1.Необхідність і сутність фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент як галузь наукових знань, що формують зміст авторського навчального курсу, – це знання про управління, які ґрунтуються нарізних теоріях, і, передусім, про гроші (суть, закони, принципи) та їх використання з метою задоволення потреб людини, отримання відповідного прибутку та зростання вартості господарства. Фінансовий менеджмент відрізняє від інших видів менеджменту те, що він розглядає ті процеси управління, які здійснюються за допомогою знань про гроші.

Фінансовий менеджмент можна класифікувати за різними ознаками: а) за рівнем:  фінансовий менеджмент на макрорівні (фінансовий менеджмент домогосподарств, підприємств, банківських установ, страхових компаній тощо); Фінансовим менеджментом в ринковому середовищі займається кожна людина (на рівні або власного господарства, або сім’ї, або виконуючи професійну діяльність фінансового менеджера).  фінансовий менеджмент на макрорівні (бюджетний менеджмент, податковий менеджмент, грошово-кредитний менеджмент тощо). б) за об’єктом управління фінансовий менеджмент може класифікуватись за різними схемами, зокрема:  фінансове управління основним та оборотним капіталом;  фінансове управління власним та позиковим капіталом;  управління різними видами ризиків, зокрема валютним ризиком, ризиком несвоєчасної оплати, ризиком падіння вартості активів тощо.

В сучасних умовах все гостріше постає питання регулювання відносин між людиною і природою. Багатства природи не безмежні, водночас вони є основою не тільки господарської діяльності, але й самого існування людини як біологічної істоти.

У загальній системі управління господарством (див. рис. 1.1) фінансовий менеджмент посідає центральне місце і охоплює всю систему управління. Це обумовлено тим, що при управлінні економічними процесами завжди використовуються гроші (при управлінні задіяні такі функції грошей, як функція стимулювання, інформаційна функція та функція нормування.

2.Мета і завдання фінансового менеджменту.

Основною метою ФМ є забезпечення максимізації добробуту власників п-ва в поточному та перспективному періодах, збільшення ринкової вартості п-ва (протиріччя з максимізацією прибутку).

Основні завдання (функції) фінансового менеджменту: 1) формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно з задачами розвитку підприємства. Для цього визначається загальна потреба в фінансових ресурсах підприємства на наступний період та оптимальна структура джерел їх формування. 2) ефективне використання фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підприємства. Оптимізація розподілу сформованого обсягу фінансових ресурсів передбачає встановлення необхідної пропорційності в їх використанні з метою виробничого і соціального розвитку підприємства, виплати необхідного рівня доходів на інвестований капітал власникам підприємства і т ін. У процесі використання фінансових ресурсів в розрізі основних напрямків діяльності підприємства повинні бути враховані стратегічна мета його розвитку та можливий рівень віддачі вкладених коштів. 3) оптимізація грошового обігу з метою є мінімізації середнього залишку вільних грошових активів, яка забезпечує зменшення втрат від їх неефективного використання та інфляції. 4) максимізації прибутку підприємства з найменшим рівнем фінансового ризику. Максимізація прибутку досягається за рахунок ефективного управління активами підприємства, вибором найбільш ефективних напрямків операційної та фінансової діяльності. Максимізація рівня прибутку підприємства досягається, як правило, при суттєвому зростанні рівня фінансових ризиків, тому що між цими двома показниками існує прямий зв’язок. Тому максимізація прибутку

повинна забезпечуватись в межах допустимого фінансового ризику, конкретний рівень якого встановлюється власниками або менеджерами підприємства. 5) мінімізація рівня фінансового ризику при очікуваному рівні прибутку. Якщо рівень прибутку підприємства заданий або спланований зарані, важливим завданням є зниження рівня фінансового ризику, який забезпечує отримання цього прибутку. Така мінімізація може бути забезпечена шляхом

диверсифікації видів операційної і фінансової діяльності; мінімізацією окремих фінансових ризиків, ефективними формами їх внутрішнього і зовнішнього страхування. 6) забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства – достатнього рівня фінансової стійкості і платоспроможності підприємства на основі оптимальної структури капіталу і активів, ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.