Провести пальпацію печінки у дитини раннього віку (10 хв)

_{Положення дитини на спині із зігнутою в коліні правою ногою. Покласти ліву руку під праву поперекову ділянку, великим пальцем лівої руки стиснути реберну дугу. Долоню правої руки покласти на середньоключичній лінії (пальці перепендикулярно правій реберній дузі), так щоб кінчики пальців були розташовані у правій клубовій ділянці (2-3 см нижче пупка).}

_{На видиху пальці правої руки опускаються вглиб і проводяться повтрні рухи знизу вверх, переміщуючи руку все ближче до реберної дуги.}

_{У дітей до 7 років печінка виступає з-під реберної дуги на 0,5-3 см. В нормі пропальповується безболісна печінка, край загострений, щільний, гладкий.}

Провести пальпацію периферичних лімфатичних вузлів у дитини:

• _{Пальпація потиличних лімфовузлів.}

1. _{Положення дитини стоячи (литини молодшого віку лежачи)}

2. _{Положення голови до переду}

3. _{Покласти пальці обох рук на потиличну ділянку голови}

4. _{Пропальповувати зверху вниз визначаючи їх властивості}

• _{Пальпація привушних лімфовузлів}

1. _{Положення дитини стоячи (литини молодшого віку лежачи)}

2. _{Положення голови до переду}

3. _{Покласти зімкнуті та злегка зігнуті пальці обох рук на ділянку позаду вушних раковин}

4. _{Пальпують у напрямку зверху вниз}

• _{Пальпація підщелепних лімфовузлів}

1. _{Положення дитини стоячи (литини молодшого віку лежачи)}

2. _{Попросити дитину злегка нахилити голову вперед}

3. _{Покласти зімкнуті та злегка зігнуті пальці на ділянку піборіддя вздовж країв нижньої щелепи}

4. _{Пальпують у напрямку до підборіддя вздовж країв нижньої щелепи}

• _{Пальпація підборідних лімфовузлів}

1. _{Попросити дитину злегка нахилити голову вперед, зафіксувавши таке положення, поклавшт руку на потиличну ділянку голови дитини}

2. _{Покласти зімкнуті та злегка зігнуті пальці правої руки на середину ділянки підборіддя так, щоб кінці пальців упиралися в передню поверхню шиї хворого}

3. _{Пальпуючи у напрямку до підборіддя намагаються вивести лімфовузли на край нижньої щелепи та визначити їх властивості}

• _{Пальпація задньошийних лімфовузлів}

1. _{Голова розташована прямо}

2. _{Покласти пальці обох рук вгорі у простір між задніми краями кивальних мязів та зовнішими краями довгих мязів шиї. Напрямок дололоні перепендикулярно до осі шиї.}

3. _{Пальпувати зверху вниз, дотримуючись заднього кпраю кивального мяза шиї}

• _{Пальпація передньошийних лімфовузлів}

1. _{Положення голови прямо}

2. _{Покласти великі пальці обох рук вгорі біля внутрішніх країв кивальних мязів шиї. Вісь долоней перпендикулярно осі шиї.}

3. _{Пальпувати зверху вниз, дотримуючись перднього краю кивального мяза шиї.}

• _{Пальпація надключичних лімфовузлів}

1. _{Положення дитини стоячи (діти молодшого віку лежачи)}

2. _{Зімкнуті та злегка зігнуті пальці обох рук покласти на надключичні ділянки з обох сторін, ближче до середини.}

3. _{Пальпувати, намагаючись притиснути вузол до верхнього краю ключиці, від середини назовні.}

• _{Пальпація підключичних лімфовузлів}

1. _{Положення дитини стоячи (діти молодшого віку лежачи)}

2. _{Пальці обох рук покласти на підключичні ділянки з обох боків ближче до середини}

3. _{Пальпувати, намагаючись притиснути вузол до нижнього краю ключиці, від середини назовні}

• _{Пальпація аксілярних лімфовузлів}

1. _{Попросити дитину відвести руки в сторони до горизонтального положення}

2. _{Покласти свої долоні вздовж бічних поверхонь грудної клітки дитини з обох боків так, щоб кінці пальців упирались в дно пахвової ямки, але не торкалися ребер}

3. _{Попросити дитину повільно опустити руки вниз}

4. _{Пальпуються вузли зверху вниз, захопивши пальцями вміст пахвових ямок, ковзаючи вниз}

• _{Пальпація ліктьових лімфовузлів}

1. _{Стати збоку і позаду дитини}

2. _{При дослідженні правих кубітальних лімфовузлів зігнути праву руку дитини, взявши її правий зап'ясток у свою праву руку}

3. _{Пальці лівої руки покласти на задню поверхню правого плеча дитина так, щоб кінці пальпуючих пальців розміщувались у медіальній борозні двоголового мяза.}

4. _{При дослідженні лівих кубітальних лімфовузлів взяти лівий зап'ясток дитини в свою ліву руку, зігнути руку дитини в ліктьовому суглобі.}

5. _{Пальці правої руки розмістити в медіальній борозні двоголового мяза.}

6. _{Пальпувати дистальну третину медіальної борозни двоголового мяза у напрямку до ліктьових ямок.}

• _{Пальпація грудних лімфовузлів}

1. _{Положення дитини стоячи}

2. _{Покласти руки долонями донизу так, щоб напівзігнуті пальці знаходились на рівні нижнього краю великого грудного мяза з медіальної сторони.}

3. _{Пальпувати у медіальному напрямку, намагаючись притиснути лімфовузол до ребра}

• _{Пальпація пахвинних лімфовузлів}

1. _{Попросити дитину оголити пахвинні складки}

2. _{Покласти пальці рук на латеральні сторони пахвинних ділянок}

3. _{Пальпувати, спрямовуючи рухи пальців перепендикулярно до пахвинної складки. Поступово змінююють локалізацію пальців з латеральної сторони до медіальної.}

• _{Пальпація підколінних лімфовузлів}

1. _{Попросити дитину оголити ніжки та поставити почергово коліна на кушетку}

2. _{Стати позаду дитини, пропальпувавши підколінну ямку, зігнутої у колінному суглобі кінцівки}

_{При пальпації в нормі:}

_{Лімфовузли поодинокі (вказати кількість), мяко-еластичної консистенції, овальної форми, розміром 0,5-1 см, рухомі, не спаяні між собою і з навколишніми тканинами, шкіра над ними не змінена}

_{Провести аускультацію клапанів серця у дитини старшого віку (10 хв):}

_{Провести аускультацію серця у дитини раннього віку та визначити характер шуму (10 хв):}

_{Провести аускультацію серця у дитини старшого віку та дати характеристику І і ІІ тонів серця при аускультації (10 хв):}

_{Аускультація серця:}

_{1)Правила:}

_{- Лікар розташовується праворуч від дитини}

_{- Доцільно проводити аускультацію в різних положеннях (стоячи, лежачи)}

_{- Необхідно порівняти аускультативні дані на вдиху і видиху}

_{- У дітей старше 9 – ти років серце можна вислуховувати після спеціального фізичного навантаження}

_{2) Послідовність:}

_{1-ша точка – мітрального клапана, розташована в ділянці верхівки}

_{2-га точка – клапан аорти, у II міжреберному проміжку, праворуч від грудини}

_{3-тя точка – клапан легеневої артерії, у ІІ міжребері зліва від грудини}

_{4-та точка – тристулковий клапан, розташований у місці прикріплення}

_{мечиподібного відростка до грудини, трохи праворуч}

_{5-та точка – Боткіна – Ерба, місце прикріплення III, IV лівих ребер до краю}

_{грудини}

_{3) Аускультативні дані:}

_{- У дитини перших двох – трьох днів життя над мітральним клапаном вислуховується акцент ІІ тону}

_{- Від трьох до 2 – 3 місяців тони у всіх точках звучать однаково}

_{- Після трьох місяців і впродовж всього життя І тон сильніший і коротший, ІІ}

_{слабший і довший. Накраще вислуховується в I і IV точках.}

_{- Над ІІ і ІІІ точками протягом першого року перший тон сильніший, на третьому}

_{році життя другий тон переважає над першим, і так залишається на протязі всього}

_життя.

_{Фізіологічний шум найчастіше виникає у дітей переддошкільного та дошкільного віку. Вислуховується в основному у ІІІ точці, тільки систолічний, не пов язаний з тонами серця, ніжний, не іірадіює, після фізичного навантаження чи зміни положення тіла може послаблюватись чи зникати, Внормі зникає після 7 років.}

_{Провести визначення меж відносної та абсолютної тупості серця у дитини дошкільного віку (10 хв):}

_{Провести визначення меж відносної та абсолютної тупості серця у дитини раннього віку (10 хв):}

_{Межі відносної серцевої тупості:}

1. _{Визначення межі: спочатку розташувати палець плесиметер справа в ІІ міжреберї паралельно ребрам, перкуторно зверху вниз по середньоключичнії лінії встановлюється нижній край правої легені. Після цього піднявши палець на 1 міжреберя вище і розташувавши палець паралельно грудині, проводиться перкусія правої межі в напрямку до середини.}

2. _{Визначення верхньої межі: палець плесиметер встановлюється зліва в І міжреберї паралельно ребрам по парастернальній лінії у дітей старшого віку. Перкусія проводиться зверху вниз до появи притупленого звуку.}

3. _{Визначення лівої межі: спочатку пальпаторно визначається локалізація верхівкового поштовху, далі у цьому ж міжреберї від передньої аксілярної лінії в сторону грудини до появи притуплення.}

_{Межі серцевої тупості в залежності від віку:}

Межа	Вік
	До 2 років	2 – 7 років	7 – 12 років	Старше 12
Права	Права парастернальна лінія	Всередину від парастернальної лінії справа	Посередині між правою парастернальною лінією і правою стернальною лініями	Ближче до правої стернальної лінії ( 12 – 15 років) надалі по правій стернальній лінії
Верхня	ІІ ребро	ІІ міжреберя	ІІІ ребро	ІІІ міжреберя
Ліва	2 см. Назовні від лівої середньоключичної лінії	1 см назовні від лівої середньоключичної лінії	На лівій середньоключичній лінії або 0,5 см на зовні від неї	0,5 см досередини від лівої середньоключичної лінії або по ній

_{Межі абсолютної серцевої тупості:}

_{Визначаются після встановлення відносних меж, починаючи перкусійно від відносних меж до простукування більш тупого звуку.}

_{Межі абсолютної серцевої тупості взалежності від віку}

	Вік
	До 2 років	2 – 7 років	7 – 12 років	Старше 12
Права	Ліва стернальна лінія	Ліва стернальна лінія	Ліва стернальна лінія	Ліва стернальна лінія
Верхня	ІІ міжреберя	ІІІ ребро	ІІІ міжреберя	IV ребро
Ліва	Ближче до лівої середньоклюсисної лінії із зовнішньої сторони	На лівій середньоклюсисній лінії	Ближче до лівої парастернальної лінії із зовнішньої сторони	Ліва парастернальна лінія

_{Провести аускультацію легень у дитини раннього віку, визначити тип дихання (10 хв):}

_{Провести аускультацію легень у дитини молодшого віку, визначити тип дихання (10 хв):}

_{Провести аускультацію легень у дитини середнього шкільного віку, визначити тип дихання (10 хв):}

_{Правила:}

_{- Аускультація проводиться по оголенному тілу}

_{- На симетричних ділянках}

_{- По міжреберних проміжках}

_{Частота дихання: - новонароджені – 40-60 / хв}

_{- до 1 року – 30-35/хв}

_{- до 5 років – 25 /хв}

_{- до 10 років – 20/хв}

_{- старше 12 р. – 20-16 /хв}

_{Тип дихання: - новонароджені – діафрагмальний}

_{- грудний вік – змішаний}

_{- 3 – 7 років – грудний}

_{- 8 років і старше - хлопці - черевний}

_{- дівчата – грудний}

_{Аускультативні дані:}

_{В нормі над легенями вислуховується везикулярне дихання. У дітей до 5 – 7 років – дихання пуерильне ( чути весь вдих і видих). Поступово в дошкільному віці дихання стає все більш тихим, і в молодшому шкільному віці вислуховується весь вдих і незначна частина видиху. У старших дітей весь вдих і 1/3 видиху (видих може взагалі не вислуховуватись)}

_{Визначити екскурсію легень у підлітка (10 хв)}

_{Спочатку необхідно встановити нижню межу легень. Для цього дитина робить глибокий вдих і затримує подих. В цей час лікар проводить перкусію зверху вниз до тупого звуку. Позначка ставиться зі сторони ясного легеневого звуку (над пальцем плесиметром).}

_{Далі, після рівномірного подиху, дитина робить видих і знову затримує дихання під час чого повторно швидко визначається межа легені. Визначається із нищого краю вгору до появи притуплення, позначка ставиться під пальцем плесиметром.}

_{Відстань між двома позначками - це показник екскурчії легень, внормі – 2-6 см.}

_{Визначити ширину полів Креніга легень у дитини середнього шкільного віку (10 хв)}

_{Як правило, визначення ширини полів проводиться попереду, лікар при цьому знаходиться позаду дитини.}

_{Плесиметер вкладається в надключичній ямці перпендикулярно ключиці на рівні її середини кінцем пальця вниз і проводиться перкусія по направленню на зовні від ясного легеневого звуку до притуплення. Межа визначається з внутрішнього боку пальця.}

_{Після цього, знов розташувавши плесиметер по середині підключичної ямки, продовжується перкусія по направленню всередину від ясного легеневого звуку до притуплення.Межа визначається з боку ясного легеневого звуку, тобто зовнішнього боку пальця.}

_{В нормі ширина дорівнює 3-5 см.}

_{Визначити висоту стояння верхівок легень у дитини середнього шкільного віку (10 хв)}

1. _{Верхня межа попереду: плесиметр розташовується під ключицею паралельно їй так, що середня фаланга пальця відповідає середині ключиці. Потім плесиметер при перкуторних ударах пересувається знизу вверх від ясного легеневого до притупленого звуку. Межа визначається по нижньому краю плесиметра. Норма – 2-4 см. Вище ключиці.}

2. _{Верхня межа легень ззаду: палець плесиметр розташовується над віссю лопатки паралельно їй і поступово при перкусії пересувається в напрямку остистого відростка 7 шийного хребця (на 2-3 см. по боках від нього) від ясного легеневого звуку до притуплення. Межа верхівки легень відзначається по нижньому краю пальця. В нормі межа знаходиться на рівні 7 шийного хребця.}

_{Провести порівняльну перкусію легень у дитини раннього віку (15 хв)}

_{Порівняльна перкусія у дітей раннього віку проволиться по симетричних ділянках починаючи із ключиці (верхівки легень у дітей раннього віку не визначаються). Перкусія проводиться по симетричним ділянкам без пальця плесиметра, лише пальцем «молоточком»}

_{Провести порівняльну перкусію легень у дитини середнього шкільного віку (10 хв)}

_{Перкусія у дітей 10-ти років і старше починається з опосередкованої перкусії верхівок легень – палець плесиметер розташовується над ключицями паралельно кістці, почергово зліва і справа.}

_{Далі, методом безпосередньої перкусії, зясовуються перкуторні дані по ключицях (роль плесиметра виконує кістка).}

_{Після цього проводиться перкусія підключичної області по міжреберних проміжках з обох боків по середньоключичних лініях до 3-4 ребра. Далі перкусія з лівого боку не проводиться, перкусія проводиться лише праворуч по міжреберних проміжках до 6 ребра.}

_{Далі дитина закидає руки на потилицю і в такому положенні проводиться порівняльна перкусія пахової ділянки по середньо аксілярних ділянках, палець плесиметр розташовується паралельно ребрам.}

_{Перкусія ззаду: -надлопаткова ділянка, плесиметр розташовується горизонтально}

• _{паравертебральна ділянка зверху до низу (палець плесиметр розташовується перпендикулярно ребрам)}

• _{підлопаткова ділянка (по лопаткових лініях), палець плесиметер розташовується по міжреберних проміжках}

_{Дослідити тонус м‘язів у підлітка (10 хв)}

_{Тонус визначається на підставі відчуття лікарем напруги, яка виникає у мязах дитини при пасивному згинанні і розгинанні спочатку верхніх кінцівок в ліктьових суглобах далі в нижніх кінцівках у колінних суглобах.}

_{Дослідити тонус м‘язів у дитини раннього віку (10 хв)}

_{1) Симптом «мотузочки»}

• _{Обома руками взяти руки пацієнта}

• _{Здійснювати кругові рухи почергово в один другий бік}

• _{Оцінити ступінь активності мязового опору}

2. _{Симптом «млявих плечей»}

• _{трохи підняти дитину, взявши її підпахви}

• _{оцінка результатів: мускулатура плечового пояса при цьому тонічно скорочується (при гіпотонії плечі залишаються млявими)}

2. _{Симптом «складного ножа»}

• _{намагатися зігнути дитину, яка сидить в ліжку, так щоб вона грудною клітиною доторкунулась да нижніх кінцівок}

• _{при гіпотонії це зробити вдається}

2. _{Симптом «повернення»}

• _{дитина лежить на спині на сповивальному столику}

• _{обережно розігнути ноги дитини в колінних суглобах, притискуючи їх до сповивального столика}

• _{тримати їх в такому стані протягом 5-ти секунд, а потім відпустити}

• _{у здорової дитини відразу після відпускання ніг спостерігається їх повернення у вихідне положення}

_{Дослідити тонус м‘язів у дитини середнього шкільного віку (10 хв)}

_{Тонус визначається на підставі відчуття лікарем напруги, яка виникає у мязах дитини при пасивному згинанні і розгинанні спочатку верхніх кінцівок в ліктьових суглобах далі в нижніх кінцівках у колінних суглобах.}

_{Визначити наявність сколіозу у дитини (5 хв)}

1. _{Оглянути дитину вцілому}

2. _{Послідовно оглянути усі відділи хребта}

3. _{Оцінити вираженість фізіологічних викривлень хребта}

4. _{Виявити бічні викривлення хребта по симетричності ключиць, лопаток, трикутників талії, клубовим остям}

_{Оцінити поставу у дитини (5 хв)}

_{Дитина оглядається стоячи у прямій та бокових проекціях і ззаду. При цьому оглядаються симетричність плечей, ключиць, лопаток, трикутників талії, клубових остей та фізіологічні викривлення хребта.}

_{Визначити товщину складки підшкірно-жирової основи у підлітка (10 хв)}

• _{Товщина складки на животі}

_{(визначається на рівні пупка назовні від прямих мязів живота з обох сторін, норма – 1-2см)}

• _{На передній поверхні грудної клітки}

_{(визначається під нижнім краєм m. Pectoralis major по середньоключичній лінії, норма 1-2 см)}

• _{Під кутом лопаток}

_{(визначається під нижнім кутом лопаток, норма 1-2 см)}

_{Визначити товщину складки підшкірно-жирової основи у дитини до року (10 хв)}

• _{Товщина складки на животі}

_{(визначається на рівні пупка назовні від прямих мязів живота з обох сторін, норма – 1-2см)}

• _{На передній поверхні грудної клітки}

_{(визначається під нижнім краєм m. Pectoralis major по середньоключичній лінії, норма 1-2 см)}

• _{Під кутом лопаток}

_{(визначається під нижнім кутом лопаток, норма 1-2 см)}

• _{Визначення на кінцівках}

_{(по задньо зовнішній поверхні плеча, на внутрішній поверхні стегон, норма 3-4 см.)}

• _{Визначення на обличчі}

_{(вмзначається в ділянці щік, норма 2-2,5 см)}

_{Визначити товщину складки підшкірно-жирової основи у дитини раннього віку (10 хв)}

• _{Товщина складки на животі}

_{(визначається на рівні пупка назовні від прямих мязів живота з обох сторін, норма – 1-2см)}

• _{На передній поверхні грудної клітки}

_{(визначається під нижнім краєм m. Pectoralis major по середньоключичній лінії, норма 1-2 см)}

• _{Під кутом лопаток}

_{(визначається під нижнім кутом лопаток, норма 1-2 см)}

• _{Визначення на кінцівках}

_{(по задньо зовнішній поверхні плеча, на внутрішній поверхні стегон, норма 3-4 см.)}

_{Дати характеристику висипу у дитини (5 хв)}

_{При огляді потрібно вказати локалізацію, форму та вид висипання, його колір, кількість та динаміку розвитку.}

_{В наступному визначається консистенція, болючість, розміщення по відношенню до поверхні шкіри:}

_{- характер висипу визначається натискуванням пальця (при запальному характері – елементи висипу при натискуванні зникають і знову зявляються, якщо висип не запальний – він при натискуванні не зникає)}

_{- консистенція визначається легким натискуванням (тверді, мякі, тістуваті)}

_{- визначення відношення до поверхні тіла: проводиться погладжування висипу ( визначається чи виступає над поверхнею шкіри чи ні)}

_{- визначення болючості}

_{Визначити вологість шкіри у дитини (5 хв)}

_{Визначається шляхом погладжування тильною поверхнею пальців всіх ділянок шкіри, в пахвинних і пахових ділянках, на кінцівках, особливо в ділянках долонь і підошв.}

_{Визначити еластичність шкіри у дитини (5 хв)}

_{Визначається шляхом щипка шкіри на тильній поверхні кистей та на рівні пупка. В нормі шкірна складка одразу розправляється при задовільній еластичності шкіри.}

_{Зібрати харчовий анамнез у дитини після року (10 хв)}

• _{кратність прийому їжі}

• _{характер їжі}

• _{приблизний калораж}

• _{чи дотримується дитина якоїсь дієти}

• _{яким продуктам харчування чи стравам віддає перевагу}

_{Зібрати харчовий анамнез у дитини до року (10 хв)}

• _{чи дитина знаходиться на грудному чи на штучному, змішаному вигодовуванні}

• _{кратність прийомів їжі, періодичність між прийомами ( у годинах)}

• _{Початок введення прикормів і яких}

• _{Маса дитини та приьавка маси дитини по місяцях}

_{Визначення сили мязів у дітей до 3 – ох років}

_{У дітей до 3 років силу мязів оцінюють досить субєктивно, визначаючи опір, який чинить дитина при огляді чи спробі, наприклад, відняти у неї яскраву іграшку.}

_{Визначення сили мязів у дітей після 3-ох років}

• _{Подати дитині кисті своїх рук, перехрещених в ділянці передпліч}

• _{Попросити дитину потиснути кисті рук}

• _{Оцінити силу та симетричність у відповілних групах мязів}

_Або:

• _{Попросити дитину почергово утворити «кільце» з великого і послідовно кожного із пальців кисті}

• _{Дитина чинить опір а лікар намагається розірвати кальце}

• _{Оцінка сили мязів фаланг пальців}

_Або:

• _{Дитина лежить на ліжку із зігнутими спочатку в ліктьових суглобах а потім в колінних суглобах.}

• _{Дитина при цьому чинить опір а лікар старається розігнути почерзі верхні та нижні кінцівки, оцінюючи при цьому силу мязів та симетричність}

_{Або: динамометрія:}

• _{дитина бере в руку динамометр і відводить її в бік під кутом 90° до тулуба}

• _{стискає динамометр з максимальною силою}

• _{Вимірювання проводиться тричі}

_{Інтерпретація лабораторно- інструментальних досліджень}

_{Дати інтерпретацію аналізу сечі за Зимницьким дівчинки 9-ти років (5 хв).}

_{Нормативні дані:}

_{- загальна кількість V= 600+100(n-1), де n – вік}

_{- позетивною ознакою являється точне коливання кількості сечі в різних порціях}

_{- співвідношення денного до нічного – 2:1}

_{- нормальні цифри питомої ваги в нормі повинні коливатися і показник між максимальною і мінімальною цифрою повинні бути більше 7.}

_{Дати інтерпретацію аналізу сечі за Нечипоренком дитини (5 хв).}

_{Це визначення лейкоцитів, еритроцитів і циліндрів в 1 мл. сечі}

_Норма:

_{Лейкоцити – не більше 4000}

_{Еритроцити – не більше 1000}

_{Гіалінові циліндри – не більше 250}

_{Дати інтерпретацію загального аналізу сечі дитини (5 хв).}

_Колір:

_{- в перший день життя – безбарвна}

_{- перші 2-4 дні – темно червона}

_{- на грудному вигодовуванні – безбарвна}

_{- далі – світло жовта}

_{Прозорість:}

_{- каламутна – у новонароджених}

_{- надалі прозора}

_{Реакція:}

_{- новонароджені 5,5 – 6}

_{- природне вигодовування 7 – 8}

_{- після року 5 – 7}

_{Питома вага:}

_{- неонатальний період 1018}

_{- грудний період 1002 – 1005}

_{- 2-5 років 1010 – 1015}

_{- старше 5-ти років 1010 – 1025}

_{Білок: до 0,033 грам/літр}

_{Лейкоцити: 2-4 в полі зору}

_{Еритроцити: 1-3 в полі зору}

_{Циліндри: 2-3 в полі зору}

_{Оцінити показники аналізу крові дитини віком 12 років (3 хв):}

_{Оцінити показники аналізу крові дитини віком 1 рік (3 хв):}

_Оцінити показники аналізу крові дитини віком 1 день (3 хв):

Вік	Гемоглобін г/л	Еритроцити 1012/л	Ретикулоцити ‰	КП	Лейкоцити 109/л	Нейтр. %	Лімф. %	Еозин %	Базоф. %	Моноцити %	Тромбоцити 109/л	ШОЕ
Новонароджені	220-180	5,4-7,2	10-30	0,9- 1,3	10-30	52-64	26-50	0,6	0-4	6-10	150-300	0-2
5 - та доба	120-150	4,7-6,7	10-30	0,9-1,1	9-12	45	45	1,5-6,5	0-2	6-10	150-300	2-4
До 2-ох років	120-140	4,2-4,8	5-10	0,85- 1,15	9-12	26- 50	52-64	1-5	0-1	1-6	150-300	2-4
3-5 років	120	4,2-4,8	2,5-5	0,85- 1,15	7,1-15	45	45	1-5	0-1	1-6	150-300	4-10
До 12-ти років	120	4,2-4,8	2,5-5	0,85- 1,15	6,5-13	52-64	26-50	1-5	0-1	1-6	150-300	4-10
Старше 12 років	120	хл. – 5,2 дів. – 4,9	2,5-5	0,85- 1,15	5-12	40-50	34-48	1-5	0-1	1-6	150-300	4-10

_{Розрахувати коефіцієнт фізичного розвитку Q для хлопчика 11 років, фактична маса тіла якого 44 кг. (10 хв):}

_{Розрахувати коефіцієнт фізичного розвитку Q для дівчинки 15 років, фактична маса тіла якої 58 кг. (10 хв):}

_{Розрахувати коефіцієнт фізичного розвитку Q для хлопчика 9 років, фактична маса тіла якого 25 кг. (10 хв):}

_{Розрахувати коефіцієнт фізичного розвитку Q для дівчинки 5 років, фактична маса тіла якої 19 кг. (10 хв):}

_{Розрахувати коефіцієнт фізичного розвитку Q для хлопчика 13 років, фактична маса тіла якого 53 кг. (10 хв):}

_{Розрахувати коефіцієнт фізичного розвитку Q для дівчинки 7 років, фактична маса тіла якої 20 кг. (10 хв):}

_{Маса тіла: від 2 до 10 років M(кг) = 10+2n, де n - вік дитини в роках.}

_{старші 10 років: M = 30+4(n-10), де n - вік дитини в роках.}

_{Коефіцієнт фізичного розвитку (Q) показує, який відсоток від нормальної становить вага дитини:}

_{фактична вага(кг)}

_{Q = ------------------------------- х 100,}

_{належна вага (кг)}

_{Норма: 100%.}

_{Приклад: Розрахувати коефіцієнт фізичного розвитку Q для хлопчика 11 років, фактична маса тіла якого 44 кг:}

_{Належна маса=30+4(11-10)=34кг}

₄₄

_{Q = ----------- х 100 = 129%}

₃₄

_{ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ:}

_{Маса тіла: 1. Приріст за 1-й міс 600 г;}

_{за 2-й міс 800 г;}

_{за 3-й міс 800 г;}

_{за кожний наступний місяць на 50 г менше, ніж попередній:}

Місяці життя	Щомісячний Приріст ваги	Підсумковий приріст ваги
1-й місяць	600 г
2--й місяць	800 г	1400 г
3-й місяць	800 г	2200 г
4-й місяць	750 г	2950 г
5-й місяць	700 г	3650 г
6-й місяць	650 г	4300 г
7-й місяць	600 г	4900 г
8-й місяць	550 г	5450 г
9-й місяць	500 г	5950 г
10-й місяць	450 г	6400 г
11-й місяць	400 г	6800 г
12-й місяць	350 г	7150 г

_{Зріст: за І кв. – по 3 см щомісячно (за квартал 9 см);}

_{за ІІ кв. - по 2,5 см щомісячно (за квартал 7,5 см);}

_{за ІІІ кв. – по 1,5 см щомісячно (за квартал 4,5 см);}

_{за IU кв. - по1,0 см щомісячно (за квартал 3 см).}

_{Обвід голови:}

1. _{Щомісячно збільшується на 1,5 см до 6 міс, після 6 міс на 0,5 см щомісячно;}

2. _{До 6 міс обвід голови = 43-1,5(6-n);}

_{після 6 міс - 43+0,5(n-6), де n - вік в місяціх.}

_{Обвід грудей:}

_{1. Щомісячно збільшується на 1,3 см;}

2. _{До 6 міс ОГр= 45-2(6-n),}

_{після 6 міс - 45+0,5(n-6), де n - вік дитини в місяцях.}

_{Б.Розрахунок основних показників фізичного розвитку дітей, старших 1-го року.}

_{Маса тіла: від 2 до 10 років M(кг) = 10+2n, де n - вік дитини в роках.}

_{Старші 10 років: M = 30+4(n-10), де n - вік дитини в роках.}

_{Зріст: до 4-х років - L = 100 - 8 (4-n);}

_{старші 4-х років- L = 100+6(n-4), де n - вік дитини в роках.}

_{Обвід голови: від 1 до 5 років = 50 - 1 (5-n);}

_{після 5 років = 50 + 0,6(n-5), де n - вік дитини в роках.}

_{Обвід грудей: від 1 до 10 років = 63 - 1,5 (10-n);}

_{старші 10 років = 63 + 3(n - 10), де n - вік дитини в роках.}

_{В. Оцінка антропометричних даних:}

_{- середні - відхилення показників в межах 7% від середньої величини;}

• _{вище або нижче середнього - в межах 8-20%}

• _{низькі або високі - понад 20% від середньої величини за епмпіричними формулами.}

_{NB! Дефіцит маси визначають за формулою:}

_{ДМ -ФМ}

_{Д = --------------- · 100, де}

_ДМ

_{Д - дефіцит маси тіла в %}

_{ДМ – належна маса тіла}

_{ФМ – фактична маса тіла.}

_{Антропометричні індекси:}

_{1.Індекс вгодованості Л.І.Чулицької (характеризує ступінь вгодованості дитини):}

_{3 обводи плеча (см) + обвід стегна (см) + обвід гомілки (см) - зріст (см);}

_{Норма: до року - 20-25 см; менше 20 см при гіпотрофії; більше 25 см – при паратрофії;}

_{2-3 роки - 20 см;}

_{6-7 років - 15-10 см;}

_{7-8 років - 6 см.}

2. _{Індекс Ф.Ф. Ерісмана (ІЕ) характеризує розвиток грудної клітки дитини і частково її вгодованість:}

_{ІЕ = обвід грудей (см) – 1\2 зросту (см);}

_{Норма: 1-й рік - 13,5 - 10 см;}

_{2-3 роки - 9 - 6 см;}

_{6-7 років - 4-2 см;}

_{7-8 років - 0, але найкраще, коли до 15 років ІЕ = 1-3 см;}

_{дорослі - 5-6 см.}

3. _{Індекс О.Ф.Тура:}

_{відношення обводу голови до обводу грудної клітки;}

_{Норма: від 1 до 7 років обвід грудей перевищує обвід голови на стільки см, скільки років дитині.}

4. _{Індекс пропорційності Л.І.Чулицької:}

_{3 обводи плеча = обводу грудної клітки = обвід стегна + обвід гомілки.}

5. _{Коефіцієнт фізичного розвитку (Q) показує, який відсоток від нормальної становить вага дитини:}

_{фактична вага(кг)}

_{Q = ------------------------------- х 100,}

_{належна вага (кг)}

_{норма 100%.}

6. _{Масо-ростовий коефіцієнт: відношення маси до зросту (лише для новонароджених). Норма 60-64.}

_{NB! Зниження масо-ростового коефіцієнту менше 60 слід рахувати основним діагностичним критерієм вродженої гіпотрофії. В залежності від величини цього показника затримку внутрішньоутробного розвитку класифікують наступним чином:}

_{І ступінь – 59-55}

_{ІІ ступінь – 54-50}

_{ІІІ ступінь – 50 і менше}