- •Іспит відповіді
- •1. Поняття та види інтелектуальної, творчої діяльності.
- •2. Поняття, правова природа і сутність права інтелектуальної власності.
- •3. Об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності.
- •4. Зміст права інтелектуальної власності: особисті немайнові та майнові права.
- •1) Особисті немайнові права інтелектуальної власності;
- •2) Майнові права інтелектуальної власності.
- •5. Джерела права інтелектуальної власності.
- •6. Державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні.
- •7. Поняття ознаки об’єктів авторського права. Види об’єктів авторського права. Твори, що не охороняються авторським правом. Умови надання правової охорони творам.
- •8. Суб’єкти авторського права: первинні та вторинні. Поняття та види співавторства. Підстави виникнення авторського права. Презумція авторства.
- •9. Особиті немайнові та майнові права на твір. Строк дії авторських прав.
- •10. Право доступу та право слідування. Обмеження авторських прав (вільне використання творів).
- •11. Поняття та ознаки об’єктів суміжних прав. Підстави виникнення суміжних прав.
- •12. Суб’єкти суміжних прав. Особисті немайнові та майнові права суб’єктів суміжних прав. Строк дії суміжних прав.
- •13. Поняття колективного управління авторськими та суміжними правами. Види, форми, повноваження, функції та обов’язки організацій колективного управління авторськими та суміжними правами.
- •16. Патент як охоронний документ:поняття, ознаки, види, межі чинності. Права на патент. Права з патенту. Обов’язки патентоволодільця
- •17. Дострокове припинення чинності патентних прав. Визнання патенту недійсним. Припинення дії патенту.
- •26. Поняття ознаки та види географічних зазначень (зазначень походження товару).
- •27. Умови надання правової охорони географычним зазначенням. Субєкти права на географічне зазначення.
- •28. Порядок реєстрації географічного зазначення ( зазначення походження товару). Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення. Строк чинності прав на географічне зазначення.
- •29.Поняття та ознаки відкриттів. Права авторів наукових відкритів.
- •30. Поняття та ознаки раціоналізаторської пропозиції. Субєкти права на раціоналізаторську пропозицію. Майнові права на раціоналізаторську пропозицію.
- •32. Поняття та ознаки сорту рослин і породи тварин. Умови надання правової охорони сортам рослин., порадам тварин.
- •33. Субєкти права на сорт рослин породу тварин. Оформлення права на сорт рослин, породи тварин. Майнові права на сорт рослин, породи тварин.
- •34. Поняття та ознаки комерційної таємниці. Вимоги до комерційної таємниці. Субєкти права на комерційеу таємницю. Майнові правана комерційну таємницю.
- •35. Поняття та ознаки та сутність ноу - хау. Субєкти права на ноу - хау. Майнові права на ноу - хау.
- •35. Загальна характеристика, види та форма договорів у сфері інтелектуальної власності.
- •36. Ліцензія на використання обєкта права інтелектуальної власності.
- •37. Ліцензійний договір.
- •38. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •38. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
- •Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.
- •Поняття, форма та зміст договору комерційної концесії (франчайзингу).
- •Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •Договір про порядок розподілу прав на службові об'єкти інтелектуальної власності
- •Поняття та підстави захисту прав інтелектуальної власності.
- •Форми захисту прав інтелектуальної власності: юрисдикційна (судовий та спеціальний порядок) та неюрисдикційна.
- •Поняття та види юридичної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності.
- •Способи захисту прав інтелектуальної власності: загальні та спеціальні.
- •1. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
- •2 Цивільно-правовий спосіб захисту прав
- •3 Кримінальна відповідальність за порушення прав
- •Альтернативні способи вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності.
- •Порушення особистих немайнових та майнових авторських і суміжних прав. Піратство в сфері авторського права. Ознаки контрафактності. Плагіат: поняття, ознаки, види.
- •Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення авторських та суміжних прав.
- •Особливості захисту патентних прав. Порушення патентних прав. Визнання патенту недійсним. Припинення дії патенту.
- •Особливості захисту прав інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації: торговельну марку, географічне зазначення та комерційне (фірмове) найменування.
- •52. Митні засоби захисту прав інтелектуальної власності (захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні)
- •53. Захист від недобросовісної конкуренції у сфері інтелектуальної власності.
- •Законодавством встановлений шестимісячний термін про звернення до Антимонопольного комітету про порушення.
- •04.07.2002, Закон України «Про інноваційну діяльність» (діє)
- •77. Загальна характеристика Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків 1925р.
- •79. Запровадження єдиного патенту єс
- •80. Правова охорона промислових зразків у єс
- •81. Міжнародно правова охорона товарних знаків: загальна характеристика Мадридської угоди(та Протоколу)про міжнародну реєстрацію знаків 1896р.
- •82. Загальна характеристика договору про закони щодо товарних знаків 1994 р та сінгапурський договір про право товарних знаків
- •84. Правова охорона географічних зазначень в єс
- •85. Загальна характеристика Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин?????
- •89. Процесуальні права та обовязки експерта. Висновок експерта як джерело доказів у справах про порушення прав інтелектуальної власності.
- •90. Форма та зміст висновку експерта. Дослідження та оцінка судом висновків експерта у справах з порушенням прав інтелектуальної власності.
8. Суб’єкти авторського права: первинні та вторинні. Поняття та види співавторства. Підстави виникнення авторського права. Презумція авторства.
Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
Автором наукового, літературного чи мистецького твору може бути громадянин України, іноземець або особа без громадянства. Поняття “автор твору” і “суб'єкт авторського права” не тотожні як за змістом, так і за значенням. Автором твору може бути тільки його творець, тобто тільки фізична особа, причому незалежно від віку.
Суб'єктом авторського права можуть бути автор твору, а також інші фізичні і юридичні особи, для яких авторське право може виникати у силу закону, договору або спадкування. Так, відповідно до існуючого законодавства наукові збірники, енциклопедичні словники, журнали, інші періодичні видання належать організаціям, що випустили їх у світ.
В інших випадках авторське право може перейти від автора до інших осіб - правонаступників. У спадщину переходять лише майнові права авторів. Проте за існуючим законодавством спадкоємці мають право протидіяти посяганню на твір, яке може завдати шкоди честі та репутації автора. Майнові права автора можуть бути об'єктом цивільних правочинів. Проте в усіх випадках за автором залишаються його особисті немайнові права. Отже, суб'єкти авторських прав - неавтори - не можуть мати права, які мають автори творів. Особисті немайнові права автора є невід'ємними від нього.
Авторське право автора прийнято називати первісним, а авторське право правонаступників – похідним.
На твори, вперше випущені у світ на території України або які не випущені, але перебувають на території України в будь-якій об'єктивній формі, авторське право визнається за авторами, їхніми спадкоємцями та іншими правонаступниками незалежно від громадянства. Закон визнає авторське право за авторами та їхніми правонаступниками також на твори, які хоч і вперше випущені у світ або перебувають в будь-якій об'єктивній формі на території іноземної держави, але їхніми авторами є громадяни України або ті, які мають постійне місце проживання на території України.
Суб'єктом похідного авторського права може стати будь-яка фізична чи юридична особа, до якої авторське право перейшло на підставі цивільної угоди відповідно до Закону про авторське право. Крім того, авторське право може перейти від автора чи іншої особи, яка має авторське право, до інших фізичних та юридичних осіб або до держави в порядку спадкування. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.
Здебільшого автором твору науки, літератури, мистецтва є одна особа, але іноді у творчому процесі беруть участь кілька осіб - співавторів.
Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.
Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам. Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.
Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.
Співавторством є також авторське право на інтерв'ю. Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла. Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю.
Не визнається співавтором, а отже, і суб'єктом авторського права той, хто надавав авторові технічну допомогу (друкарки, креслярі, стенографісти тощо).
Працівники вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, підприємств та інших організацій часто створюють твори у порядку виконання службових обов'язків чи службового завдання. У цих випадках особисті немайнові права належать тільки авторам зазначених творів. Виключне право на використання твору належить особі, з якою автор перебуває у трудових відносинах (роботодавцю), якщо інше не передбачено договором. Виключне право на використання твору охоплює усі майнові права автора. Отже, усі вони належать роботодавцю, але за таких умов:
1) твір створено за договором між автором і роботодавцем, тобто не на підставі трудового договору (контракту), а саме на підставі договору між автором і роботодавцем про створення твору;
2) автор працює у роботодавця за наймом, тобто за трудовим договором (контрактом).
Розмір авторської винагороди за створення і використання твору, створеного за договором з автором, який працює за наймом, та порядок її виплати встановлюються у договорі між автором і роботодавцем.
