Тема 4. Сукупна пропозиція на ринку праці

102. Сукупна пропозиція праці — це:

1) загальна кількість праці, що пропонується на ринку праці при визначеній ціні протягом певного проміжку часу;

103. Виділяють такі підходи до визначення сукупної пропо­зиції праці:

1) вузький;

4) широкий.

104. Сукупна пропозиція (Sc) – це сума індивідуальних пропозицій на ринку праці (Si): Sc=S₁і, або Sc=S₁ х N, де і – порядковий номер індивідуальної пропозиції, N – це:

1) кількість індивідуальних продавців на ринку праці;

105. Крива сукупної пропозиції має вигляд:

1) позитивно нахиленої прямої;

106. Закон пропозиції праці відображає взаємозв'язок між пропозицією праці та:

2) рівнем заробітної плати;

107. Зниження рівня заробітної плати призводить до:

4) переміщення кривої сукупної пропозиції вправо.

108. Збільшення чисельності економічно активного населення, покращення статево-вікової структури населення вплине на об­сяг сукупної пропозиції, переміщуючи криву сукупної пропозиції:

3) вліво-вниз;

109. При підвищенні добробуту населення, розвитку систе­ми соціального забезпечення, крива сукупної пропозиції пра­ці переміситься:

2) вліво-вгору;

110. До економічно неактивного населення включають:

1) інвалідів;

4) тих, що не мають і не хочуть мати роботи.

111. Сукупна пропозиція згідно із широким підходом включає:

2) економічно активне населення населення;

112. До соціально вразливих економічно активних осіб від­носять:

1) молодь, яка вперше виходить на ринок праці;

113. Сукупна пропозиція праці сегментується за кваліфіка­ційною ознакою залежно від поділу робочих місць на:

1) первинну;

4) вторинну.

114. Працівники сфери обслуговування, некваліфіковані робітники, службовці низької категорії, що мають невисоку заробітну плату і недостатні гарантії зайнятості, займають робочі місця:

2) вторинні;

116. Негативно впливає на обсяг сукупної пропозиції праці в Україні:

1) демографічна ситуація;

117. З підходів офіційної статистики України сукупна про­позиція праці у широкому розумінні — це:

3) чисельність економічно активного населення — всі, хто працює, або не працює і хоче працювати у віці 15—70 років;

118. Вкажіть, які з зазначених нижче чинників можуть спричинити зростання сукупної пропозиції робочої сили:

2) зростання частки молоді;

4) підвищення заробітної плати зусиллями профспілок.

119. Вкажіть, які з нижче наведених ситуацій відносяться до потоків вступу до складу зайнятої робочої сили:

1) випускник вищого навчального закладу, зареєстрований як такий, що шукає роботу;

4) столяр (колишній працівник меблевої фабрики), якого адміністрація знову запросила на роботу у зв’язку з розширенням обсягів виробництва;

5) інженер-механік, який протягом року перебував без постійної роботи у сфері нелегальної зайнятості, а зареєстрований як такий, що шукає роботу.

121. До джерел потенційної зовнішньої пропозиції на ринку праці відносяться:

3) домогосподарки;

122. Вкажіть, яким чином можна стимулювати відплив робочої сили з ринку праці:

2) забороною після досягнення людиною 45-річного віку працювати на посаді диспетчера нафтопереробного комплексу;

3) розширенням програм самозайнятості як серед безробітного, так і серед зайнятого населення;

4) збільшенням тривалості відпустки та розміру допомоги жінкам по догляду за дитиною;

123. Кількість праці, що може бути куплена при певній ціні праці та у визначений час — це:

4) попит на працю.

124. Кількістю праці, що може бути куплена при певній ціні праці та у визначений час окремою фірмою визначається:

1) індивідуальний попит;

125. Пропозиція праці для окремої фірми на конкурентному ринку буде:

1) абсолютно еластичною;