Тема 2. Основи соціологічного дослідження

План:

1. Сутність, етапи та види соціологічних досліджень

2. Опитування як основний метод соціологічного дослідження

3. Метод аналізу документів у соціології

4. Спостереження та експеримент у соціологічному дослідженні

Ключові терміни: соціологічне дослідження, вибірковий метод, генеральна сукупність, вибіркова сукупність, репрезентативність вибірки, соціологічне опитування, респондент, реципієнт, анкета, анкетування, інтерв’ю, документ, аналіз документів, контент-аналіз, соціологічне спостереження, соціологічний експеримент.

1. Сутність, етапи та види соціологічних досліджень

Ефективна організація соціального управління передбачає наявність об’єктивної та диференційованої щодо окремих груп індивідів інформації про ті процеси, які відбуваються навколо. Тому для всебічного вивчення певного об’єкта проводять соціологічні дослідження. Вони спрямовані на вивчення поведінки людей, груп, відносин, процесів соціальної взаємодії у різних сферах життєдіяльності суспільства та отримання нової інформації, виявлення закономірностей соціальних змін на основі соціологічних теорій, методів і процедур.

Соціологічне дослідження – це вид систематичної пізнавальної діяльності, що складається з логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, спрямованих на глибоке вивчення, аналіз і систематизацію соціальних явищ і процесів.

Етапи соціологічного дослідження умовно можна звести до трьох, хоча різні дослідники по-різному подають їх кількість:

1) Підготовчо-організаційний: розробка програми та робочого плану дослідження; підбір, підготовка та інструктаж виконавців; розробка та розмноження інструментарію (анкети, бланка інтерв'ю, бланка фіксування результатів спостереження, аналізу документів тощо) та допоміжних документів; вирішення питань офісу, транспорту, зв’язку тощо. На цьому етапі проводиться пілотне дослідження для перевірки надійності інструментарію, його коригування, розробка остаточних його варіантів.

2) Польовий (основний): збирання первинної соціологічної інформації та контроль її якості.

3) Заключний: підготовка інформації до опрацювання (кодування), обробка інформації (створення комп'ютерної бази даних), аналіз результатів, формулювання висновків та рекомендацій, представлення результатів. Завершується цей етап складанням звіту про виконане дослідження з викладенням його результатів, висновків, рекомендацій. До звіту оформляються додатки, у яких вміщують таблиці, дані яких ілюструють положення всіх розділів звіту. Тут також подають основні методичні матеріали, за якими велося дослідження.

Залежно від того, який критерій береться за основу класифікації, виділяють декілька видів емпіричного дослідження. За цілями та завданнями розрізняють кількісні та якісні, а також фундаментальні (теоретичні) та прикладні дослідження. За глибиною аналізу соціальної проблеми розрізняють пробне (пошукове, пілотажне), описове (дескриптивне) і аналітичне дослідження. За вживаним методом збору даних розрізняють опитування, спостереження, аналіз документів, експеримент. За тим, що вивчається – статика чи динаміка явища – виділяють два види дослідження: точкове (разове) і повторне. Своєю чергою, повторні дослідження поділяються на: лонгитюдне (тривале вивчення однієї сукупності осіб); когортне (вивчення осіб одного віку (покоління, когорти) впродовж тривалого часу); трендове (дослідження, що проводиться на тій самій генеральній сукупності з інтервалом у часі і з дотриманням відносно однакової методики; зокрема, моніторинг); панельне (дослідження, що проводиться за єдиною програмою, на одній і тій же вибірці і по єдиній методиці через певний інтервал часу). За величиною охоплення об'єкту дослідження, вони діляться на суцільні і вибіркові. За місцем проведення виділяють польові (природні) та лабораторні дослідження.