Дослідження опосередкованого запам’ятовування.
Опосередкована та неопосередкована пам'ять – це види пам’яті, що відрізняються за критерієм використовування допоміжних засобів в процесі запам’ятовування. Під неопосередкованим запам’ятовуванням розуміють запам’ятовування шляхом заучування, що не спирається на будь-які допоміжні опосередковуючи прийоми. Опосередковане запам’ятовування передбачає використання певних більш менш розгорнутих прийомів чи засобів. Говорячи про неопосередковане запам’ятовування, слід мати на увазі, що воно не відбувається без спеціальних «внутрішніх» прийомів, які важко виділити шляхом спостереження або самоспостереження.
Для дослідження опосередкованого запам’ятовування можна використовувати класичні методи: метод парних асоціацій, метод антиципацій. Крім того розроблені спеціальні методики, до яких відносяться метод піктограми та метод подвійної симуляції.
Метод подвійної стимуляції розроблений А.Р. Лурією та А.Н. Леонтьєвим. Суть цього методу полягає в тому, що досліджуваному пред’являють ряд слів для запам’ятовування і пропонують до кожного підібрати будь-який малюнок, пов’язуючи його зі змістом слова. Потім, дивлячись на відібрані малюнки, досліджуваний повинен відтворити пред’явлені раніше слова. Серії малюнків, що використовуються як допоміжний засіб для запам’ятовування, можуть бути різними за складністю асоціювання їх з експериментальним матеріалом.
Метод подвійного стимулювання можна використовувати і в іншій модифікації. Під час пред’явлення слів не досліджуваний підбирає малюнки, а їх показує експериментатор на своє бачення. Відтворення відбувається таким чином: пред’являють по одному малюнку та пропонують згадати слово, що відповідало цьому малюнку. Кількість правильно відтворених слів в обох модифікаціях є показником ступеню розвитку активного встановлення свідомих зв’язків в процесі запам’ятовування та використання при цьому різних допоміжних прийомів.
З метою порівняння результатів опосередкованого та неопосередкованого запам’ятовування визначають коефіцієнт збільшення ефективності запам’ятовування (К) при переході до використання спеціальних мнемічних прийомів.
К = [(V0 – Vн )/ Vн ]*100%
Де V0 – число утриманих членів ряду при опосередкованому запам’ятовуванні; Vн – число утриманих членів ряду при неопосередкованому запам’ятовуванні.
В дослідженнях А.Н. Леонтьєва, виконаних за методикою подвійної стимуляції, були отримані такі результати. У розумово відсталих дітей та дітей дошкільного віку введення в процес запам’ятовування допоміжних засобів у вигляді малюнків не привело до збільшення ефективності запам’ятовування, оскільки ці досліджувані не вміють користуватися мнемічними засобами для запам’ятовування. У школярів із введенням допоміжних засобів ефективність запам’ятовування різко збільшувалася. Нарешті, у дорослих відмінності в ефективності неопосередкованого та опосередкованого запам’ятовування нівелювалися. Це пояснюється тим, що у дорослих запам’ятовування в першому досліді було опосередковане за допомогою внутрішніх засобів запам’ятовування. Ці дані дозволили А.Н. Леонтьєву побудувати «паралелограм розвитку» - графічне зображення співвідношення неопосередкованого та опосередкованого запам’ятовування та процес їх розвитку.
Метод подвійної стимуляції дозволяє враховувати активність людини в процесі запам’ятовування та може бути використаним як засіб градуювання опосередкованого експериментального матеріалу за ступенем складності утворення системи зв’язків.
Мета заняття: визначити, наскільки пам'ять, що спирається на систему зв’язків, може розширити обсяг матеріалу, о запам’ятовується, в порівнянні з тим обсягом, який утримується при неопосередкованому запам’ятовуванні.
