25. Планування роботи вчителя інформатики (календарні та тематичні плани). Підготовка вчителя до уроку. Складання конспектів.

Успіх уроку значною мірою залежить від підготовки до нього вчителя. Складається вона з попереднього і безпосереднього етапів.

Попередня підготовка до уроку передбачає вивчення змісту навчальної програми, її пояснювальної записки, усвідомлення мети і завдань навчальної дисципліни загалом та мети і завдань, які вирішує кожна тема. Не менш важливо для вчителя ознайомитися з підручником, навчальними посібниками, зі спеціальною педагогічною і методичною літературою, з програмним забезпеченням, з досвідом роботи інших учителів, проаналізувати власний досвід. Він має знати, що учні вивчали з цього предмета в попередніх класах і що вивчатимуть у наступних. На цьому етапі вчитель розподіляє час на вивчення тем програми, визначаючи відповідні календарні терміни з урахуванням кількості тижневих годин, відведених на цей предмет навчальним планом і розкладом занять, тобто складає календарний план. Він затверджується адміністрацією школи і містить навчальний матеріал програми, розподілений за уроками. Вчитель може вносити до календарного плану певні зміни на основі об'єктивних обставин та змін у навчальному процесі: стан успішності учнів та конкретні умови роботи класу.

Безпосередня підготовка до уроку. Досить ефективною формою планування роботи під час вивчення окремих тем є складання тематичних планів. У тематичному плані є можливість чітко спланувати систему уроків, повторення з метою актуалізації опорних знань і поточне повторення для закріплення вивченого раніше, передбачити використання програмного забезпечення, лабораторні, практичні і контрольні роботи, систему вправ, які виконуватимуться на уроці й удома.

Підготовку до уроку доцільно починати з перегляду календарного і тематичного плану, чи плану або конспекту попереднього уроку щоб з'ясувати, як виконано план попереднього уроку

Після цього необхідно уважно вивчити відповідний матеріал підручника, ознайомитись з методичними посібниками, відпрацювати матеріал на комп'ютері, продумати, які треба використати засоби навчання та програмне забезпечення. Важливо правильно поставити дидактичну мету, дібрати зміст навчального матеріалу, враховуючи потреби рівневої диференціації, продумати тип уроку, його структуру, типи використання комп'ютера на уроці, дібрати доцільні методи і прийоми досягнення мети, організаційні форми, засоби навчання.

Треба визначитись щодо форм проведення контролю та оцінювання знань учнів. Якщо проводитиметься лабораторна чи практична робота, то слід розробити різнорівневі завдання для індивідуального виконання. Обов'язково слід продумати, які записи і в який спосіб будуть розташовані на дошці, що учні писатимуть в зошитах, як одержуватимуть завдання для виконання роботи на комп'ютері, як і хто перевірятиме правильність виконання такої роботи, де (комп'ютер, папка, ім'я файла) зберігатимуться результати роботи учнів при практикумах та лабораторних роботах та ін.

Якщо урок потребує виготовлення дидактичних матеріалів, комп'ютерної презентації, то зробити це варто заздалегідь. Необхідно ретельно підготувати зміст домашнього завдання, передбачити час і форму подання його учням. Тільки після цього можна братися до складання плану або конспекту уроку.

Поурочний план за формою може бути довільним, але має відбивати мету уроку, його структуру, методи, організаційні форми і засоби, які використовуватимуться на уроці, необхідний навчальний матеріал, педагогічні програмні засоби, домашнє завдання.

Наведемо орієнтований перелік відомостей, які включаються до плану чи конспекту уроку:

1) дата проведення уроку, предмет, клас, номер і тип уроку;

2) тема уроку;

3) навчальні, виховні і розвивальні цілі уроку;

4) перелік наочних посібників, технічних засобів навчання, навчального обладнання, роздаткового матеріалу, прикладного програмного забезпечення, методичної літератури, електронних адрес інформаційних ресурсів в Інтернеті, які використовуються на уроці;

5) структура уроку, його зміст, методи навчання, орієнтована тривалість кожного етапу уроку, знання і навички, які перевірятимуться; організація інших видів навчальної діяльності учнів;

6) опис ходу уроку.

26. Методичне, дидактичне і програмне забезпечення шкільного курсу інформатики, його оцінка і методика використання. Класифікація педагогічних програмних засобів. Наближений склад програмного забезпечення.

Навчально-методичне забезпечення

1) навчальні програми;

2) підручники з ШКІ;

3) методичні посібники;

4) програмні засоби для підтримки навчально-пізнавальної діяльності при навчанні інформатики та інших шкільних предметів;

5) державні нормативні документи.

Технічне забезпечення

1) економічне обґрунтування вибору технічних засобів для супроводу навчально-виховного процесу в школі;

2) визначення параметрів обладнання типових шкільних кабінетів інформатики;

3) вивчення шляхів ефективного використання серійних засобів і оригінальних розробок, орієнтованих на середню школу.

Програмне забезпечення

1) підтримує інформаційну, управляючу і навчальну системи середньої школи;

2) включає в себе програмістські засоби для проектування і відтворення таких систем, що орієнтовані на школярів і вчителів.

Прикладним програмним засобом навчального призначення будемо називати ПЗ, в якому відображається деяка предметна галузь, тією чи іншою мірою реалізовується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення і комп'ютерної підтримки різних видів навчально-пізнавальної , діяльності.

Програмні засоби навчального призначення для навчання інформатики розробляються для використання в навчально-виховному процесі з метою розвитку особистості учня, інтенсифікації процесу навчання і поділяються за ознаками функціонального і методичного призначення.

Педагогічний програмний засіб -програма, призначена для організації та підтримки навчального діалогу користувача з комп’ютером . Прикладним програмним засобом навчального призначення називають ПЗ, у якому відбивається деяка предметна галузь, тією чи іншою мірою реалізовується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення і комп'ютерної підтримки різних видів навчальної діяльності.

Класифікація ППЗ на основі дидактичного аналіза:

-За типом: інформаційні, навчальні, ілюстративні, для моделювання, для тестування, розрахункові, конструктори, графічні, лабораторні, ігрові,комплексні.

-За змістом: підручник, задачник, довідник, екзаменатор для обробки експериментальних даних, для проведення комп’ютерного експерименту, комплексні.

Класифікація ППЗ на основі дидактичного аналіза:

-За характером матеріалу, що використовується – на певну тему, комплексні, з використанням міжпредметних зв’язків

-За характером змісту – загальні, конкретні, з виробничо-технічним змістом, ті, що потребують проведення експерименту, історичні, зайнятні

-За дидактичною роллю – спрямовані на отримання нових знань, уточнення змісту знань, систематизацію знань, встановлення зв’язків

-За компонентами предмету дії – на виконання, на відтворення, на перетворення, на конструювання

-За ступенем складності – прості, складні

-За повнотою охвату теми – з мінімальним обсягом інформації, з оптимальним обсягом інформації, з максимальним обсягом інформації, з надлишковим обсягом інформації.

27. Форми додаткового, поглибленого вивчення основ інформатики та її додатків у середніх навчальних закладах різних типів (факультативи, спецкурси). Позакласна робота (гуртки, вікторини, олімпіади, конкурси, турнір юних інформатиків, МАН тощо). Комп’ютерне забезпечення позакласних заходів.

Позакласна робота — це система занять, заходів і організованого навчання учнів, що проводяться в школах і поза ними під керівництвом учителів, громадськості, органів учнівського самоврядування.

Заняття побудовані з урахуванням пізнавальних і творчих інтересів учнів на основі їхньої добровільної участі.

Цілями можуть бути розширення і поглиблення знань учнів з інформатики, підвищення пізнавальних інтересів шляхом проведення цікавих заходів.

Гурток — найбільш гнучка, глибоко індивідуальна форма роботи з різним змістом. У гуртку беруть участь учні різних вікових категорій, займаються тільки ті, хто проявив явний і підвищений інтерес до предмета.

Гурток об'єднує відносно стабільний склад учнів, працює за заздалегідь розробленим планом, який передбачає не тільки доповіді вчителя, а й повідомлення самих гуртківців та інші види робіт (створення веб-сайту, випуск стінної газети і проведення вечорів, участь в організації і проведенні тижнів або місячників інформатики, олімпіад, телекомунікаційних проектів тощо).

Факультативи — одна з форм диференційованого навчання інформатики, мета якого — поглиблення і розширення знань учнів. Є важливим засобом допрофільного навчання і допомагає учням визначитися щодо вибору майбутньої професійної діяльності

• Факультатив пов'язує уроки і позакласні заняття, створює умови для переходу від засвоєння шкільного курсу до вивчення інформатики як науки. Факультатив (на відміну від гуртків) передбачає наявність стійкої зацікавленості. Розраховані на учнів, які добре встигають з інформатики.

• Важливою проблемою є взаємозв'язок факультативних занять з вивченням обов'язкового курсу, узгодженість їх у часі та змісті.

Тематичні вечори. Можуть бути кількох типів:

• вечори, головною метою яких є розширення і поглиблення знань та умінь учнів, набутих на заняттях з інформатики.

• вечори, головною метою яких є розвиток інтересу до інформатики, розширення кругозору учнів шляхом здійснення міжпредметних зв'язків.

Проводяться, як правило, один раз на півріччя або на рік для учнів паралельних класів.

Учні мають виявляти максимум ініціативи в підготовці і проведенні вечора.

Тижні інформатики.

Заходи, що проходять під час тижня:

• зустрічі з людьми, чия професія пов'язана з використанням комп'ютерів;

• екскурсія на комп'ютерну виставку або на виробництво, де використовується комп'ютерна техніка;

• випуск стінних газет;

• виставки з конкретними результатами робіт учнів на комп'ютері (перегляд програм, розроблених учнями, комп'ютерних газет, комп'ютерних презентацій, баз даних, графіків та малюнків, музичних фрагментів, рефератів, веб-сторінок тощо).

Турніри та творчі ігри з інформатики

- гра-вікторина «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «КВН» з інформатики тощо

Олімпіади з інформатики націлені:

• на пошук обдарованих, розвинених і освічених учнів;

• оцінку рівня навчання інформатики в школі загалом;

• пред'явлення граничного рівня вимог, далекого орієнтира при вивченні інформатики;

• реалізацію зворотного зв'язку в ланці школа — ВНЗ.

Основна мета олімпіад – виявлення талантів.

Існує два типи олімпіад з інформатики:

• з програмування і розв'язування задач;

• розв'язування прикладних задач без програмування, з використанням готових програмних засобів (користувацький підхід).

Мала Академія Наук (МАН) – освітня система, що забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни.

Невід’ємним компонентом є співпраця з вищими навчальними закладами, науковими установами та громадськими інститутами, бізнес-структурами.