- •Функції природної мови
- •Властивості природної мови
- •4.Поняття про графічний та командний інтерфейс операційної системи Windows. Інсталляція і початкове налагодження ос Windows та прикладних програм. Системні утіліти. Адміністрування ос Windows.
- •5.Структура, функції та типи операційних систем. Склад операційної системи. Драйвери пристроїв. Технології, що покладені в основу фукнціонування сучасних ос.
- •Складові операційної системи
- •Файлові менеджери. Віруси та антивірусні програми. Поняття про архiвацiю даних. Програми-архiватори. Алгоритми стиснення.
- •Ознаки зараження вірусом
- •Класифікація антивірусних продуктів
- •Відповідність визначенню вірусів в словнику
- •Стиснення без втрат
- •Стиснення з втратами
- •Алгоритми стиснення даних невідомого формату
- •Мова програмування Паскаль. Структуризація даних. Складені типи даних. Робота з файлами у мові Паскаль.
- •11.Поняття про графічний та командний інтерфейс операційної системи Linux. Інсталяція і початкове налагодження ос Linux та прикладних програм. Системні утиліти. Адміністрування ос Linux.
- •Менеджери вікон
- •Програма promt
- •Можливості програми promt:
- •Програма Language Master
- •1. Анімація по ключових кадрах
- •2. Запис руху
- •3. Процедурна анімація
- •4. Програмована анімація
- •5. Конструктори анімацій
- •6. Створення анімації за допомогою цифрового фотоапарата
- •17. Сучасні системи управління базами даних: призначення, основні характеристики. Розробка багатотабличних баз даних. Поняття цілісності та несуперечливості даних. Запити, форми і звіти у субд.
- •Var опис даних;
- •Стек osi
- •Стек tcp/ip
- •Стек ipx/spx
- •Стек NetBios/smb
- •Типи адресації
- •Методика вивчення архіваторів та антивірусного програмного забезпечення.
- •22. Методика ознайомлення учнів з графічним редактором.
- •Інтерактивні вправи на різних етапах уроку
- •25. Планування роботи вчителя інформатики (календарні та тематичні плани). Підготовка вчителя до уроку. Складання конспектів.
- •28. Форми, методи і прийоми контролю знань і вмінь учнів з інформатики (в тому числі за допомогою комп’ютера). Оцінка знань і вмінь учнів. Норми оцінок. Обов’язкові результати навчання.
- •Норми оцінок
- •29.Клас навчальної обчислювальної техніки. Типовий шкільний кнот, його призначення. Вимоги до кнот, обладнання, санітарно-гігієнічні норми. Техніка безпеки при роботі з пк.
- •30.Методика вивчення операційної системи. Сучасні графічні ос. Конфігурування ос. Програми-утіліти. Методика навчання учнів роботі з файловою системою. Робота з дисками.
- •3. Правила запису та зчитування інформації з дискет:
- •4. Відновлення інформації на диску
- •31. Методика вивчення текстових редакторів та текстових процесорів.
- •32. Методика навчання учнів роботі з електронними таблицями
- •Методика вивчення баз даних. Навчання учнів роботі з системами управління базами даних.
- •34.Методика навчання учнів роботі з комп’ютерними мережами. Конфігурування. Глобальна мережа Інтернет. Основні сервіси Інтернету. Використання електронної пошти на уроках інформатики.
- •Призначення та функції e-mail
- •Загальні цілі, які ставляться перед системою шкільної освіти: освітні і розвиваючі; практичні; виховні.
- •39. Методика вивчення мови програмування. Основні конструкції мови програмування.
22. Методика ознайомлення учнів з графічним редактором.
Вивчення однієї з основних тем курсу інформатики "Прикладне програмне забезпечення загального призначення" можна починати з ознайомлення учнів з графічним редактором.
Предметна галузь добре знайома кожному школяреві, по-друге, в цьому середовищі учень швидко одержує результат своєї діяльності, по-третє графічний редактор дозволяє кожному учневі проявити особисті якості та проявити творчість при виконанні навчальних завдань; нарешті - при ознайомленні з основними можливостями використання редактора не враховуються прогалини учнів в знаннях з математики, мови, хімії та інших предметів.
Графічний редактор - іде одна із програм, яка у учнів різних вікових груп завжди викликає підвищений інтерес при вивченні. Вона легка для засвоєння, але при ознайомленні учнів з графічним редактором вчителю потрібно розуміти основну мету вивчення таких програм та чітко усвідомлювати, які знання та вміння слід формувати у учнів, які з них є основними, а які другорядними, які з них є репродуктивними, а які - загальноосвітніми, і які з них в майбутньому допоможуть учням опановувати аналогічні програми.
Основна мета вивчення графічного редактора: сформувати вміння запускати на виконання програму графічного редактора, записувати графічну інформацію до файлу на дискові, зчитувати її з диску та переглядати; сформувати уявлення про можливості використання графічних редакторів в цілому, показати шляхи використання графічно поданої інформації при створюванні книг, документів, електронних листів тощо. Крім того, при роботі з графічним редактором у учнів формуються навички вільно працювати з мишкою, використовувати буфер обміну даними виділяти об'єкти та виконувати з ними основні операції: змінювати місце розташування, розміри, копіювати, вилучати, повертати тощо.
На початку вивчення теми слід сформувати уявлення учнів про графічні об'єкти, до яких відносяться різноманітні малюнки, креслення, графіки, анімації і інші, які створюються за допомогою комп'ютера та виводяться на його екран та на друк. Звідси природно випливає необхідність вивчення графічних редакторів для створення чи редагування графічних об'єктів на комп'ютері. В процесі відповідно організованої бесіди учні повинні виділити основні функції графічного редактора - забезпечення створення графічних об'єктів, їх редагування, збереження у зовнішній пам'яті, отримання відповідних записів на папері, на магнітному чи інших носіях.
При узагальненні теоретичних знань необхідно намагатися, щоб учні усвідомили основні характеристики графічного редактора, не плутали його з програмою для побудови діаграм та графіків функцій, навчилися вільно працювати з основними режимами графічного редактора та після ознайомлення із вказівками одного середовища могли вільно самостійно переходити до вивчення та опанування іншого. При цьому учні повинні розуміти не лише призначення, але і правильний вибір потрібної програми для розв'язування конкретної задачі.
Вивчення будь-якого графічного редактора слід починати з вивчення його інтерфейсу та вбудованої системи довідок. Процес вивчення можливостей використання конкретного графічного редактора можна побудувати індуктивно: спочатку ознайомитись з основними режимами робота та основними вказівками конкретного редактора за допомогою системи індивідуальних завдань. Потім слід узагальнити знання учнів за допомогою відповідної графічної схеми та запропонувати учням виконати основні дії з графічними об'єктами в середовищі іншого графічного редактора. У різних графічних редакторах на різних комп'ютерах системи вказівок можуть істотно відрізнятися, але основні режими лишаються однаковими. Для різних варіантів програм типовим є використання принципу меню для вибору вказівок, об'єктів, інструментів, кольорів тощо і ініціалізації вказівок. І на це також слід звернути увагу учнів.
Особливістю методичного підходу при ознайомленні з графічним редактором є те, що для вивчення кожної окремої вказівки чи кількох вказівок вчителю необхідно заздалегідь готувати конкретні практичні завдання для учнів.
Практика свідчить, що дуже часто вчителями інформатики використовуються прийоми "вільної'' роботи в графічному середовищі, коли учням пропонується "намалювати що завгодно", але при цьому не розкриваються можливості використання редактора. В цьому випадку більшість учнів, як правило, використовує для малювання тільки два чи три інструменти: олівець, гумку та розфарбовувач; а інші інструменти залишаються без їх уваги, тобто учні в повній мірі не знайомляться з усіма можливостями використання графічного редактора.
Тому особливої уваги вимагає від вчителя підготовка системи вправ, яка повинна будуватися за дидактичним принципом від простого до складного та розвивати знання, вміння та навички учнів. При цьому доцільно для кожного окремого режиму, окремої вказівки (або двох, трьох - не більше) пропонувати окремі завдання, для їх закріплення з часом більш складні, виконання яких передбачає володіння учнями вміннями та навичками, одержаними на попередньому навчальному кроці.
Завдання учням слід пропонувати не в словесному вигляді, а у вигляді конкретних малюнків, попередньо підготовлених та роздрукованих для учнів як дидактичний матеріал. Такі малюнки відіграють роль орієнтувальної основи дій відповідної діяльності. При цьому всі завдання можна поділити на три групи:
завдання на використання одного чи двох конкретних Інструментів(без додаткового вказування правил використання малюнка);
завдання на використання кількох інструментів з вказуванням порядку виконання.
комплексні завдання на використання кількох інструментів без додаткового уточнення їх назв,
Як свідчить практика, основним методом навчання при вивченні будь-якого графічного редактора повинен бути метод доцільно дібраних задач та метод демонстраційних прикладів.
Урок інформатики. Класифікація уроків, структура, специфіка уроку інформатики. Методи проведення окремих етапів уроку інформатики. Організація і проведення різних типів уроків (фронтальних практичних робіт, практикумів, проектів, демонстрацій, екскурсій). Методика організації і проведення уроку-практикуму з інформатики. Інтерактивні уроки з інформатики.
Урок інформатики
Характерні ознаки уроку такі:
наявність певних освітніх, виховних і розвивальних завдань;
добір конкретного навчального матеріалу і рівнів його засвоєння відповідно до поставлених завдань;
• досягнення поставлених цілей шляхом добору відповідних засобів і методів навчання;
організація відповідної навчальної діяльності учнів.
Виходячи із загальної ідеї сучасних наукових уявлень про урок, його мета носить триєдиний характер і поєднує три взаємопов'язані аспекти-пізнавальний, розвивальний і виховний.
Загальна дидактична структура уроку:
актуалізація попередніх знань і способів дій;
формування нових знань і способів дій;
застосування набутих знань (формування умінь).
Типологія уроків
За дидактичною метою, що визначає, до чого повинен прагнути вчитель, виділяють такі типи уроків:
урок подання нових знань;
урок розвитку і закріплення навичок і умінь (тренувальний урок);
урок повторення, систематизації й узагальнення вивченого;
урок перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок.
В практиці широко розповсюджені комбіновані уроки
Залежно від мети уроку послідовність цих етапів може бути різною або деякі можуть бути відсутніми.
За способом проведення уроків виділяють: уроки повторення, уроки-бесіди, контрольні роботи, лабораторні роботи, комбіновані уроки.
За способами використання комп'ютера розрізняють:
Демонстрація — робота на комп'ютері, яку проводить учитель. Учні спостерігають за його діями через демонстраційний екран або відтворюють ці дії на своїх робочих місцях.
Фронтальна практична робота — порівняно короткий час самостійної, але синхронної роботи учнів з навчальним програмним засобом
(спрямована на його засвоєння, закріплення матеріалу, який пояснює вчитель, на перевірку засвоєння набутих знань та операційних навичок).
За способами використання комп'ютера розрізняють:
Лабораторна робота — самостійне виконання кожним учнем індивідуального завдання з метою перевірки і оцінювання навичок та вмінь учнів.
Практикум — виконання тривалої самостійної роботи з комп'ютером у межах 1-2 уроків за індивідуальними завданнями, орієнтованими на використання комп'ютера. Проводиться 2-4 тижні. Потребує синтезу знань і вмінь з цілого розділу або теми курсу.
За способами використання комп'ютера розрізняють:
Навчально-дослідницька робота або робота над проектом – виконання тривалої самостійної роботи з комп'ютером у межах кількох уроків за індивідуальними завданнями чи завданнями для груп, орієнтованими на використання комп'ютера.
Контрольні і самостійні роботи — проведення контролю знань, умінь і навичок в процесі самостійного розв'язування задач різного характеру і рівня складності.
Екскурсія — показати шляхи використання засобів та методів інформатики в управлінні або на виробництві; зорієнтувати учнів щодо професій, пов'язаних з використанням нових технологій.
До основних етапів уроку інформатики, як правило, належать такі:
1. Постановка мети уроку.
2. Ознайомлення з новим матеріалом.
3. Закріплення нового матеріалу:
а) на рівні відтворення інформації і способів діяльності;
б) на рівні творчого застосування і відкриття нового.
Перевірка та оцінювання знань, навичок і вмінь. Залежно від мети уроку послідовність цих етапів може бути різною або деякі можуть бути відсутніми. Проте для кожного уроку обов'язковий перший етап — постановка мети, зокрема і перед учнями. Структура комбінованого уроку характеризується постановкою і досягненням кількох дидактичних завдань. Традиційною для нього є така структура:
• ознайомлення з темою уроку; постановка його цілей і завдань;
• перевірка домашнього завдання;
• перевірка знань і вмінь учнів з пройденого матеріалу;
• подання нового матеріалу;
• первинне закріплення матеріалу, що вивчався;
• підведення підсумків уроку і постановка домашнього завдання. Структура уроку подання нових знань визначається його основною дидактичною метою (введення понять, встановлення властивостей об'єктів, що вивчаються, побудова правил, алгоритмів, програм) та включає такі пункти:
• повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності;
• підготовка до вивчення нового матеріалу за допомогою повторення і актуалізації опорних знань;
• первинне осмислення і закріплення нового матеріалу;
• постановка домашнього завдання;
• підведення підсумків уроку. Основна дидактична мета уроку розвитку і закріплення умінь та навичок — формування певних умінь і навичок.
Організація i проведення різних типів уроків з інформатики.
