1. Міжнародні фінанси у сучасній світогосподарській системі

Міжнародні фінанси визначаються як сукупність відносин зі ство-рення і використання грошових коштів (фондів), необхідних для здійснен-ня зовнішньоекономічної діяльності міжнародних фірм і держав.

Під грошовими коштами, коли мова йде про фінанси, розуміють не просто гроші, а гроші як капітал, тобто вартість, яка приносить додаткову вартість (прибуток). Капітал – це рух, постійна зміна форм у кругообігу, який проходить три стадії: грошову, продуктивну, товарну. Так ось, фінан-си – це грошовий капітал, поток грошових коштів, які обслуговують обіг капіталу. Якщо гроші є загальним еквівалентом, за допомогою якого на-самперед вимірюються затрати праці, то фінанси – економічний інстру-мент.

Визначення міжнародних фінансів як сукупності грошових відносин, які складаються у ході (з приводу) економічних угод, - торговельних, валю-тних, інвестиційних – між резидентами даної країни і резидентами інозем-них держав, не можна вважати вичерпним. Воно не відображає усі істотні особливості, які породжуються сукупністю умов за межами компаній (тоб-то зовнішнім середовищем міжнародного бізнесу), які на практиці вплива-ють на їх діяльність.

Ця специфіка полягає в тому, що дії у сфері міжнародних фінансів пов’язані з низкою часових та просторових чинників ринку (валютного, кредитного, інвестиційного, політичного), що викликаються невизначеніс-тю і коливанням обмінних курсів цінних паперів, відмінністю порівняльних темпів інфляції та рівнів відсоткових ставок в різних країнах, невизначеніс-тю економічної політики тієї чи іншої країни. Невизначеність і підвищений ризик посилюються тим, що фірма, яка працює на міжнародному рівні, майже не впливає на ділову сферу, в якій їй доводиться діяти. Відтак у мі-жнародному бізнесі при виборі альтернативних варіантів фінансових рі-шень не можна обійтись без аналізу впливу на вартість майбутніх витрат і доходів часу (строків комерційних угод), простору (територіальної відда-леності) та невизначеності, зумовленої необхідністю роботи з великим чис-лом валют, урахування відмінності відсоткових ставок і темпів інфляції, за-конів бізнесу і політичних систем у багатьох країнах.

Ця особливість міжнародних фінансів відображається в наступному визначенні. Міжнародні фінанси як предмет особливої дисципліни відо-бражають економічну сукупність часу і невизначеності стосовно рішень, які торкаються декількох різних країн, з урахуванням того, що кожна суве-ренна країна має свою власну валюту, свої закони бізнесу і свої політичні системи.

Міжнародні фінанси є однією з визначальних підсистем світового го-сподарства, яка справляє вирішальний вплив на національну та світову економіку. В той же час міжнародні фінанси функціонують як цілісна сис-тема, елементами якої є:

• світова валютна система, яку характеризують такі складові як національні та резервні валюти, міжнародні колективні валюти, умови взаємної конвертованості, валютний паритет, валютний курс, національні та міжнародні механізми регулювання валют-них курсів;

• міжнародні розрахунки, які обслуговують рух товарів, факторів виробництва, фінансових інструментів , а також платіжний ба-ланс, у якому відображаються всі операції, пов’язані з міжнаро-дними розрахунками;

• міжнародні фінансові ринки та механізми торгівлі конкретними фінансовими інструментами – валютою, кредитами, цінними па-перами;

• міжнародне оподаткування, як метод мобілізації фондів грошо-вих коштів;

• міжнародний фінансовий менеджмент ТНК, головне місце у якому приділяється міжнародному інвестуванню, управлінню ризиками,

До головних функцій міжнародних фінансів відносяться:

• розподільча функція, сутність якої полягає у тому, що через ме-ханізм міжнародних фінансів здійснюється грошовий розподіл і перерозподіл світового продукту. Внаслідок існування міжнаро-дних фінансів створюються, розподіляються і використовуються грошові фонди, забезпечуються різні потреби світового госпо-дарства. Розподільча функція покликана сприяти організації зба-лансованого й ефективного світового виробництва, розвитку у всіх галузях світової економіки з метою найбільш повного задо-волення потреб світового співтовариства;

• контролююча функція, сутність якої в загальному вигляді поля-гає у здійсненні контролю за виробництвом та розподілом світо-вого суспільного продукту у грошовій формі шляхом обліку та аналізу його руху. Результатом реалізації цієї функції є прийнят-тя рішень щодо міжнародних фінансів, розробки поточної та стратегічної міжнародної фінансової політики;

• регулююча функція, яка пов’язана із втручання міжнародних ва-лютно-кредитних та фінансових організацій за допомогою фі-нансів у процес відтворення;

• стабілізуюча функція, сутність якої полягає у створенні у світо-господарській системі стабільних умов для економічних та соці-

альних відносин.

Міжнародні фінансові операції здійснюються на міжнародних фінан-сових ринках і являють собою діяльність по вирішенню завдань з організа-

ції та управління грошовими відносинами, що виникають при формуванні та використанні відповідних коштів у рамках світового фінансового сере-довища. Основними міжнародними фінансовими операціями є: операції з переказу грошей, операції з капіталом, інвестиційні та спекулятивні опера-ції.

Міжнародні фінансові операції в сучасних умовах динамічно розви-ваються, перетворюючи фінансові системи окремих країн, а також зв’язки між фінансовими системами цих країн.

До компетенції міжнародних фінансів належать:

• аналіз фінансової сфери у світовому масштабі;

• визначення взаємодії фінансових операцій на світовому рівні та розгляд міжнародних фінансових операцій як безперервний про-цес з постійними змінами;

• розробка нових фінансових методів, що впливає на регіональні фінансові системи та сприяє їх інтеграції;

• аналіз фінансової діяльності на різних рівнях: національному, регіональному, глобальному [65, с. 3].

Міжнародні фінанси сприяють інтернаціоналізації системи суспіль-но-економічних та грошових відносин з приводу акумулювання, розподілу і перерозподілу інтернаціоналізованих фінансових ресурсів та міжнародних фінансових потоків. Вплив міжнародних фінансових відносин на розвиток світових господарських зв’язків здійснюється через інтернаціоналізацію всієї сукупності структурних ланок торгівлі, системи валютних та кредит-них відносин, механізму цінних паперів та інвестицій. На цій основі фор-муються пропорції міжнародного обміну, тобто досягається внутрішня єд-ність компонентів світового ринку, а також єдина система міжнародних ва-лютно-фінансових та кредитних відносин.