3. Метеоумови.

При довгостроковому плануванні приймаються тільки такі метеоумови: інверсія, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря +20°С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається по колу 360° (див. 2.3, пункт 2.3.3).

4. Визначається глибина розповсюдження хмари НХР. Глибину розповсюдження хмари аміаку з 40 т ємкості визначається за табл. 8 методом інтерполювання. Для 30 т – Г_р = 5,45 км; для 50 т – Г_р = 7,20 км; для 40 т:

км. (3.1)

З урахуванням того, що ємкість обвалована, приймається для висоти 2,4 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,25 (додаток, табл. 1). Тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить:

км. (3.2)

5. Визначається ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), Ш

км. (3.3)

6. Визначається площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ), S_М.

км². (3.4)

7. Визначається площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), S_П.

км². (3.5)

Площа ПЗХЗ, що проходить через населений пункт, становить:

км². (3.6)

l – довжина ПЗХЗ, що проходить через населений пункт (визначається як різниця між Г_р та відстанню від ХНО до населеного пункту) 2,811 – 1,5 = 1,311 км.

Визначається відсоток площі забруднення НХР населеного пункту, В%

%. (3.7)

8. Визначається час підходу забрудненого повітря до населеного пункту, Т_П:

год, (3.8)

де L – відстань від ХНО до населеного пункту, км;

W – швидкість переносу переднього фронту забруднення хмари залежно від швидкості вітру, W = 5 км/год (додаток, табл. 4).

9. Визначається термін дії джерела забруднення, Т_д (додаток, табл. 7):

год. (3.9)

10. Визначається кількість людей, які можуть бути уражені.

Кількість людей, які можуть бути уражені визначається залежно від відсотка площі, що потрапляє в ПЗХЗ. Кількість мешканці населеного пункту, що опинилися у ПЗХЗ і можуть отримати ураження, визначається:

осіб. (3.10)

Втрати населення розподіляються:

• легкого ступеня: 297∙25/100 ≈ 75 осіб;

• середньої тяжкості: 297∙40/100 ≈ 119 осіб;

• зі смертельними наслідками: 297 – 75 – 119 = 103 особи.

Висновки: ХНО відноситься до ІІ ступеня хімічної небезпеки (додаток, табл. 6), тому що в ПЗХЗ потрапляє 297 осіб. АТО відноситься до IV ступеня хімічної небезпеки, тому що в ЗМХЗ потрапляє 2,7% території. Згідно розрахунків складаються оперативні плани реагування і захисту населення та території від

впливу наслідків аварії на ХНО.

Примітки:

1. Якщо об'єкт розташований в населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді всі дані за кількістю населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки за ПЗХЗ;

2. За наявності на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони зараження (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту (схему). У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення, і тільки після цього виковуються подальші розрахунки стосовно кількості втрат населення в зонах. Результати розрахунку зводяться в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1