- •Глава 1. Передумови формування та розвитку готельно - офісних центрів.
- •1.1. Аналіз проектування та будівництва готельно - офісних центрів.
- •1.1.1. Історія розвитку готельно - офісних центрів.
- •1.2.2. Огляд вітчизняного досвіду
- •1.2.3. Огляд іноземного досвіду.
- •1.3.2. Місткість готелів.
- •1.3.3.Поверховість.
- •1.3.4. Рівень комфорту й функціональна структура готелів
- •1.3.5. Призначення готелів
1.3.3.Поверховість.
Світова практика показує, що готелі будують від одне-двох до 40-поверхових і більше. Питання поверховості готелів залежать від економічних, містобудівних умов, нормативних вимог, конструкцій і будівельних матеріалів, методів зведення будинків, застосовуваних у тій або іншій країні.
У даній роботі будівлі готелів за поверховістю розділені на наступні групи:
малоповерхові (один - два поверхи);
середньої поверховості (висотою три - п'ять поверхів);
підвищеної поверховості (висотою шість - дев'ять поверхів)
багатоповерхові (I категорії - 10-16 поверхів;
II категорії - 17-25 поверхів;
III категорії - 26-40 поверхів);
висотні будівлі (більше 40 поверхів).
Для визначення груп поверховості будинків готелів одним з основних факторів є міри забезпечення пожежної безпеки людей. Ці міри впливають на архітектурно-планувальне, конструктивне й інженерно-технічне рішення будинку, зокрема, визначають систему пожежної евакуації людей, число й типи сходів, ширину загальних коридорів, максимальне віддалення номерів від входу на сходову клітку або виходу з будинку, системи автоматичної пожежної сигналізації, димознаходження і димовидалення, пожежегасіння. З підвищенням поверховості готелів протипожежні вимоги посилюються.
З метою пожежної безпеки у вітчизняних готелях у два й більше поверхи передбачають не менше двох сходів. Регламентується максимальна відстань від входу в номер до найближчої сходової клітки або виходу з будинку (не більше 40 м при розташуванні номера між двома сходами й не більше 25 м при розташуванні номера в тупиковому коридорі або галереї ). Залежно від довжини загальних коридорів приймається їхня ширина: 1,6 м при довжині до 40 м й 1,8 м при більшій довжині. Загальні коридори потрібно розділяти на відсіки перегородками, що самозакриваються дверима, розташованими не більш ніж 30 м один від одного.
Малоповерхові будівлі готелів, що мають, як правило, невелику місткість (у межах 50 місць), у нашій країні будують в основному в селищах і сільських населених пунктах.
Готелі середньої поверховості в СРСР в основному мають висоту три або п'ять поверхів, що пов'язане з вимогами до встаткування їхніми ліфтами. По нормах, що діє до 1978 р., установка ліфтів передбачалася в будинках готелів висотою чотири поверхи й більше. Тому чотириповерхові будинки, як менш економічні, будували рідко. По нових нормах (Снип Н-79-78) вимоги до встаткування готелів ліфтами пов'язано не тільки з поверховістю, але також і з рівнем комфорту готелю.
Готелі підвищеної поверховості в основному будують висотою 8-9 поверхів, як найбільш економічні в цій групі. Їхнє будівництво здійснюється за допомогою простих монтажних засобів; якщо буде потреба при гасінні пожежі використають 30-метрові автомеханічні сходи.
Багатоповерхові готелі будують за міркуваннями містобудівного порядку. Особливе значення в таких будинках здобувають міри забезпечення пожежної безпеки людей, питання вертикального транспорту, інженерних комунікацій й ін. Для забезпечення пожежної безпеки використовують різні автоматичні системи димознаходжения, пожежної сигналізації і пожежегасіння; істотне значення надається надійності шляхів евакуації.
Особливу небезпеку при пожежі має задимлення цих шляхів. Тому в готелях висотою 10 поверхів і більше половину сходових кліток роблять незадимюваними і використовують для евакуації людей з будинку і для рятувальних робіт, проведених пожежними командами. Незадимлюваність цих сходових кліток забезпечується пристроєм поверхових виходів у них через балкон або лоджію, тобто через повітряну зону, що служить для запобігання (у випадку пожежі) влучення диму із загального коридору й холу задимленого поверху на сходи. Двері поверхових тамбурів, що ведуть із загальних коридорів у повітряну зону, повинні бути що самозакриваються й мати ущільнювальні прокладки в притворах. При пожежі в таких сходових клітках і тамбурах забезпечується надлишковий тиск.
Регламентується також відстань між виходом на повітряну зону і входом на «незадимлючвані» сходи. В інші сходові клітки входи влаштовують безпосередньо із загальних коридорів або через спеціальний шлюз. Незадимлюваність цих сходових кліток забезпечується розділом їх у середні висоти будинку на висоту поверху незборимою стінкою й підпором повітря. Для видалення диму із загальних поверхових коридорів і холів потрібне пристрій вентиляційних шахт із примусовою витяжкою й клапанами на кожному поверсі. Для запобігання поширення диму по поверхах підпор повітря забезпечують також у шахтах ліфтів. Крім того, у будинках готелів висотою 10 поверхів і більше потрібне наявність вантажного ліфта, призначеного для перевезення пожежників.
У готелях висотою більше 16 поверхів використовують додаткові протипожежні заходи, які погоджують із органами пожежної охорони.
Хоча багатоповерхові будинки, готелів складніше і дорожче в будівництві, в останні 25 років у великих містах ряду країн їх будують все частіше. Прикладами можуть служити: 27 поверховий готель «Космос», 35-поверховий готель «Турист» у Москві, 40-поверховий «Вашингтон-Плаза-Готель», 50-поверхова «Американа» у Нью-Йорку (США) і ін. Будівництво будинків готелів такої поверхової потужності можна пояснювати прогресом будівельної техніки, підвищенням щільності міської забудови й загальним ростом поверховості міст; також високою вартістю земельних ділянок, особливо в центральних частинах міст, у ряді випадків рекламними міркуваннями.
Вибір раціональної поверховості проектованого готелю - складне завдання, що у кожному конкретному випадку вирішується з обліком багатьох суперечливих факторів: місткості готелю, містобудівних умов, нормативних вимог, конструкцій, техніко-економічних критеріїв і т.д.
Визначення оптимальної поверховості для будинків готелів різної місткості й виявлення змін будівельної вартості в них 1 місця при зміні цієї поверховості вимагає серйозних наукових розробок. Однак дослідження, проведені в ЦНДІЕП житла, дозволяють вважати, що для кожної місткості готелів існує оптимальна поверховість будинків, а отже, і довжина житлового корпусу. Збільшення поверховості готелів понад оптимальну супроводжується підвищенням вартості будівництва, що й варто враховувати при проектуванні готелів.
