2.5 Росія повернулася до Латинської Америки?

На сьогоднішній день Росія підтримує дипломатичні відносини з усіма 33 державами Латинської Америки. Адже і тут, і там - унікальні цивілізації, багатюща культура, а останнім часом - і досить схожі проблеми розвитку, близькість поглядів на сучасний світ та його перспективи. Проводиться лінія на зміцнення дружніх зв'язків з державами регіону, нарощування взаємодії на світовій арені, розвиток торговельно-економічного, інвестиційного, науково-технічного і культурного співробітництва.  В останні роки активізувалися російсько-латиноамериканські контакти на всіх напрямках і рівнях, включаючи найвищий. Російська сторона націлена на подальший розвиток торговельно-економічних зв'язків з акцентом на збільшення російського експорту високих технологій, зміцнення виробничого співробітництва в енергетиці, видобутку і транспортування нафти і газу, машинобудуванні, металургії, транспортномусекторі, у сфері мирного використання ядерної енергії та дослідження космічного простору.  У Латинській Америці добре відома продукція російського машинобудування. Так, в Аргентині близько третини електроенергії виробляється на енергообладнання, поставленому нашими фірмами. У Бразилії налічується понад 20 тисяч одиниць російського верстатного парку. У країнах Латинської Америки і Карибського басейну використовується близько 900 російських літаків і вертольотів. Тільки за останні роки туди поставлено понад 60 тисяч легкових і більше 16 тисяч вантажних автомобілів. Популярністю серед латиноамериканських підприємців користується російська дорожньо-будівельна та сільськогосподарська техніка. Опрацьовуються проекти розширення експорту російської високотехнологічної продукції, авіатехніки, енергетичного і лазерного устаткування.  І звичайно, не можна не згадати активно розвивається військово-технічне співробітництво - продукцію російської оборонної промисловості цінують не тільки традиційні партнери на Кубі, але і у Венесуелі, Уругваї, Мексиці, Перу і Колумбії. На підході й інші країни. [18]  На ринки Латинської Америки виходить великий російський бізнес. Російське компанії успішно діють у сфері постачань устаткування для ГЕС в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Колумбії, беруть участь у розробці нафтових родовищ в Колумбії, працюють спільні підприємства зі складання автомобілів у Венесуелі, Колумбії, Уругваї, Еквадорі.  Здійснюється співробітництво в галузі мирного використання космосу, ядерної енергії з Аргентиною, Бразилією, Мексикою.  Розвитку торговельно-економічних відносин сприяють міжурядові комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва з Бразилією, Аргентиною, Мексикою, Венесуелою, Колумбією, а також Національний комітет сприяння економічного співробітництва з країнами Латинської Америки (НК СЕСЛА). Створено Раду підприємців Росія - Аргентина (2003 р.), російська частина Комітету ділових ініціатив Бразилія - ​​Росія (липень 2004 р). Налагодженню прямих зв'язків між діловими колами сприяли проведені в нашій країні діловий форум "Росія - Латинська Америка" (2001 р.), круглий стіл "Росія - країни Андського співтовариства: перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва" (2002 р.), форуми "Санкт -Петербург - Ібероамеріка "(2002-2003рр). [10]  У ході нинішнього «турне» президента Росії Д. А. Медведєва країнами Латинської Америки досягнуто багато домовленостей, укладено багато контрактів. Перш за все, вони стосуються нафтогазової галузі і в цілому енергетики. Найбільш просунутий характер мають домовленості з Венесуелою, де російський «Газпром» та державна компанія «Петролео де Венесуела» займуться спільним вивченням блоку «Айякучо-3» на нафтоносному поясі Оріноко. З Венесуелою ж підписано угоду про співробітництво в галузі використання атомної енергії в мирних цілях. Росіясприятиме в будівництві атомного реактора. Крім того, Росія і Венесуела підписали договір про взаємний захист і просування інвестицій, вирішили створити спільний банк зі статутним капіталом в 4 млрд. дол для фінансування спільних проектів, оголосили про майбутній відкритті прямий авіалінії Москва-Каракас і про підготовку меморандуму про співробітництво в автомобілебудуванні . Об'єднана компанія РУСАЛ підтвердила намір спільно з місцевою фірмою побудувати у Венесуелі алюмінієвий завод потужністю 750 тис. тонн. Віце-президент республіки Рамон Каррізалес нарахував 46 проектів, які обговорюють дві країни.  Загальний інтерес викликали закупівлі Каракасом російської зброї: винищувачів Су-20, транспортних вертольотів Мі-17, 100 000 автоматівКалашникова і т.д. - всього з 2005 року Венесуела підписала з Росією 12 контрактів на загальну суму 4,4 млрд. дол У перспективі - придбання у Москви танків Т-90 і бронетранспортерів, йдеться також про підводні човни. Для цих цілей Росія запропонувала кредит у мільярд доларів. [19]  З Кубою домовилися з питань пошуків нафти та виробництва нікелю. З керівництвом латиноамериканського економічного гіганта - Бразилією - були намічені шляхи формування технологічного альянсу. Перш за все, мова йде про співпрацю в області використання IT-технологій, а також в освоєнні космосу, розвитку телекомунікацій, розвитку енергетики. Бразильці погодилися використовувати російську Глобальну навігаційну супутникову систему (ГЛОНАСС). 

Ще одна область - «воєнку». У ті дні у Венесуелі перебував загін російських військових кораблів, які прибули для участі у спільних маневрах. Але в іншому мова йшла про військово-технічних зв'язках, тобто про продаж та обслуговування військової техніки та озброєнь. У Перу буде створений техцентр з обслуговування та капітального ремонту російських вертольотів. З Бразилією укладено угоду про військово-технічне співробітництво, росіяни будуть допущені до тендеру із закупівлі партії вертольотів.  Деякі домовленості начебто наміри Росії і Венесуели використовувати для взаємних розрахунків власні валюти і навіть створити для цього їх резерви, здавалося б, мають місцеве значення, проте вони відображають дуже перспективні підходи у справі міжнародних фінансових розрахунків.  Нарешті, з Бразилією досягнута домовленість про проведення в майбутньому році в Росії саміту БРІК - чотирьох країн (Бразилія, Росія, Індія іКитай), які багато в чому визначають тенденції світового розвитку. [19]  Важливим напрямом розвитку російсько-латиноамериканських відносин є зміцнення контактів і практичного співробітництва Росії з багатосторонніми об'єднаннями держав регіону.  Активно розвивається діалог з Групою Ріо (ГР) - найбільш авторитетним і впливовим політичним об'єднанням країн Латинської Америки, у рамках якого вони здійснюють зовнішньополітичну координацію.  З 1997 р. регулярно проводяться зустрічі міністрів закордонних справ Росії та країн координаційної "трійки" ГР в рамках сесій ГА ООН (остання - у ході 58-ї сесії Генасамблеї, 2003 р.). На першому плані у політичному діалозі питання міжнародної безпеки та реформи ООН, боротьби зтероризмом і наркобізнесом, світової економічної ситуації. Здійснюється регулярний обмін посланнями на вищому та високому рівнях.  У квітні 2003 р. зустріч міністрів закордонних справ Росії і країн "трійки" ГР (Перу, Бразилія, Коста-Ріка) вперше пройшла в Москві. Її учасники були прийняті В. В. Путіним. За підсумками переговорів схвалена Московська декларація, в якій зафіксовані домовленості про активізацію політичних контактів, протидії новим загрозам і викликам, в першу чергу тероризму, а також з проблематики міжнародних економічних відносин, моніторингу світової фінансової архітектури, сталого розвитку.  У грудні 2003 р. Міністр закордонних справ Росії вперше взяв участь у минулому в Монтевідео (Уругвай) саміті впливового інтеграційного об'єднання Латинської Америки - Спільного ринку країн Південного конуса (МЕРКОСУР). Його учасникам передано послання В. В. Путіна, в якому підтверджується прагнення Росії до розвитку співпраці. Прийнято Спільну заяву про формування механізму багатостороннього політичного діалогу між Росією і МЕРКОСУР.  Налагоджено політичний діалог з країнами Центральноамериканської інтеграційної системи (ЦАІС) і Домініканською Республікою. Відбулися,три зустрічі на рівні мініндел: у 1997 р. в Сан-Хосе (Коста-Ріка), в 1999 р. і 2002 р. в Нью-Йорку в рамках сесій ГА ООН.  На жаль, є чинники, які стримують розвиток торгово-економічних відносин між нашими країнами і перешкоджають виходу російських фірм у цей привабливий і перспективний регіон. По-перше, існує ще деяка економічна залежність від США (в першу чергу в таких країнах як Мексика, Панама, Колумбія). По-друге, наші фірми практично не можуть конкурувати із західними фірмами, які вкладають гроші на просування свого товару, відкривають представництва, беруть участь у виставках, адаптують свій товар до місцевого ринку, надають гарантії на ремонт свого обладнання і т.д. По-третє, є різниця в системах стандартизації і сертифікації. Банківська підтримка російського експорту практично відсутня і т.д. [20]