Тема 1. Понятие “информационного общества ” в рассмотрении современных ученых (о.Тоффлер, д.Белл, т.Стоуньер, а.Турен, г.Кан, у.Дайзард)

1. Краткая характеристика дисциплины. Понятие теории, методологии, практики

2. Введение в проблематику информационного общества

3. Определение “информационного общества ”

1 Краткая характеристика дисциплины. Понятие теории, методологии, практики

НАУКОВА НОВИЗНА В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Наш багаторічний досвід участі в системі атестації кадрів вищої кваліфікації свідчить, що найскладнішим питанням при прийнятті рішення про присудження наукового ступеня є визначення елементів наукового внеску здобувача та рівня його новизни.

ВАК України у своїх нормативно-правових документах дає певні рекомендації щодо цього, але чіткої гармонійної системи поки що немає. Про це свідчать суперечки, які часто виникають на всіх стадіях розгляду дисертаційних робіт - від засідання кафедри вищого навчального закладу або відділу науково-дослідної установи до експертної ради ВАК.

Ми вважаємо, що до проблеми визначення наукових результатів і рівня їхньої наукової новизни слід підійти із системних позицій і чітко визначити, що і на яких етапах розроблення дисертації може становити елемент наукового внеску здобувача і який рівень наукової новизни цей внесок може мати.

Розв'язання проблеми, яка становить тему дисертаційного дослідження, як правило, включає такі етапи:

1. Постановка проблеми, яку здобувач наукового ступеня прагне розв'язати;

До основних результатів дослідження, які в подальшому ми будемо називати елементами наукового внеску, на першому етапі можна віднести:

- обгрунтування актуальності теми;

- доказ необхідності, можливості і народногосподарського значення розв'язання проблемної ситуації, яку виявив здобувач наукового ступеня.

Елементи наукового внеску (ЕНВ) на цьому етапі дисертаційного дослідження пов'язані з постановкою і обґрунтуванням проблеми, яка в цілому стосується теми дисертації. Суть цих елементів полягає в тому, що здобувач звертає увагу наукової спільноти на наявність проблемної ситуації, нерозв'язаність якої гальмує розвиток економічної науки і не дає змоги підвищити ефективність розвитку народного господарства, його окремих галузей або підприємств і організацій.

2. Пізнання предмета дослідження;

До основних елементів наукового внеску на другому етапі дослідження, на наш погляд, слід віднести:

- наукове узагальнення і систематизацію матеріалу, що стосується пізнання предмету дослідження;

- відкриття нових законів, закономірностей, тенденцій, явищ, переваг, висунення гіпотез тощо;

- висновки про сутність, функції розвитку економічних явищ, зв'язки, протиріччя, наслідки, причини;

- визначення понять, тобто вдосконалення категорійно-понятійного апарату економічної науки;

- виявлення складових елементів предмета дослідження;

- побудову системи дослідження;

- розроблення класифікацій.

Перелічені елементи наукового внеску пов'язані зі всебічним розкриттям предмета дослідження, але вони ще не мають зв'язку з безпосереднім розв'язанням проблеми, тобто ного

методологією і методикою. Вони виступають теоретичною основою розв'язання проблеми на наступних етапах.

3. Методологічні підходи до розв'язання проблеми;

Основні елементи наукового внеску здобувана на етапі методологічного розв'язання проблеми можна сформулювати таким чином:

- розкриття концепції розв'язання проблеми;

- розроблення комплексу завдань, принципів, вимог, передумов і умов, форм, протиріч І шляхів їх розв'язання;

- висновки щодо окремих задач, принципів, вимог, форм, протиріч;

- вибір найбільш прогресивних рішень, методів, шляхів з тих, що є і які пропонуються;

- розроблення економіко-організаціиних механізмів, моделей, систем, програм, показників принципового характеру;

- розроблення шляхів мобілізації наявних у народному господарстві галузей, підприємств резервів підвищення економічної, соціальної, екологічної, інформаційної ефективності.

Елементи наукового внеску на цьому етапі дисертаційного дослідження характеризують принципові підходи до розв'язання досліджуваної проблеми, вони слугують основою розроблення методичних документів, але ще не мають певного рівня конкретизації для використання у практиці.