2. Фінансові ресурси підприємства, їх формування і використання.
Основою фінансів підприємств є фінансові ресурси - сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні підприємств і є джерелом їх виробничого та соціального розвитку. До фінансових ресурсів належать грошові фонди підприємства, а також частини грошових коштів, які не входять до складу фондів.
Фінансові ресурси формуються як за рахунок власних, так і зовнішніх джерел (бюджетні асигнування, кредити).
Класифікація та основні види фінансових ресурсів представлені на схемі.
Класифікація та склад фінансових ресурсів підприємств
За етапами формування фінансові ресурси поділяють на:
— початкові, тобто ті, з якими підприємство розпочинає свою діяльність (статутний капітал, пайовий капітал);
— набуті (прирощені) - отримані підприємством у результаті його діяльності у формі чистого доходу (прибутку та амортизації), субсидій, дотацій тощо.
За використанням:
- матеріалізовані –
- в обігу
За правом власності або за джерелами формування фінансові ресурси поділяються на власні та залучені.
Власні фінансові ресурси формуються з власних джерел фінансування. Вони утворюються вже під час організації підприємства при формуванні його статутного капіталу. У процесі виробничо-господарської діяльності власні фінансові ресурси підприємства поповнюються завдяки отриманим доходам і прибуткам.
До власних фінансових ресурсів також можливо віднести надані, які у деякій фінансовій літературі виокремлюються у окрему групу, оскільки надходять до підприємство ззовні, як правило від держави або корпоративних об’єднань, але, на відміну від залучених, на безповоротній та безоплатній основі. Надані фінансові ресурси, як правило проявляються у наступних видах:
Бюджетні асигнування, які можуть надаватися підприємствам (як правило, державним) у таких формах:
— бюджетні інвестиції (кап вкладення);
— державні дотації (покриття збитків внаслідок держ політики);
—державні субсидії (кошти на вирішення певних завдань).
Надходження з державних цільових фонді, які носять строго цільовий характер;
Надходження з централізованих корпоративних фондів, які характеризують внутрішньокорпоративний перерозподіл фінансових ресурсів.
Часто підприємству не вистачає власних фінансових ресурсів, і тоді воно залучає їх на фінансовому ринку у формі банківських кредитів, коштів від емісії облігацій, інших видів боргових цінних паперів, кредиторської заборгованості тощо. Такі фінансові ресурси називають залученими. Залучені фінансові ресурси формують із залучених джерел фінансування.
На час придбання основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства обсяг основних фондів кількісно збігається з їх вартістю. Надалі в міру участі основних фондів у виробничому процесі, їх вартість роздвоюється: одна її частка, що дорівнює зношуванню, переноситься на готову продукцію, інша – виражає залишкову вартість основних фондів. Зношена частка вартості основних фондів, перенесена на готову продукцію, в міру реалізації останньої поступово нагромаджується в грошовій формі в амортизаційному фонді. Цей фонд поповнюється за рахунок щорічних амортизаційних відрахувань і використовується для простого та частково для розширеного відтворення основних фондів.
Амортизаційні відрахування – це специфічний вид цільових фінансових ресурсів. Вони відображають перенесену на готову продукцію частку вартості основних засобів, в частині їх зносу у процесі експлуатації. У виручці ця сума виділяється як цільовий дохід, призначений для простого відтворення основних засобів.
Використання амортизаційних відрахувань спрямовується на фінансування капітальних вкладень – на нове будівництво, розширення і модернізацію діючих потужностей, реконструкцію і технічне переозброєння, придбання нової техніки, впровадження нових технологій тощо.
Оскільки розширене відтворення передбачає оновлення основних фондів у розмірах, які перевищують нараховану суму зносу, для фінансування капітальних вкладень, крім амортизації, залучаються також інші джерела фінансових ресурсів: прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, фінансові ресурси, залучені від розміщення акцій, пайовий капітал, довгострокові кредити, в особливих випадках – бюджетні асигнування.
Для виробництва продукції підприємству поряд із основними фондами, потрібні і оборотні кошти.
Грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу, становлять оборотні кошти підприємства. Використання оборотних коштів можна розділити на напрямки:
- на придбання основних і допоміжних матеріалів, сировини, напівфабрикатів та інших складових виробничих запасів
- частина оборотних коштів перебуває в готовій нереалізованій продукції та незавершеному виробництві
- до оборотних коштів належать залишки грошових коштів підприємства.
Оборотні кошти призначені для забезпечення простого відтворення оборотних фондів, яке здійснюється як за рахунок власних оборотних коштів, так і залучених джерел у формі короткострокових кредитів. Підприємство встановлює оптимальну структуру цих джерел.
Ефективність використання оборотних коштів забезпечується високим рівнем їх обіговості. Обіговість оборотних коштів – визначається часом, протягом якого грошові кошти здійснюють повний оборот від часу придбання виробничих запасів до надходження грошей на рахунок підприємства від реалізації продукції. Чим вищий рівень обіговості, тим менше коштів потрібно залучати для забезпечення виробничого процесу, тим кращий досягається результат.
Необхідність в оборотних коштах визначається виробничими показниками підприємства – обсягами виробництва, тривалістю виробничого циклу, періодичністю купівлі виробничих запасів, термінами реалізації виготовленої продукції і формами розрахунків.