МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Кафедра україністики

РЕФЕРАТ

вплив професії лікаря на творчість М.О. Булгакова

Виконала:

Сопутняк Марія Володимирівна,

Група 9412

Викладач:

Юзьків Галина Іванівна,

Старший викладач кафедри україністики

м. Київ, 2019 рік

ЗМІСТ

ЗМІСТ 2

ВСТУП 2

ОСНОВНА ЧАСТИНА 3

1.Короткі біографічні відомості 4

2.Лікарська діяльність 4

3.Творча діяльність 5

ВИСНОВКИ 8

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 9

Інтеренет-джерела 9

ВСТУП

Михайло Опанасович Булгаков (1891 – 1940) – видатний російський письменник, драматург, режисер, один із кращих авторів першої половини ХХ століття. Відомий перш за все як творець геніальних творів, зокрема роману «Мастер і Маргарита».

Незважаючи на те, що Михайло Опанасович багато часу присвятив літературній діяльності, за освітою він був лікарем. Про його практику збереглося відносно багато відомостей, які є дуже важливими для повного розуміння творчості цього геніального автора.

З робіт Булгакова зрозуміло, що його професія мала досить сильний вплив на формування та реалізацію його творчого потенціалу. Саме тому вивчення його лікарської практики допоможе більш широко і повно оцінити твори митця.

Отже, маємо гіпотезу: професійна діяльність Булгакова залишила відбиток на його творчості.

Тема нашої роботи – вплив професії лікаря на творчість М.О. Булгакова.

Актуальність обраної теми – можливість більш точно зрозуміти ідеї письменника, розглянувши їх через призму його професійної діяльності.

Завдання:

• Опрацювати літературні джерела;

• Співвіднести найважливіші дати та події у кар’єрі лікаря та кар’єрі письменника;

• Зробити висновки щодо доцільності поставленої гіпотези.

Реферат складається зі вступу, основної частини, висновків та списку використаних джерел.

Основна частина

1. Короткі біографічні відомості

Михайло Булгаков народився 15 травня 1891 р. у Києві на вулиці Воздвиженській, у домі №10.

18 травня 1891 р. хлопчика охрестили в Києво-Подільській Хрестовоздвиженій церкві. 

Вищу освіту Михайло Булгаков здобув у Київському університеті на медичному факультеті, одночасно він навчався на театральних курсах Медведєва. Мав диплом з відзнакою, спеціалізація – венеролог.

16 квітня 1913 р. проти волі батьків Булгаков обвінчався з Тетяною Лаппою.

З 1914 працював у шпиталі на Печерську, потім у Саратові, Кам'янець-Подільському, Чернівцях.

У лютому 1919 р. військовий лікар М. Булгаков був мобілізований до армії УНР.

У 1924 р. шлюб розпався

Булгаков почав займатися літературною діяльністю у 30 років

1928 р. в Одесі пропонував драматичному театру п'єсу "Втеча".

У 1934 р. для "Українфільму" написав сценарій за комедією Миколи Гоголя "Ревізор".

13 лютого 1940 р. Михайло Булгаков закінчив роман "Майстер і Маргарита".

10 березня 1940-го р. на 50-му році пішов із життя. Він похований у Москві на Новодівочому кладовищі [1].

2. Лікарська діяльність

У 1909 році Михайло Булгаков отримує атестат про закінчення Першої київської гімназії і подає прохання до ректора Київського університету святого Володимира про зарахування його на медичний факультет.

У 1916 році Булгаков закінчує університет і удостоюється ступеня «лікаря з відзнакою».

Лікарська практика Михайла Опанасовича тривала не більш як п’ять років, та оскільки припала на час воєн і революцій, була по-справжньому насиченою: служба у прифронтових шпиталях, лікарнях Червоного Хреста, земстві, фронтовий лікар на Кавказі [2].

У 1916 став добровольцем Червоного Хреста. Війна занесла майбутнього письменника на Північно-Західний фронт - в Кам'янець-Подільський військовий госпіталь.

У червні 1916 під час Брусиловського прориву російських військ фронт просунувся вперед, і 25-річний Михайло Булгаков разом зі шпиталем опинився в Чернівцях .Зовсім скоро до чоловіка приїхала і його дружина Тетяна Миколаївна Лаппа. Як вона сама згадувала, її викликали як позаштатну сестру милосердя Червоного Хреста. Сім'я жила при госпіталі (сьогодні - обласна лікарня), адже оперувати доводилося майже без перерви. А Тетяна асистувала своєму чоловікові. Але в біографії письменника більше нічого про це не згадувалося. Ходять чутки, нібито, коли в Хотині був поранений Василь Чапаєв, який з фронтом дійшов у наші краї, Булгаков особисто оперував його в Чернівцях. На жаль, документального підтвердження цього немає ". Михайло Булгаков прожив у Чернівцях лише одне літо - 1916 року. І хоча робота забирала майже весь час, письменнику з дружиною все-таки вдавалося виходити іноді на прогулянки. Кажуть, найбільше він любив прогулюватися резиденцією буковинських митрополитів. У вересні 1916-го року Булгакова відкликали з фронту і направили у Смоленську губернію земським лікарем, що потім було відображено у його "Записках юного лікаря". Як військовий хірург в кінці 1919-го року Булгаков опиняється у Владикавказі, де, захворівши тифом, залишається в окупованому "червоними" місті. Приховуючи від більшовиків свою причетність до військової медицини він починає працювати у місцевих газетах і замість Булгакова-лікаря з'являється Булгаков-письменник. До професійного зайняття медициною він більше не повертається, як і ніколи вже не повертається і в Чернівці [3].

У 1918 році Михайло Булгаков відкриває приватну практику лікаря-венеролога в будинку на Андріївському узвозі, 13. В цей самий час, за спогадами мемуариста, працює над медичними оповіданнями, читає їх сім’ї та друзям у своєму кабінеті. Ці оповідання буде опубліковано в «Медичному журналі» 1926 року під назвою «Записки юного лікаря». У 1919-му білогвардійці мобілізували Булгакова і відправили військовим лікарем на Кавказ [2].

Кавказ відіграв у житті Булгакова, як і в долях інших письменників, важливу формувальну роль. Тут він залишає професію лікаря і остаточно пов’язує своє життя з літературою. Працює в літературній, театральній секціях підвідділу мистецтв, пише п’єси, які ставлять місцеві театри. У 1919 році в газеті «Грозний» було опубліковано есе «Прийдешні перспективи». Це перша відома публікація письменника. Восени 1921 року Михайло Опанасович ненадовго приїжджає до Києва, а згодом — до Москви, «щоб залишитися в ній назавжди», як напише в автобіографії [3].