Фінансування програм здобуття вищої освіти
Домогосподарства бажають постачати на ринок ресурсів висококваліфіковану робочу силу, яка є високооплачуваною. Для досягнення цієї мети домогосподарства фінансують отримання освіти своїми членами, зокрема їх навчання у вищих навчальних закладах.
Згідно Конституції України держава забезпечує громадянам доступність і безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, розвиток вищої і післядипломної освіти різних форм навчання, а також надання державних стипендій та пільг студентам. З прийняттям Закону України „ Про вищу освіту” запроваджено порядок, за яким безоплатно здобути вищу освіту можна тільки один раз – вперше.
Фінансування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України здійснюється:
за рахунок видатків державного та місцевих бюджетів – за державним замовленням;
за рахунок пільгових довгострокових кредитів;
за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб.
Державні фінанси та їх структура.
Державні фінанси - це регульовані у визначеному правовому полі потоки коштів, які циркулюють у національній економіці через створювану на макрорівні систему централізованих грошових фондів, забезпечують вплив держави на економічний та соціальний розвиток країни через взаємозв’язок державних фінансових ресурсів з формуванням, розподілом, перерозподілом ВВП, національного доходу і національного багатства.
Загальнодержавні фінанси забезпечують функціонування державних структур та фінансування тих заходів, які мають загальнодержавний характер і сприяють оптимізації територіального та галузевого розвитку країни.
Місцеві фінанси – це фінансова база діяльності місцевих органів влади та управління. Основне призначення місцевих фінансів полягає в забезпечення фінансової незалежності місцевих органів самоврядування.
Економічна сутність та методи мобілізації державних доходів. Характеристика державних цільових фондів.
Державні доходи – це сукупність грошових коштів, що використовуються державою для виконання нею функцій та завдань, передбачених конституцією. Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт (новостворена суспільна вартість), частину якого вона і використовує.
Залежно від порядку формування державних доходів їх поділяють на централізовані та децентралізовані. До централізованих доходів належать кошти, призначені на формування державного та місцевого бюджетів, державних цільових фондів. Децентралізовані доходи – це, доходи державних підприємств, установ, організацій, що формуються переважно за рахунок їхнього прибутку і використовуються за місцем їх створення.
Основними методами мобілізації державних доходів є податки, позики та емісії.
Податки –– це обов’язкові внески до бюджету відповідного рівня здійснюваного платником у порядку та на умовах, що визначаються законодавчими актами держави.
Державні позики – безпосередньо пов’язані з бюджетним дефіцитом, оскільки є джерелом його покриття
Емісійний дохід – це дохід від емісії центральним банком держави в обіг додаткових паперових грошей, що призводить до їх наступного знецінення і скорочення реальних доходів населення.
Джерела державних доходів можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми.
Внутрішніми джерелами є валовий внутрішній продукт, національний дохід і національне багатство своєї країни. Зовнішні джерела – це економічні ресурси інших країн.
Державні цільові фонди - це фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються державою з метою фінансування визначених програм. Державні цільові фонди поділяються на бюджетні та позабюджетні. Бюджетні фонди – це фонди, які входять до складу державного бюджету. Позабюджетні державні цільові фонди – це фонди, які не включаються до складу державного бюджету, мають самостійні джерела формування та використовують фінансові ресурси, незалежно від розміру доходів та видатків державного бюджету.