2. Необхідність управління організаціями

Чим викликана потреби в менеджменті, чому необхідне управління? Щоб відповісти на ці запитання, спробуємо виділити загальні характеристики, ознаки складних організацій.

1. Наявність ресурсів. Ціль будь-якої організації передбачає перетворення ресурсів для досягнення певних результатів. Основні ресурси — люди (людські ресурси) і фізичні ресурси (капітал, земля, матеріали, технології, інформація).

2. Залежність від зовнішнього середовища. Зовнішнє середовище—певні економічні умови, споживачі, профспілки, урядові акти, законодавство, організації-конкуренти, система

цінностей у суспільстві. Останнім часом багато чинників цього середовища набувають справді глобального характеру. Фірмам доводиться брати участь в дедалі жорсткішій конкуренції на зовнішніх ринках і протистояти іноземним компаніям у себе на батьківщині. Це потребує знань міжнародного права, розуміння-культурних цінностей, традицій і звичаїв різних країн і народів тощо.

3. Підрозділи. Це — частини організації, що охоплюють групу людей, які виконують конкретні специфічні завдання (цілі) для досягнення загальної цілі.

4. Горизонтальний поділ праці, тобто поділ праці між зайнятими за видами власне виробництва, на складові компоненти.

5. Вертикальний поділ праці, тобто координація діяльності складових (підрозділів) організації, Координація роботи працівників — сутність управління. Без управління діяльність організацій неможлива. Цтже, управління викликане потребою узгодження дій для одержання очікуваного результату спільної діяльності людей. Воно відбиває ускладнення процесів узгодження.

У відомого американського економіста, патріарха менеджменту П. Друкера є ілюстрація двох видів бізнесу за аналогією з двома видами організмів; безхребетних і хребетних (хребетолодібних). Потреба в менеджменті, вважає він, виникає тоді, коли безхребетні переростають у хребетоподібних. На його думку, у бізнесі така потреба з'являється, коли чисельність зайнятих досягає кількасот осіб.

Управління (менеджмент) — це процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформулювати і досягти цілей організації. Іншими словами, це діяльність, спрямована на ефективне придбання, розміщення і використання робочої сили і матеріальних ресурсів для досягнення цілі (цілей).

Менеджмент як практична діяльність постійно реалізує і доповнює існуючі знання про нього, що у сукупності характеризуються як думка менеджменту. Теоретичне ж відображення знань про менеджмент, його функції, цілі і сфери являє собою вчення менеджменту. Як наука вчення менеджменту існують у вигляді концепцій, сутність і історія розвитку яких збагатили і продовжують збагачувати сучасну теорію і практику управління.

У міру зростання ролі управління із загальної виробничої і суспільної діяльності дедалі чіткіше вирізняється управлінська діяльність. Потім вона відокремлюється, потім спеціалізується. Нарешті, стає видом професійної діяльності.

Об'єктом професійного менеджменту як самостійного виду діяльності с господарська діяльність організації в цілому або в її конкретній сфері (виробництво, збут, фінанси, НДДКР та ін.), а суб’єктом — спеціаліст-менеджер. Управління різноманітними рівнями організації — низовим, середнім і вищим — забезпечують відповідні менеджери.

Необхідно розрізняти поняття «менеджер» і «підприємець». Менеджер не залежний від власності на капітал фірми, в якій він працює за наймом. Підприємець, як правило, власник, що бере на себе ризик витрат, пов'язаних з організацією нового підприємства або з розробленням нової ідеї, нового продукту, нового виду послуг. Проте часто, особливо на початковій стадії господарської діяльності, підприємець одночасно є і менеджером.