- •Тема 1. Понятие “информационного общества ” в рассмотрении современных ученых (о.Тоффлер, д.Белл, т.Стоуньер, а.Турен, г.Кан, у.Дайзард)
- •1 Краткая характеристика дисциплины. Понятие теории, методологии, практики
- •Постановка проблеми, яку здобувач наукового ступеня прагне розв'язати;
- •Пізнання предмета дослідження;
- •Методологічні підходи до розв'язання проблеми;
- •Методичне розв'язання проблеми;
- •Содержание
Методичне розв'язання проблеми;
До основних елементів наукового внеску на четвертому етапі дослідження можна віднести:
- розроблення пропозицій, методик, інструкцій та їх окремих частин;
- окремі пропозиції методичного характеру;
- розроблення економічних механізмів, моделей, систем, критеріїв, показників;
- пропозиції до методик розрахунку собівартості, економічної ефективності, рентабельності та інших економічних показників;
- конкретні розрахунки планів, прогнозів, норм і нормативів, ефекту та інші пропозиції на підставі запропонованих методик;
- розроблення форм економічних документів (планових, звітних, аналітичних тощо) і ..методичних вказівок стосовно їхнього використання.
Елементи наукового внеску (ЕНВ) цього етапу дисертаційного дослідження являють собою матеріалізацію методологічних засад розв'язання проблеми в конкретних рекомендаціях, методиках, інструкціях, положеннях та Інших документах, детальність розроблення яких доведена до можливості їх практичного використання.
5) впровадження методичних рекомендацій у практику.
На п'ятому етапі дисертаційного дослідження, який передбачає впровадження методичних рекомендацій у практику, елементи наукового внеску здобувача наукового ступеня можуть містити:
- аналіз позитивного і негативного досвіду впровадження запропонованих методик;
- виявлення прямих порушень;
- визначення зовнішніх умов ефективної дії методик, рекомендацій, положень і обґрунтування пропозицій щодо необхідності їх створення;
- пропозиції щодо ліквідації виявлених порушень та інших причин неефективного використання методик, рекомендацій, положень.
Ці елементи наукового внеску не пов'язані з розробленням або удосконаленням методичних документів. Передбачається, що вони правильні, якщо рекомендуються автором дисертації до впровадження. Ці ЕНВ пов'язані із забезпеченням ефективного використання методичних розроблень у практичній діяльності.
У процесі дисертаційного дослідження можуть мати місце й інші ЕНВ, які можна віднести до 2-5 етапів. Це:
- постановка окремих теоретичних і практичних питань;
- критика помилкових та хибних позицій і рішень;
узагальнення, класифікація й аналіз різних точок зору.
Перелічені елементи наукового внеску можуть по-різному групуватися в дисертаціях. В докторських дисертаціях послідовно реалізується повний або майже повний перелік етапів розв'язання проблеми. В кандидатських дисертаціях, як правило, не охоплюються всі етапи розв'язання проблеми, а концентрується увага на окремих її складових. Це вимагає від здобувача певної послідовності у викладанні ЕНВ. В першу черіу ЕНВ слід поділити на широкі (загальні) ЕНВ, які в свою чергу можуть мати ряд вузьких (конкретних) ЕНВ. Автору дисертації слід спочатку викласти широкі (загальні) елементи наукового внеску, а потім конкретизувати їх через вузькі (конкретні) ЕНВ.
Введение
Информационное общество
[править | править вики-текст]
Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 29 апреля 2014; проверки требуют 17 правок.
Информационное общество — общество, в котором большинство работающих занято производством, хранением, переработкой и реализацией информации, особенно высшей ее формы — знаний. Для этой стадии развития общества и экономики характерно:
увеличение роли информации, знаний и информационных технологий в жизни общества
возрастание числа людей, занятых информационными технологиями, коммуникациями и производством информационных продуктов и услуг, рост их доли в валовом внутреннем продукте
нарастающая информатизация общества с использованием телефонии, радио, телевидения, сети Интернет, а также традиционных и электронных СМИ
создание глобального информационного пространства, обеспечивающего:
(а) эффективное информационное взаимодействие людей
(б) их доступ к мировым информационным ресурсам
(в) удовлетворение их потребностей в информационных продуктах и услугах
развитие электронной демократии, информационной экономики, электронного государства, электронного правительства, цифровых рынков, электронных социальных и хозяйствующих сетей
