2

Інструкція №17

(для студентів)

з фізіології людини

Тема: Особливості нервово-гуморальної регуляції процесів сечоутворення

та сечовиділення. Склад нормальної сечі.

Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

Оснащення: мірні циліндри, пробірки центрифужні та хімічні, штатив для пробірок, урометр (визначення відносної густини), центрифуга, універсальний індикаторний папір (для визначення рН), 0,25 % розчин бромистого синього (для визначення рН), 20 % розчину сульфосаліцилової кислоти (для визначення білка), олівець по склу, сеча, ситуаційні задачі, номограма, алгоритми, інструкції, роздатковий матеріал, таблиці, планшети, схеми.

Конкретні цілі:

Знати:

1. Первинна та вторинна сеча.

2. Коефіцієнт очищення (кліренс).

3. Визначення швидкості фільтрації в нирках за допомогою коефіцієнту очищення (кліренсу).

4. Нервова та гуморальна регуляція сечоутворення і сечовиділення.

5. Участь нирок у підтриманні азотистого балансу, параметрів гомеостазу.

6. Сечовиділення, його регуляція.

7. Склад нормальної сечі

Вміти:

1. Досліджувати фізико-хімічні властивості сечі.

2. Проводити розрахунок кліренсу деяких речовин за даними показниками концентрації цих речовин у крові та сечі, інтерпретувати результати досліджень.

3. Оцінювати показники загального аналізу сечі, проби за Зимницьким.

4. Дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці та протиепідемічного режиму під час роботи із сечею.

План проведення заняття:

1. Співбесіда з теми

2. Вирішування проблемних і ситуаційні завдань.

3. Дослідження фізико-хімічних властивостей сечі.

4. Проведення розрахунку кліренсу деяких речовин за даними показниками концентрації цих речовин у крові та сечі, інтерпретувати результати досліджень.

5. Оцінення показників загального аналізу сечі, проби за Зимницьким.

6. Оформлення щоденників

Література:

• В. І. Філімонов «Фізіологія людини» стор. 359 - 380

• В.П. Факета «Курс лекцій з фізіології людини» стор. 246-256

• В.Г.Шевчук «Фізіологія» стор., 404 – 423

• О.П.Мотузюк, А.І.Хмелькова «Практикум з фізіології людини» стор.124-128

• Лекція «Фізіологія виділення»

Викладач: Гоцуляк І.В.

Роздатковий матеріал.

В результаті процесів клубочкової фільтрації утворюється первинна сеча. Вона перетворюється на кінцеву (дефінітивну) сечу при пересуванні її по канальцях нефрона в результаті процесів реабсорбції і секреції речовин.

Канальцева реабсорбція проходить у всіх канальцях нефрона і в збиральних трубках. Процеси реабсорбції забезпечують повернення в кров речовин, які профільтрувались, але необхідні для нормальної життєдіяльності організму – іони, поживні речовини, вітіміни, гормони, інші біологічно-активні речовини, вода.

П роцеси реабсорбції здійснюються двома шляхами:

1. Активно – проти градієнтів концентрації, з витратами енергії АТФ (транспорт за допомогою іонних насосів; за механізмом піноцитозу);

2. Пасивно –

• за градієнтами, без витрат енергії:

• за градієнтом концентрації або за електро-хімічним градієнтом – дифузія. Якщо в транспорті через мембрану за градієнтом концентрації приймають участь переносники, дифузія носить назву полегшеної;

• за градієнтом осмотичного тиску – осмос (транспорт води).

Характеристика процесів реабсорбції в різних відділах нефрона:

1. Проксимальний сегмент нефрона – проксимальний звивистий та прямий канальці.

1. Об’єм реабсорбції дуже великий – до 75% від об’єму клубочкової фільтрації;

2. Реабсорбція ізоосмотична Росм плазма крові = Росм сечі - осмотичний тиск сечі при проходженні її по проксимальному сегменту нефрона не змінюється, вона залишається ізоосмотичною, через те, що тут проходить реабсорбція однакової кількості осмотично активних речовин та води (стінка канальців вільно пропускає воду);

3. Основна маса речовин, які профільтрувались, але необхідні організму для нормальної життєдіяльності, повертаються в кров шляхом реабсорбції в проксимальному сегменті нефрона. Виключенням являються іони (Na⁺, калій, хлор, та ін.) та вода. Реабсорбція цих речовин продовжується в наступних відділах нефрона.

4. Реабсорбція багатьох речовин проходить активно.

Реабсорбція окремих речовин в проксимальному сегменті нефрона:

Реабсорбція іонів натрію (Na⁺) в основному проходить активно. В базолатеральних мембранах клітин епітелію канальців локалізується натрій-калієва помпа, яка з затратами АТФ транспортує іони натрію із клітини в інтерстиційну рідину. Услід за іонами натрію за електро-хімічним градієнтом реабсорбуються аніони, переважно НСО₃^-, менше – хлору (мембрана проксимальних канальців мало проникна для хлору і добре – для НСО₃^-). Услід за іонами за механізмом осмосу (за градієнтом Росм.) реабсорбується вода.

В проксимальних канальцях майже повністю реабсорбуються іони кальцію, фосфору, магнію та мікроелементи.

Реабсорбція глюкози. Глюкоза всмоктується (реабсорбується) в комплексі з іонами натрію, який утворюється за участю білків-переносників. За нормального виконання функції нирками глюкоза реабсорбується повністю, якщо її концентрація в плазмі крові (і в первиннії сечі) не більше 10 ммоль/л – поріг реабсорбції. Якщо концентрація глюкози в плазмі перевищує цей показник, то вона починає виділятися з сечею (вся глюкоза із первинної сечі не може бути реабсорбована із-за недостачі елементів транспорту глюкози (відповідних транспортних білків).

Якщо концентрація глюкози в плазмі перевищує 3,5 г/л (20 ммоль/л), швидкість її виділення з сечею росте прямо пропорційно концентрації в плазмі.

При нормальній функції нирок поява значної кількості глюкози в сечі являється наслідком підвищення її концентрації в плазмі крові. Так як глюкоза являється осмотично активною речовиною, глюкозурія (наявність глюкози в сечі) супроводжується підвищенням діурезу (підвищенням об’єму сечі).

Реабсорбція амінокислот здійснюється за механізмом вторинного активного транспорту в комплексі з йонами натрію. Реабсорбується близько 90% амінокислот. Білки первинної сечі (невелика кількість низькомолекулярних білків) надходять в епітеліоцити шляхом піноцитозу, гідролізуються в них до АК, котрі потім надходять у кров.

Протеїнурія – наявність білків у сечі може спостерігатися при тдеяких фізіологічних станах – фізичне навантаження (ортостаз) – але вона незначна. Велика кількість білку в сечі спостерігається при хворобах нирок, при котрих порушується проникність ниркового фільтру (гломерулонефрит).

2. Реабсорбція речовин в наступних відділах нефрона: