4.Структура соціологічного знання.

Соціологія як наука про соціальні відносини, механізми та закономірності функціонування і розвитку різноманітних соціальних спільнот має порівняно з іншими науками про суспільство винятково складну структуру. Адже складність самого суспільства, різноманітність процесів, явищ, елементів, проблем, що зумовлюють його життєдіяльність, потребують багаторівневої системи соціологічного пізнання соціальної реальності. Відповідно до цього формується багаторівнева структура соціологічної науки та визначаються її функції. Більшість учених дотримується думки про трирівневу структуру соціології та виділяє такі рівні системи соціологічного знання:загальнотеоретична соціологія, спеціальні соціологічні теорії та емпіричні дослідження.

Головні завдання, які вирішує загальнотеоретична соціологія: — створює засади для опису і пояснення явищ, фактів соціальної дійсності у термінах і категоріях, які відображають їх сутнісні характеристики, спільні та відмінні риси; — орієнтує на комплексний підхід до вивчення соціальних явищ і процесів; — розкриває сутність соціальних законів (загальних і спеціальних); — формує методологічну базу для соціологічного пізнання дійсності;— виявляє загальні закономірності соціального розвитку суспільства, а також є методологічною базою розвитку спеціальних соціологічних теорій та емпіричних досліджень; — інтегрує, синтезує, узагальнює розрізнені знання, здобуті емпіричним шляхом, формує їх у складну систему висновків,узагальнень, понять, категорій, законів тощо.

Загальнотеоретична соціологія, як й інші наукові теорії, має свою структуру, зміст.

Компоненти її структури: 1) система загальних і специфічних законів, що виявляють і закріплюють типові, відносно постійні зв'язки у суспільстві, його соціальних інститутах і системах;2) система постулатів, аксіом та інших тверджень про соціальне життя суспільства; 3) логіка висновків і доведень, яку використовують для обґрунтування соціальних діагнозів, прогнозів, тенденцій і закономірностей у соціальному житті суспільства; 4) загальний і спеціальний соціологічний категоріальний апарат; 5) система обґрунтувань диференційованого підходу до аналізу об'єкта і суб'єкта досліджень;6) система пізнавальних методів і процедур, яка забезпечує повноту опису, пояснення і передбачення соціальних явищ, процесів і відносин на певному рівні соціальної організації суспільства;7) емпірична база з великою кількістю зафіксованих фактів, що потребують генералізації та теоретичної інтерпретації.

Загальносоціологічна теорія розвивається у тісному зв'язку з іншими рівнями соціологічних знань, а також з філософією,соціальною історією, економічною теорією, політологією тощо.Другий рівень становлять спеціальні соціологічні теорії, які вивчають закономірності розвитку окремих соціальних спільнот,функціонування соціальних інститутів, соціальних процесів. Значення цих теорій винятково важливе і зумовлене багатьма причинами.

По-перше, спеціальні соціологічні теорії відзначаються самостійним рівнем соціологічного знання. Кожна з них не тільки має свій особливий предмет, категорії, комплекс термінів, а й виробляє особливий підхід до вивчення суспільних процесів і явищ, який, у свою чергу, зумовлює особливості вироблення.