- •Іспит відповіді
- •1. Поняття та види інтелектуальної, творчої діяльності.
- •2. Поняття, правова природа і сутність права інтелектуальної власності.
- •3. Об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності.
- •4. Зміст права інтелектуальної власності: особисті немайнові та майнові права.
- •1) Особисті немайнові права інтелектуальної власності;
- •2) Майнові права інтелектуальної власності.
- •5. Джерела права інтелектуальної власності.
- •6. Державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні.
- •7. Поняття ознаки об’єктів авторського права. Види об’єктів авторського права. Твори, що не охороняються авторським правом. Умови надання правової охорони творам.
- •8. Суб’єкти авторського права: первинні та вторинні. Поняття та види співавторства. Підстави виникнення авторського права. Презумція авторства.
- •9. Особиті немайнові та майнові права на твір. Строк дії авторських прав.
- •10. Право доступу та право слідування. Обмеження авторських прав (вільне використання творів).
- •11. Поняття та ознаки об’єктів суміжних прав. Підстави виникнення суміжних прав.
- •12. Суб’єкти суміжних прав. Особисті немайнові та майнові права суб’єктів суміжних прав. Строк дії суміжних прав.
- •13. Поняття колективного управління авторськими та суміжними правами. Види, форми, повноваження, функції та обов’язки організацій колективного управління авторськими та суміжними правами.
- •16. Патент як охоронний документ:поняття, ознаки, види, межі чинності. Права на патент. Права з патенту. Обов’язки патентоволодільця
- •17. Дострокове припинення чинності патентних прав. Визнання патенту недійсним. Припинення дії патенту.
- •26. Поняття ознаки та види географічних зазначень (зазначень походження товару).
- •27. Умови надання правової охорони географычним зазначенням. Субєкти права на географічне зазначення.
- •28. Порядок реєстрації географічного зазначення ( зазначення походження товару). Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення. Строк чинності прав на географічне зазначення.
- •29.Поняття та ознаки відкриттів. Права авторів наукових відкритів.
- •30. Поняття та ознаки раціоналізаторської пропозиції. Субєкти права на раціоналізаторську пропозицію. Майнові права на раціоналізаторську пропозицію.
- •32. Поняття та ознаки сорту рослин і породи тварин. Умови надання правової охорони сортам рослин., порадам тварин.
- •33. Субєкти права на сорт рослин породу тварин. Оформлення права на сорт рослин, породи тварин. Майнові права на сорт рослин, породи тварин.
- •34. Поняття та ознаки комерційної таємниці. Вимоги до комерційної таємниці. Субєкти права на комерційеу таємницю. Майнові правана комерційну таємницю.
- •35. Поняття та ознаки та сутність ноу - хау. Субєкти права на ноу - хау. Майнові права на ноу - хау.
- •35. Загальна характеристика, види та форма договорів у сфері інтелектуальної власності.
- •36. Ліцензія на використання обєкта права інтелектуальної власності.
- •37. Ліцензійний договір.
- •38. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •38. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
- •Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.
- •Поняття, форма та зміст договору комерційної концесії (франчайзингу).
- •Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •Договір про порядок розподілу прав на службові об'єкти інтелектуальної власності
- •Поняття та підстави захисту прав інтелектуальної власності.
- •Форми захисту прав інтелектуальної власності: юрисдикційна (судовий та спеціальний порядок) та неюрисдикційна.
- •Поняття та види юридичної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності.
- •Способи захисту прав інтелектуальної власності: загальні та спеціальні.
- •1. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
- •2 Цивільно-правовий спосіб захисту прав
- •3 Кримінальна відповідальність за порушення прав
- •Альтернативні способи вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності.
- •Порушення особистих немайнових та майнових авторських і суміжних прав. Піратство в сфері авторського права. Ознаки контрафактності. Плагіат: поняття, ознаки, види.
- •Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення авторських та суміжних прав.
- •Особливості захисту патентних прав. Порушення патентних прав. Визнання патенту недійсним. Припинення дії патенту.
- •Особливості захисту прав інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації: торговельну марку, географічне зазначення та комерційне (фірмове) найменування.
- •52. Митні засоби захисту прав інтелектуальної власності (захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні)
- •53. Захист від недобросовісної конкуренції у сфері інтелектуальної власності.
- •Законодавством встановлений шестимісячний термін про звернення до Антимонопольного комітету про порушення.
- •04.07.2002, Закон України «Про інноваційну діяльність» (діє)
- •77. Загальна характеристика Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків 1925р.
- •79. Запровадження єдиного патенту єс
- •80. Правова охорона промислових зразків у єс
- •81. Міжнародно правова охорона товарних знаків: загальна характеристика Мадридської угоди(та Протоколу)про міжнародну реєстрацію знаків 1896р.
- •82. Загальна характеристика договору про закони щодо товарних знаків 1994 р та сінгапурський договір про право товарних знаків
- •84. Правова охорона географічних зазначень в єс
- •85. Загальна характеристика Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин?????
- •89. Процесуальні права та обовязки експерта. Висновок експерта як джерело доказів у справах про порушення прав інтелектуальної власності.
- •90. Форма та зміст висновку експерта. Дослідження та оцінка судом висновків експерта у справах з порушенням прав інтелектуальної власності.
Законодавством встановлений шестимісячний термін про звернення до Антимонопольного комітету про порушення.
Захист від недобросовісної конкуренції вже більше століття вважається частиною системи охорони промислової власності. її визнання у такій якості було вперше зроблене ще у 1900 році на Брюссельській дипломатичній конференції [28] і в подальшому розвинуто при перегляді Паризької конвенції з охорони промислової власності, коли в текст Конвенції була внесена стаття 101315, яка у своєму первісному варіанті зазначала: "Громадяни країн, що приєдналися до Конвенції (статті 2 і 3), користуються у всіх країнах Союзу охороною, наданої власним громадянам проти недобросовісної конкуренції". Після змін, внесених на наступних конференціях Конвенції, текст Стокгольмського акту (1967 р.) Паризької конвенції включає такі вимоги [20]: 1. Країни Союзу зобов'язані забезпечити громадянам країн, котрі приймають участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної конкуренції. 2. Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торгових справах. 3. Зокрема, підлягають забороні: - усі дії, здатні будь-яким чином викликати змішування по відношенню до підприємств, продуктів промислової або торгової діяльності конкурента; - помилкові твердження під час здійснення комерційної діяльності, здатні дискредитувати підприємство або продукти, промислову чи торгову діяльність конкурента; - вказівки або твердження, використання котрих при здійсненні комерційної діяльності можуть ввести суспільство в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування або кількості товару. У коментарі до Типового закону для країн, що розвиваються, по товарних знаках, найменуванням фірм і недобросовісній конкуренції наступні 12 видів діяльності віднесені до недобросовісної конкуренції: - підкуп покупців конкурента з метою залучення їх на свою сторону як покупців; - промислове шпигунство чи підкуп службовців конкурента з метою розвідування ділової або комерційної таємниці; - використання чи розкриття без дозволу зведеного технічного «ноу-хау» конкурента; - підштовхування службовців конкурента до порушення договорів з найму чи до звільнення з роботи в конкурента; - погроза на адресу конкурентів подати позов за порушення патенту чи товарного знаку, якщо така погроза робиться недобросовісно з метою скорочення товарного обігу конкурента і для перешкоди конкуренції; - бойкотування торгівлі для перешкоди конкуренції або її запобігання; - демпінг, тобто продаж нижче собівартості, з метою перешкодити конкуренції, якщо демпінг призводить саме до такого наслідку; - створення враження, що пропонуються незвичайно сприятливі умови покупки, якщо це не відповідає дійсності; - рабське копіювання товарів, послуг, реклами і інших характеристик комерційної діяльності конкурента; - заохочення конкурента до невиконання контракту чи використання такого для своєї мети; - реклама, що містить порівняння з товарами чи послугами конкурента; - порушення положень законів, що не мають прямого відношення до конкуренції, з метою одержання шляхом такого порушення несумлінної переваги над іншими конкурентами. Зазвичай права промислової власності, закріплюються, наприклад, у патентах і одержуються шляхом подачі відповідної заявки до патентного відомства. Такі дії наділяють патентовласника виключними правами по відношенню до об'єкта охорони. У той самий час захист від несумлінної конкуренції ґрунтується не на наданні прав, а на твердому переконанні суспільства, що дії, які йдуть врозріз із загальноприйнятою чесною комерційною практикою і неприпустимими. Однак, чесна гра на ринку не може забезпечуватись виключно шляхом охорони прав промислової власності. У світі існує широке коло недобросовісних дій, таких, які виникають через рекламу, що вводить в оману споживача або через порушення комерційної таємниці тощо. Усі ці конкретні дії зазвичай, не розглядається законами в галузі охорони промислової власності. У деяких випадках недобросовісної конкуренції простежується зв'язок між цими двома видами охорони. Наприклад, у багатьох країнах взагалі заборонено використання товарних знаків, які не були зареєстровані [6]. Це вважається протиправним на підставі загальних принципів в галузі охорони проти недобросовісної конкуренції. У ряді країн таке недозволене використання відоме як видавання одного товару за інший. Приклад такого роду можна знайти і в галузі винахідницької діяльності. Наприклад, якщо винахід не розкривається і не розглядається комерційною таємницею, здійснення третьою стороною визначених дій по відношенню до цієї комерційної таємниці заборонено і трактується як протиправне. Більш того, здійснення визначених дій по відношенню до винаходу, що не був обнародуваний і не запатентований або у відношенні якого термін патенту вже минув, у ряді особливих випадків також може трактуватися як протиправне, наприклад, при його "рабській імітації"".
