34.Методика навчання учнів роботі з комп’ютерними мережами. Конфігурування. Глобальна мережа Інтернет. Основні сервіси Інтернету. Використання електронної пошти на уроках інформатики.

На вивчення теми «Глобальна мережа Інтернет» відведено 6 годин. За цей час учні повинні одержати теоретичні знання про можливості глобальної мережі Інтернет та вміти на практиці їх використовувати. Зокрема, в програмі вказано, що учні повинні вміти:

- запускати на виконання програму - браузер; переглядати гіпертекстові сторінки; працювати з програмами - браузерами; переміщуватися сторінками в прямому і зворотному напрямках; вводити з клавіатури адресу потрібної Web - сторінки; здійснювати пошук потрібної інформації в Інтернет;

- запускати на виконання программу роботи з електронною поштою; складати, редагувати і відправляти через комп’ютерну мережу електронні листи;користуватися адресною книгою, приєднувати до електронних повідомлень файли; виконувати переадресацію поштових повідомлень;

-здійснювати пошук потрібних файлових архівів; копіювати із файл-сервера файлові архіви; копіювати на файл – сервер файлові архіви.

Отже, до циклу тем з курсу інформатики по вивченню глобальної мережі Internet входять такі: «Основні поняття про мережу», «Підключення до Internet», «Приєднання файлів до повідомлень», «Групи новин (телеконференції)», «Робота з гіпертекстовими сторінками», «Пошук інформації в Internet». До кожної теми відповідно програмою визначено перелік основних положень, з якими вчитель має ознайомити учнів у ході заняття та відповідно до яких розплановує структуру та зміст уроку. Кожна тема з досліджуваного розділу передбачає не лише теоретичне знайомство з мережею, але й практичну частину, тобто роботу на комп’ютері з виконанням вправ, підібраних до теми уроку.«Основні поняття про мережу»

Учні повинні знати

- основні послуги глобальної мережі.

Учні повинні мати уявлення про:

- основні принципи будови і функціонування сучасних глобальних комп’ютерних мереж;

- способи підключення комп’ютерів до мережі Інтернет;

- ІР - адресу, доменну та URL-адресу в мережі Інтернет.

Глоба́льна мережа - комп'ютерна мережа, що охоплює величезні території (тобто будь-яка мережа, чиї комунікації поєднують цілі мегаполіси, області або навіть держави і включають в себе десятки, сотні а то і мільйони комп'ютерів).

Інтерне́т — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових,оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.

В повсякденній мові слово Інтернет найчастіше вживається в значенні Всесвітньої павутини і доступної в ній інформації, а не у значенні самої фізичної мережі. Також вживаються терміни Всесвітня мережа, Глобальна мережа чи навіть одне слово Мережа, Іне́т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне́трі або Не́трі. Все частіше Інтернет вживається і з малої літери, що можна пояснити паралелями з термінами «радіо», «телебачення», які пишуть з малої.

Інтернет не має централізованого управління, правил використання чи доступу. Кожна складова мережа встановлює свої власні стандарти. Централізовано визначаються правила використання адресного простору Інтернет-протоколу та Системи доменних імен. Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних.

Основні сервіси Internet.

Інтернет є джерелом одержання послуг. Служби розрізняються програмними ресурсами та забезпечують доступ до різних інформаційних ресурсів.Служби-це дві програми, що взаємодіють між собою певним чином,одну з них називають сервером,іншу-клієнтом;спосіб взаємодії між ними визначається протоколом служби.

Для використання служби треба мати три компоненти:

-апаратне забезпечення(ПК,модем,лінія зв¢язку,ін.)

-програмне забезпечення(програма-клієнт)

-інформаційнене забезпечення(адреса ПК, на якому працює програма-сервер;інформація доступу до сервера, якщо служба закрита,платна або персоніфікована)

Клієнт-програма,встановлена на ПК користувача.

Сервер-це не ПК постачальника послуг, а програма, яка працює на його ПК.

Послуги:

-доступу до файлів(файловий сервіс)-викор. на своєму ПК відповідну FTP-програму, під¢єднатися до віддаленого ПК(FTP-сервера), ознайомитися з переліком доступних файлів і скопіювати на свій ПК потрібні; дозвол. переси-лати мережею файли будь-якого типу.

-інформаційні послуги(Веб-сервіс)-зв¢язує гіпер-текстові док-ти, перехід між веб-документами за гіперпасиланням відбув. за допомогою програм-броузерів(найб.пошир. Int.Explorer i Netscape Na-vigator).

-послуги повідомлень:

-електронна пошта-дозволяє обмінюватися електронними листами

-телеконференції-обговорення або колективні дискусії  на різні теми, що проводятся за допомогою Internet, їх обслуговування здійснюється спеціальними серверами. Суттєві ознаки: набір повідомлення з певної галузі знань,організовані в групи з ієрархією, матеріали зберігаються на спеціальних серверах, повідомлення конференції можна читати.

-списки розсилань.

-примусове розсилання(Push-технології).

-інтерактивні послуги:

-міжнародна лінія комунікацій в реальному часі(Intemet RelayChat-IRC)-дає змогу спілкуватися   в реальному часі з кількома користувачами одночасно.

-комунікаційні послуги реального часу(ICQ-I seek you).

Електро́нна по́шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відео-файли, архіви,програми).