10.3 Пожежна безпека приміщення

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно проводити низку заходів, направлених на запобігання пожежі, запобігання поширенню вогню в разі виникнення пожежі і створення умов, сприяючих ліквідації пожежі.

Приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою має відноситься до категорії Д згідно 21. За класом пожежонебезпеки приміщення майстерень або лабораторій відноситься до нормального згідно 17. Будівля за ступенем вогнестійкості - II ступеню відповідно до 22.

З метою зведення до мінімуму вірогідності виникнення пожежі необхідно виконувати наступні заходи 23:

- силовий щит має бути виконаний в закритому корпусі;

- встановлювати світильники закритого типу;

- стежити за станом захисної ізоляції;

- не використовувати відкритий вогонь в приміщенні;

- не вставляти перемички замість запобіжників;

- не палити в приміщенні;

- співробітників, що знову прийняті на роботу, повинні в обов'язковому порядку проходити інструктаж щодо дотримання заходів пожежної безпеки,

- робочі місця не можна захаращувати, також як і проходи до устаткування, включаючи виходи для людей;

- у прим іщенні має бути схема евакуації.

При закладах охорони здоров’я майстерні для ремонту електротехнічних пристроїв дозволяється розміщувати в цокольних поверхах будівель та споруд при наявності відособлених виходів назовні та відділення їх від інших приміщень протипожежними перегородками. В зазначених приміщеннях заборонено зберігати горючі гази, ЛЗР та ГР 24. Приміщення електромеханічних майстерень повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією з автоматичним пожежним сповіщувачем теплового типу 2.

Необхідність обладнання приміщення майстерні автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації визначається згідно 25. Однак, виробничі приміщення, що не входять до складу закладів охорони здоров’я і які за пожежною небезпекою відносяться до категорії Д, не підлягають обладнанню установками пожежогасіння та пожежної сигналізації 25.

Вибір типу вогнегасників та визначення їх необхідної кількості для оснащення виробничих, складських, лабораторних, адміністративних та побутових будинків, приміщень об'єктів різного призначення, громадських будинків та споруд зазначених об'єктів здійснюється згідно 26 з урахуванням наступних критеріїв вибору: клас пожежі горючих речовин та матеріалів 27; вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу; категорія приміщення за вибухопожежною або пожежною небезпекою; площа об'єкта. У приміщеннях, у яких обслуговуючий персонал перебуває постійно, вогнегасники потрібно розміщувати всередині приміщення, запобігаючи створенню перешкод для евакуації людей 26.

10.4 Розрахункова частина

При проведенні ремонту електроапаратури паяльні роботи являються основним джерелом забруднення повітря робочої зони. Забруднене повітря повинно видалятися системою вентиляції. Визначимо об'єм повітря, що вилучається з робочої зони при проведенні паяльних робіт. Довжина частини стержня паяльника, що виступає, складає 2 см.

При паяльних роботах застосовую ть вбудовані забірники 28. Вбудовані в інструмент (паяльники) забірники можуть бути кільцевими або верхніми. Верхній забірник являє собою металеву трубку, забірний отвір якої розташований над кінцем паяльного стержня. Кількість повітря, що виводиться від паяльника при діаметрі стержня до 6 мм, становить 3 м³/год. Приєднання відсмоктувача до інструмента забезпечує максимально можливе наближення всмоктуючого отвору до зони шкідливих виділень. Це дає змогу зменшити витрати на вентиляцію у 9 разів.

Для кільцевого відсмоктувача паяльника необхідну кількість повітря, (м³/год), визначають за формулою 28:

, (10.1)

де - довжина частини стержня паяльника, що виступає за кільцевий отвір, м;

- швидкість повітряного потоку біля кінця стержня (приймають не менше 0,5 м/с).

Необхідна кількість повітря складає:

(м³/год).

Розрахована система видалення шкідливих відділень забезпечує виконання нормативних вимог.

10.5 Висновки

В розділі «Охорона праці» були викладені вимоги до робочого місця техніка-електроніка з ремонту електромедичного обладнання. Дотримання норм по кожном у з розглянутих НШВФ забезпечують комфортну роботу.

Проведено розрахунок системи видалення шкідливих виділень.

Проаналізовані можливі причини виникнення пожежі. Приведений перелік заходів, що необхідно проводити для профілактики виникнення пожежі. Описані вживані засоби пожежогасіння та пожежної сигналізації.

1. ГОСТ 12.0.003-74^*. ССБП. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація

2. ДБН В.2.2-10-2001. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я

3. СНиП 2.09.02-85*. Виробничі будівлі

4. СН 181-70. Вказівки по проектуванню колірної обробки інтер’єрів виробничих будівель промислових підприємств

5. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

6. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря у робочій зоні

7. СНиП 2.04.05-91. Опалення, вентиляція і кондиціонування

8. СП 952-72 (ДНАОП 0.03-1.02-72) Санітарні правила організації процесу паяння дрібних виробів сплавами, які містять свинець

9. ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

10. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

11. ГОСТ 12.1.003-89. ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки

12. ДСН 3.3.6.039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

13. ГОСТ 12.1.006-84 (1999). ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на рабочих місцях та вимоги до проведення контролю

14. Правила техники безопасности при монтаже, техническом обслуживании и ремонте изделий медицинской техники. Утверждены Министерством здравоохранения СССР 11.03.1982 г.

15. ГОСТ 12.4.123-8 3 ССБТ. Засоби колективного захисту від інфрачервоних випромінювань. Загальні технічні вимоги

16. НАОП 0.03-3.17-88 / ДНАОП 0.03-3.17-88 / СН 4557-88 Санітарні норми ультрафіолетовог о випромінювання у виробничих приміщеннях

17. НПАОП 40.1-1.01-97. Правила безпечної експлуатації електроустановок

18. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Електробезпека. Захисне заземлення. Занулення

19. НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

20. ДНАОП 9.1.50-5.10-73 Інструкція по захисному заземленню електромедичної апаратури в установах системи міністерства охорони здоров'я СРСР

21. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

22. ДБН В.1.1.7–2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва

23. ГОСТ 12.1.004-91. Пожежна безпека

24. ППБО 07-91. Правила пожежної безпеки для закладів охорони здоров'я

25. НАПБ Б.06.004-2005. Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації

26. НАПБ Б.03.001-2004. Типові норми належності вогнегасників

27. ГОСТ 27331-87. Пожежна техніка. Класифікація пожеж