Управління захистом комерційної таємниці на підприємстві
Тема 1. Поняття і правові ознаки комерційної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю підприємства. Організація захисту комерційної таємниці на підприємстві
1. Визначення та ознаки комерційної таємниці за законодавством України.
2. Відомості, що не становлять комерційну таємницю.
3. Поняття та зміст конфіденційної інформації
4. Мета та засоби захисту інформації з обмеженим доступом
Тема 2. Засади захисту комерційної таємниці у договірних відносинах з контрагентами. Цивільно-правова відповідальність
1. Положення про організацію роботи з інформацією, що становить банківську і комерційну таємницю та є конфіденційною.
2. Зобов’язання про нерозголошення комерційної таємниці. Договір про нерозголошення.
3. Цивільно-правова відповідальність за розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації
Тема 3. Кримінальна та адміністративна відповідальність за розголошення і неправомірне використання комерційної таємниці
1.Ст. 231 ККУ «Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю».
2.Ст. 232 ККУ «Розголошення комерційної або банківської таємниці».
3.Ст. 164-3 КУпАП «Недобросовісна конкуренція».
____________________________________________________________________
Тема 1. Поняття і правові ознаки комерційної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю підприємства. Організація захисту комерційної таємниці на підприємстві
1. Визначення та ознаки комерційної таємниці за законодавством України.
це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Комерційна таємниця —
Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
У ст. 420 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV закріплено, що комерційна таємниця є одним з об'єктів інтелектуальної власності. Відповідно майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визнала інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.
Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності передбачає кримінальну відповідальність.
Законом переслідується не лише розголошення комерційної таємниці, але й приховування її (або надання недостовірної інформації) у тих випадках, коли надання такої інформації передбачено законом.
Визначення комерційної таємниці. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, визначаються суб'єктом господарювання відповідно до законодавства.
Відомості, які можуть бути віднесені до комерційної таємниці, наприклад, підприємства, повинні мати такі ознаки:
→ не містити державної таємниці;
→ не наносити шкоди інтересам суспільства;
→ відноситись до виробничої діяльності підприємства;
→ мати дієву або потенційну комерційну цінність та створювати переваги в конкурентній боротьбі;
→ мати обмеження в доступі тощо.
З цього переліку не потрібно робити висновок про те, що до комерційної таємниці варто відносити значну кількість відомостей. Надмірне «утаємничування» може викликати втрату клієнтів, а отже прибутку, оскільки умови ринку потребують постійних клієнтів, широкої інформації про діяльність фірми (організації). Досягнення успіху в підприємницькій діяльності дуже часто пов'язане з використанням комерційної таємниці і неможливістю її використання конкурентами.
До комерційної таємниці може належати: 1) технологічна інформація; відомості про управління підприємством; відомості про фінанси підприємства (відомості про систему оплати праці; 2) відомості, що розкривають показники фінансового плану; 3) майнове становище, кількість і вартість товарних запасів; 4) відомості про баланс підприємства; відомості про стан банківських рахунків підприємства, відомості про рівень доходів підприємства); 5) відомості про плани підприємства (плани закупівель, продажу та інвестицій), а також інші відомості, зокрема, такі:
а) собівартість продукції; б) розмір торговельної націнки; в) обсяги виробництва продукції; г) поточні і перспективні плати виробництва; стратегія підприємства; д) відомості про постачальників, продавців та покупців продукції підприємства; е) відомості про виробниче обладнання; є) відомості про способи придбання і реалізації продукції підприємства; ж) зміст та характер договорів та контрактів, однією із сторін в яких виступає підприємство; з) відомості щодо обладнання приміщень підприємства охоронною сигналізацією та місця її встановлення.
Виділяють такі причини, які становлять основу неправомірного використання комерційної таємниці конкурентами:
◙ для поліпшення виробничої та комерційної діяльності організації (конкурента), що протиправно заволоділа комерційною таємницею, підвищення конкурентоспроможності продукції та ефективності виробництва, вибору оптимальної стратегії реалізації продукції та торгових переговорів;
◙ для завдання шкоди власнику комерційної таємниці, протидії реалізації продукції, руйнування виробничих та торговельних зв'язків; зриву торгівельних переговорів та угод; зниження інвестиційних можливостей, підготовки та розповсюдження неправдивих відомостей про власника комерційної таємниці тощо.
З правової точки зору комерційна таємниця є засобом захисту від недобросовісної конкуренції в рамках реалізації права на інтелектуальну власність.
Законодавством України передбачена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та інша відповідальність не лише за розголошення, а й за незаконне збирання з метою використання чи використання відомостей, що становлять комерційну таємницю.
У ст. 27 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» закріплено, що порушення законодавства України про інформацію тягне дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.