- •Іспит відповіді
- •1. Поняття та види інтелектуальної, творчої діяльності.
- •2. Поняття, правова природа і сутність права інтелектуальної власності.
- •3. Об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності.
- •4. Зміст права інтелектуальної власності: особисті немайнові та майнові права.
- •1) Особисті немайнові права інтелектуальної власності;
- •2) Майнові права інтелектуальної власності.
- •5. Джерела права інтелектуальної власності.
- •6. Державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні.
- •7. Поняття ознаки об’єктів авторського права. Види об’єктів авторського права. Твори, що не охороняються авторським правом. Умови надання правової охорони творам.
- •8. Суб’єкти авторського права: первинні та вторинні. Поняття та види співавторства. Підстави виникнення авторського права. Презумція авторства.
- •9. Особиті немайнові та майнові права на твір. Строк дії авторських прав.
- •10. Право доступу та право слідування. Обмеження авторських прав (вільне використання творів).
- •11. Поняття та ознаки об’єктів суміжних прав. Підстави виникнення суміжних прав.
- •12. Суб’єкти суміжних прав. Особисті немайнові та майнові права суб’єктів суміжних прав. Строк дії суміжних прав.
- •13. Поняття колективного управління авторськими та суміжними правами. Види, форми, повноваження, функції та обов’язки організацій колективного управління авторськими та суміжними правами.
- •16. Патент як охоронний документ:поняття, ознаки, види, межі чинності. Права на патент. Права з патенту. Обов’язки патентоволодільця
- •17. Дострокове припинення чинності патентних прав. Визнання патенту недійсним. Припинення дії патенту.
- •26. Поняття ознаки та види географічних зазначень (зазначень походження товару).
- •27. Умови надання правової охорони географычним зазначенням. Субєкти права на географічне зазначення.
- •28. Порядок реєстрації географічного зазначення ( зазначення походження товару). Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення. Строк чинності прав на географічне зазначення.
- •29.Поняття та ознаки відкриттів. Права авторів наукових відкритів.
- •30. Поняття та ознаки раціоналізаторської пропозиції. Субєкти права на раціоналізаторську пропозицію. Майнові права на раціоналізаторську пропозицію.
- •32. Поняття та ознаки сорту рослин і породи тварин. Умови надання правової охорони сортам рослин., порадам тварин.
- •33. Субєкти права на сорт рослин породу тварин. Оформлення права на сорт рослин, породи тварин. Майнові права на сорт рослин, породи тварин.
- •34. Поняття та ознаки комерційної таємниці. Вимоги до комерційної таємниці. Субєкти права на комерційеу таємницю. Майнові правана комерційну таємницю.
- •35. Поняття та ознаки та сутність ноу - хау. Субєкти права на ноу - хау. Майнові права на ноу - хау.
- •35. Загальна характеристика, види та форма договорів у сфері інтелектуальної власності.
- •36. Ліцензія на використання обєкта права інтелектуальної власності.
- •37. Ліцензійний договір.
- •38. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •38. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
- •Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.
- •Поняття, форма та зміст договору комерційної концесії (франчайзингу).
- •Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •Договір про порядок розподілу прав на службові об'єкти інтелектуальної власності
- •Поняття та підстави захисту прав інтелектуальної власності.
- •Форми захисту прав інтелектуальної власності: юрисдикційна (судовий та спеціальний порядок) та неюрисдикційна.
- •Поняття та види юридичної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності.
- •Способи захисту прав інтелектуальної власності: загальні та спеціальні.
- •1. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
- •2 Цивільно-правовий спосіб захисту прав
- •3 Кримінальна відповідальність за порушення прав
- •Альтернативні способи вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності.
- •Порушення особистих немайнових та майнових авторських і суміжних прав. Піратство в сфері авторського права. Ознаки контрафактності. Плагіат: поняття, ознаки, види.
- •Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення авторських та суміжних прав.
- •Особливості захисту патентних прав. Порушення патентних прав. Визнання патенту недійсним. Припинення дії патенту.
- •Особливості захисту прав інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації: торговельну марку, географічне зазначення та комерційне (фірмове) найменування.
- •52. Митні засоби захисту прав інтелектуальної власності (захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні)
- •53. Захист від недобросовісної конкуренції у сфері інтелектуальної власності.
- •Законодавством встановлений шестимісячний термін про звернення до Антимонопольного комітету про порушення.
- •04.07.2002, Закон України «Про інноваційну діяльність» (діє)
- •77. Загальна характеристика Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків 1925р.
- •79. Запровадження єдиного патенту єс
- •80. Правова охорона промислових зразків у єс
- •81. Міжнародно правова охорона товарних знаків: загальна характеристика Мадридської угоди(та Протоколу)про міжнародну реєстрацію знаків 1896р.
- •82. Загальна характеристика договору про закони щодо товарних знаків 1994 р та сінгапурський договір про право товарних знаків
- •84. Правова охорона географічних зазначень в єс
- •85. Загальна характеристика Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин?????
- •89. Процесуальні права та обовязки експерта. Висновок експерта як джерело доказів у справах про порушення прав інтелектуальної власності.
- •90. Форма та зміст висновку експерта. Дослідження та оцінка судом висновків експерта у справах з порушенням прав інтелектуальної власності.
2. Поняття, правова природа і сутність права інтелектуальної власності.
Визначаючи поняття «право інтелектуальної власності», слід враховувати, що воно може вживатися в суб’єктивному та об’єктивному сенсі, а також нерідко вживається, в тому числі в ЦК України (наприклад, ч. 2 ст. 418 ЦК України), для позначення елемента правосуб’єктності (правоздатності) особи.
Право інтелектуальної власності в об’єктивному сенсі — це сукупність правових норм, що регулюють відносини, які складаються у процесі створення, легітимації, використання та охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності.
Право інтелектуальної власності в суб’єктивному сенсі у ч. 1 ст. 418 ЦК визначається як право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності в суб’єктивному сенсі — це право особи володіти, користуватися, розпоряджатися та захищати від порушень з боку усіх інших суб’єктів права результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений законом. ( Харитонова О.І.)
Отже, право інтелектуальної власності є правом творця (та інших осіб, вказаних у законі) на одержаний ним результат інтелектуальної, творчої діяльності, який законом визнається об’єктом правового регулювання і охорони.
Право інтелектуальної власності можна назвати самостійною комплексною галуззю права, яка перебуває на стадії формування, являє собою сукупність норм права, які регулюють суспільні відносини, пов'язані зі створенням об'єктів права інтелектуальної власності, а також набуттям, здійсненням та захистом права на ці об'єкти.( Орлюк О.П., Святоцький О.Д).
Увесь спектр думок щодо дійсної правової природи права інтелектуальної власності умовно можна поділити на два основних напрямки. Одні вчені заперечують спорідненість правових режимів регулювання відносин власності та інтелектуальної власності, підкреслюючи тим самим виключний характер останніх. Звідси висловлюється думка проти можливості застосування до інтелектуальної власності загальних норм права власності (Є. Суханов, І. Зенін,). Інші науковці, навпаки, безпосередньо взаємопов’язують право інтелектуальної власності з правом власності, розглядаючи інтелектуальну власність як особливий різновид власності (П. Розенберг).
Цікавим у цій ситуації є те, що у своїх поглядах представники і першої, і другої груп єдині в головному - специфіка права інтелектуальної власності зумовлена його об’єктами (безтілесними речами). Проте висновки, які вони роблять з цього твердження, абсолютно різні.
Одні вчені відокремлюють право інтелектуальної власності в окрему категорію абсолютних прав - виключні права, які за своїми об’єктами, змістом та способами захисту відрізняються від речових. Певною мірою з цією позицією солідаризується й інший підхід, відповідно до якого право власності є базисним правом для матеріальних об’єктів, тоді як виключні права - для нематеріальних.
Інші висловлюють думку, що суб’єктивне право власності також дозволяє власнику реалізовувати свої законні правомочності по відношенню до свого майна на началах виключного права. Виключний характер права власності визнається й на рівні окремих національних правових систем, у тому числі й країн загального права.