2. Ступінь вертикальної стійкості повітря

На глибину розповсюдження хмари НХР суттєво впливає ступінь вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія, конвекція.

Інверсія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні. Інверсія характеризується підвищенням температури із збільшенням висоти. Інверсійний шар, що створюється в безвітряну ніч внаслідок інтенсивного випромінювання тепла поверхнею призводить до охолодження поверхні і прилеглого шару повітря, є затримуючим в атмосфері, перешкоджає руху повітря у вертикальному напрямку, що сприяє тривалому зберіганню високих концентрацій НХР. Інверсія спостерігається в ясну і напівясну ніч та швидкості вітру не більше 4 м/с.

Ізотермія – такий етап приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

Ізотермія характеризується стійкою рівновагою повітря. Виникає в хмарну погоду, в ранкові та вечірні години, а також при швидкості вітру більше 4 м/с.

Конвекція – такий стан приземного повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні. Конвекція характеризується вертикальним переміщенням повітря з одних висот на інші. Повітря більш тепле рухається вверх, а холодне і густіше – вниз, що створює несприятливі умови для розповсюдження НХР. Спостерігається конвекція в літні ясні ночі при швидкості вітру до 4 м/с.

Таблиця 2.1

Графік оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря

Швидкість вітру, м/с	день				ніч
	ясно	напівясно		хмарно	ясно	напівясно			хмарно
0,5	конвекція				інверсія
0,6-2,0
2,1-4,0			ізотермія
більше 4							ізотермія

3. Довгострокове (оперативне) прогнозування

Дострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення НХР, сил і засобів, які залучаються для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів, а також для присвоєння ступеня хімічної небезпеки ХНО й АТО.

При довгостроковому прогнозуванні визначаються:

2.3.1. Кількість розлитої нхр.

Кількість розлитої НХР визначається залежно від небезпечності району розташування об'єкта, а також умов їх зберігання або транспортування:

а) загальна кількість НХР для об'єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР "вільно";

б) кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємкості для інших об'єктів. Розлив НХР приймається залежно від умов їх зберігання "у піддон" або "вільно". Ступінь заповнення ємкості приймається 70% від паспортного об'єму ємкості;

в) при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах) кількість НХР, що може бути викинута, дорівнює кількості між відсікателями

(300-500 т).