтво і дпі. Розкрийте дидактичні особливості цих завдань.
- •27. Керівництво композиційною діяльністю учнів на уроках образотворчого мистецтва. Основні поняття композиції.
- •28. Позакласна і позашкільна робота вчителя, образотворчого мистецтва, дпм та дизайну.
- •Ігрові форми навчання на уроках естетичного циклу.
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті
- •Примеры оформления литературы список использованной литературы
3, 14, 15. Учбовий матеріал кожної теми включає наступні компоненти:
теоретичні відомості;
лабораторні роботи;
вправи «за зразком»;
вправи «по умові»;
завдання «по власному задуму»;
виводи і узагальнення.
Перш ніж приступити до практичної роботи з певними матеріалами, діти знайомляться із спеціальною термінологією, особливостями роботи з даними матеріалами, різними технологіями створення виробів з них, пристроєм і експлуатацією устаткування, інструментів і пристосувань для обробки цих матеріалів.
На лабораторних заняттях учні досліджують різні властивості матеріалів, особливості створення конструкцій з них, виразні можливості форми, кольору, фактури. Узагальнюють і систематизують отримані дані. Здійснюють самостійний підбір літератури.
При виконанні вправ «за зразком» основна увага приділяється відробітку виконавчих умінь, навичок, вихованню естетичного смаку, працьовитості, уважності та ін.
Робота «по умові» привчає учнів до дизайнерського підходу при проектуванні і реконструкції виробів із заданими характеристиками, розвиває їх комбінаторні здібності і включає елементи творчого пошуку.
Завдання, що виконуються школярами «по власному задуму», передбачають самостійну постановку і пошук рішення задачі.
На завершальному етапі вивчення кожного розділу проводиться підведення підсумків роботи.
Перераховані компоненти змісту кожної теми, що вивчається на практичних заняттях, організовані в типову структуру (див. табл. №2), де варіанти завдань різної складності розташовані не тільки послідовно ( від простого до складного), але і паралельно, що дає можливість побудови оптимальних шляхів її вивчення. Це дає можливість особистісного підходу до розвитку творчих здібностей кожної дитини.
14, 15. Мета і завдання системи вправ.
Практичні завдання і вправи припускають можливість поетапного формування самостійного творчого відношення учня до здійснення проектно-художньої та організаційної діяльності. Кожна тема курсу включає репродуктивні і творчі завдання. Учню надається можливість обирати вид завдання, відповідний до його технічної підготовленості рівню розвитку творчих здібностей, тобто почати вивчення теми з доступного йому ступеня. У разі невдачі (наприклад, при невідповідності претензій і реальних можливостей) він може обрати варіант завдання, який припускає детальнішу допомогу викладача, а, набувши необхідних навичок, самостійно виконати складніше (з погляду творчості) завдання тієї ж теми. Таким чином, для кожного учня створюється можливість порівняти рівень своїх претензій з результатами, що реально досягаються. Це допомагає йому формувати адекватну самооцінку і розвиватися відповідно до індивідуальних особливостей.
16. Контроль і оцінка знань, умінь, досягнутого рівня розвитку творчих здібностей в процесі виконання окремих завдань потрібно проводити за участю самих школярів. Використовувати форми самоперевірки, самоаналізу і опанування. Такий підхід до оцінки знань підвищує активність, і інтерес до досягнень товаришів, і особисту зацікавленість в результатах виконуваної роботи, допомагає формуванню у дитини адекватної самооцінки.
Обговорення виконаних робіт і виставок допомагає учням усвідомити свої актуальні досягнення, творче зростання і перспективні можливості.
Оцінка творчих робіт школярів здійснюється на основі наступних критеріїв:
Відповідність всіх параметрів виробу його утилітарно-естетичної функції;
Рівень новизни;
Художньо-образна виразність;
Раціональна організація форми;
Технологічність виготовлення і зручність експлуатації;
Економічність обраної технології.
Розвиненість творчих здібностей учнів характеризується наступними якостями: оригінальність, поленезалежність, продуктивність, і виявляється у:
Рівні узагальнення і широті перенесення знань і умінь, навіть на іншій сфері діяльності;
Спрямованості пошуку і дивергенності мислення;
Ступені подолання інерції (здібності перемкнуться);
Якості селекції (відбору);
Характері збагачення обраного варіанту рішення;
Оригінальності ідей і поленезалежності (стійкості до дії стереотипів).
