3. Історія становлення юридичного факультету м. Одеси впродовж 20 – 40 рр. Хх ст. Як продовжувача традицій Імператорського університету.

З 20-х років ХХ ст. починається новий період в історії юридичного факультету м. Одеси. Наказом по Одеському губернському комітету спеціально-наукової і професійно-технічної освіти (губпрофосвіти) № 66 від 16 травня 1921 р. було оголошено рішення губвиконкому про створення з 1 червня 1921 р. Одеського інституту народного господарства (ОІНГ) з тривалістю навчання 10 триместрів (3 роки). Передбачалося створення промислового, статистичного, праці, фінансового, зовнішніх торговельних відносин, кооперативного, транспортного та адміністративно-консультативного відділень, яким передував загальний для всіх навчальний цикл.

Як вже зазначалося, керівництво народною освітою УСРР створює на базі університетів інститути народної освіти. В Одесі, на основі реорганізації Новоросійського університету в червні 1920 р. було утворено декілька інститутів. Серед них був і інститут гуманітарно-суспільних наук (Гумобін), створений на базі юридичного та історико-філологічного факультетів.

Першим ректором інституту став Віктор Моріцович Штейн, відомий як фахівець з історії та економіки Китаю та історії російської економічної думки. Згодом, керівництво інститутом народного господарства було доручено ректору Гумобіну професору О. Я. Шпакову.

До 1930 р. ректори управляли інститутом не одноосібно, а колегіально. Колегією главпрофосвіти, потім наркомосвіти призначалося бюро, згодом - правління в складі ректора, проректора, декана та деяких інших керівних осіб, яке й відповідало за стан справ у навчальному закладі. Так, згідно з постановою колегії главпрофосвіти від 30 вересня 1922 р. до складу бюро правління ІНГу увійшли: ректор О. Я. Шпаков, проректор професор Є. В. Васьковський, декан правового факультету професор Е.Я. Немировський та декан факультету зовнішніх відносин професор Г. І. Тіктін. Накази по інституту підписували ректор та політкомісар, посада якого була впроваджена наприкінці 1921 р.

В період заснування вузу було створено три факультети: кооперативний, який спочатку вважався основним, адміністративно-консультативний, зовнішньо-торгівельних відносин та двомісячні підготовчі курси.

Деканами факультетів та їх секретарями (заступниками) були призначені педагоги, які раніше працювали в Одеському, Петербурзькому та інших університетах, добре знали зарубіжні школи, збагачували їх педагогічні традиції своїм досвідом.

Осередком юридичної освіти був адміністративно-консультативний факультет, який було перейменовано на юридичний. Очолював його з 1921 до 1929 р. відомий в юридичній науці фахівець, автор двох монографій з кримінального процесу та підручника з кримінального права Еммануїл Якович Немировський. Факультет мав добре обладнаний юридичний кабінет. Створений ще в 1903 р. кабінет систематично поповнювався російською, українською та іноземною літературою. На факультеті були сприятливі умови як для навчальної, так і для наукової роботи студентів. Зокрема, діяла науково-дослідна кафедра сучасних правових дисциплін, яку очолював Е. Я. Немировський. Серед випускників факультету були відомі вчені, доктори юридичних наук A. A. Рускол, P. M. Халфіна, М. Д. Шаргородський та інші.

В 1923-1924 навчальному році юридичний факультет складався з трьох відділів - адміністративного, судового і господарського.

В 1924-1925 навчальному році на двох факультетах навчалося 421 студент і на робфаці – 134.¹ Головним завданням вузу, як відзначалося в анкеті Наркомосвіти в квітні 1925 р. була підготовка «з пролетарських елементів» висококваліфікованих працівників для практичної діяльності в економічній, правовій і адміністративній галузях. Він повинен був надавати студентам можливості якомога повніше використовувати набуті теоретичні і практичні знання для вирішення сучасних проблем народного господарства.

У 1927-1928 навчальному році інститут перейшов з трирічного на чотирирічний курс навчання. У зв’язку з цим випуск студентів не проводився. Крім того, до ОІНГ на підставі постанови Наркомосвіти від 17 серпня 1928 р. був приєднаний торгово-промисловий технікум.

У 1927 р. у вузі була відкрита аспірантура, до якої було направлено 7 кращих випускників інституту.

У зв’язку з політикою ліквідації багатопрофільних вузів і створення галузевих інститутів назрівало питання про реорганізацію ОІНГ. В інституті, зокрема, вважали, що назріла потреба ліквідації юридичного факультету, який дещо випадав із системи економічного вузу. Крім того, склалася думка, що викладацькі кадри надто постаріли, а гідної зміни їм не було.

Юридичний факультет ОІНГ разом з юридичним факультетом КІНГ (Київського інституту народного господарства) об’єднувалися з юридичним факультетом Харківського ІНГ. На базі цих трьох факультетів на 1930/31 навчальний рік створювався факультет радянського будівництва і права, який до нового навчального року потрібно було довести у всіх відношеннях до інституту. На 1930-1931 навчальний рік факультет радянського будівництва і права, на основі якого створювався відповідний інститут, залишався у складі Харківського інституту народного господарства. Про ці зміни урядова комісія проінформувала загальні студентські збори ОІНГ 6 жовтня 1930 р.

Необхідно також згадати діяльність юридичного факультету Одеського університету часів румунської окупації.

В Одесі, від початку окупації, головним напрямком діяльності нової влади стала боротьба із комуністичною ідеологією за вплив на свідомість населення міста. В цьому контексті освіта набувала неабиякого значення. 7 грудня 1941 р. було проголошено про відкриття єдиного вищого навчального закладу на всій території між Прутом та Південним Бугом – Одеського університету, ректором якого було призначено професора медицини П. А. Часовникова. Було намічено прийом на декілька факультетів, зокрема на юридичний. Майбутніх юристів передбачалося приймати лише на перший курс, що було обумовлено відсутністю подібного факультету в Одеському університеті до початку окупації.

Кожен студент університету впродовж першого півріччя повинен був скласти іспити в обсязі восьмикласної гімназії з румунської мови, закону Божого, латини, історії та географії Румунії.

Юридичний факультет розпочав роботу 23 вересня 1942 р. Деканом його обуло обрано професора О. О. Жиліна. До програми факультету увійшли: енциклопедія права (професор І. Я. Фаас, статистика (професор А. Ф. Бориневич), економічна географія (К. К. Стемерев). До учбового плану увійшли також латина, румунська і німецька мови, богослов’я, вступ до історії Румунії (професор Яського університету A. B. Болдур). Даний навчальний заклад було ліквідовано з поверненням радянської влади.