10 ОХОРОНА ПРАЦІ

Все різноманіття законодавчих актів, заходів та засобів, що включені в визначення охорони праці, направлено на створення сприятливих умов для високоефективної праці, поліпшення санітарно-гігієнічних умов та техніки безпеки, підвищення культури виробництва. З цією метою при дипломному проектуванні виконується даний розділ.

10.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

При аналізі взаємовпливу та взаємодії людського, промислового і природного факторів, виробниче середовище розглядають як систему сукупних матеріально-просторових умов діяльності людей в виробничій сфері, які складаються з наявних промислових будівель, споруд, устаткування та інших матеріальних компонентів. При взаємодії працюючих з виробничим середовищем виділяють негативні фактори, що впливають на людину. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШПФ) можна класифікувати таким чином 1: фізичні, хімічні, бiологiчнi, психофізiологічні. Перерахуємо НШВФ, які діють на людину при ремонті електромедичної апаратури.

а) Поразка електричним струмом

Джерелами являються: електромедичні апарати, електричне обладнання, освітлювальні прилади, електроінструменти, електронагрівачі. Вражаючий фактор: підвищена напруга в мережі. Результати дії фактора на людину: електричні удари, опіки, травми.

б) Аномальний мікроклімат

Джерела: середовище усередині приміщення (електромедичне обладнання, електричне обладнання, люди в приміщенні, сонячна радіація, що проникає крізь вікна, освітлювальні прилади). Вражаючий фактор: підвищена або знижена температура, вологість, рухливість повітря в робочій зоні. Результат: підвищене потовиділення, головна біль, задуха.

в) Шум

Джерела: працюючі прилади та устаткування, люди. Вражаючий фактор: підвищений рівень шуму в робочiй зоні. Результати: головний біль, швидка утомленість, м ала зосередженість на праці, що виконується.

г) Недостатній рівень освітлення

Джерела: недостатня потужність освітлювальних приладів, невелика площа віконних прорiзiв. Вражаючий фактор: відсутність чи недостатнiсть природного світла. Результати: швидке зорове стомлення, запаморочення, знижена працездатність.

10.2 Умови праці на робочому місці

10.2.1 Організація робочого місця

Приміщення, де проводиться ремонт електромедичного обладнання відносяться до ремонтних майстерень, що можуть знаходитись як на території закладів охорони здоров’я так і в окремих виробничих будівлях або приміщеннях.

Вимоги до проектування нових і реконструк цію існуючих будинків і споруд усіх типів закладів охорони здоров'я викладені в 2.

Виробничі будівлі та приміщення споруджуються згідно з вимогами будівельних і санітарних норм 3. Об’єм виробничих приміщень на одного працівника складає 15 м³, а площа приміщень — не менше 4,5 м³.

Інтер’єр приміщень має відповідати 4, гама кольорів витримуватися в спокійних тонах з незначним їх контрастом залежно від орієнтації вікон відносно сторін світу.

10.2.2 Мікроклімат виробничих приміщень

Виконання робіт, пов'язаних з ремонтом електромедичного обладнання, відноситься до Iа, Iб або IIа категорії робіт за ступенем важкості 5. Для забезпечення нормальних умов мікроклімату слід дотримуватися оптимальних величин, що наведені в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1 - Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, °С	Відносна вологість,%	Швидкість руху, м/с
Холодний період року	Легка Іа	22-24	60-40	0,1
Теплий період року	Легка Іа	23-25	60-40	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату згідно з 6 виробничі приміщення обладнуються опал енням, природною та штучною вентиляцією відповідно до вимог 7. Системи опалення можуть бути повітряними, водяними або паровими з опалювальними приладами у вигляді ребристих труб, радіаторів та конвекторів при температурі теплоносія води 150С, пари 130С.

10.2.3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

Джерелом виділення шкідливих речовин у при проведенні ремонтних робіт є пайка ручними електропаяльниками з використанням олов'яно-свинцевих припоїв типу ПОС, які окрім свинцю та олова можуть містити кадмій, мідь, калій, сурму або цинк для створення легко- або тугоплавких припоїв . Флюсом служать каніфоль або хлористий цинк. Для очищення та знежирювання поверхонь перед пайкою використовують ацетон, бензин або етиловий спирт.

Пари шкідливих речовин потрапляючи в атмосферу, конденсуються і перетворюються в аерозолі - частинки, які потрапляють на шкірний покрив, слизову оболонки рота, очей, верхніх дихальних шляхів.

Дія шкідливих речовин проявляється в наступному:

- кадмій: спостерігається ураження печінки, легенів, нирок, системи кровообігу, статевої та репродуктивної функцій;

- мідь: ураження органів дихання, шлунково-кишкового тракту, печінки, ни-рок, анемія, пневмосклероз;

- олово (оксид): ураження бронхі в, проліферативно-кліткова реакція в легенях. При тривалій дії можливий пневмоконіоз;

- свинець: ураження нервової системи, крові, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, статевої системи;

- сурма: ураження дихальних шляхів, травного тракту, нервової системи, серцевого м'язу;

- цинк: ураження дихальної та травної систем, нирок, серця;

- каніфоль: частки абієтинової кислоти можуть викликати алергічну реакцію організму, що згодом може перейти в астму;

- ацетон, бензин, етиловий спирт: виявляють наркотичну дію на центральну нервову систему та токсичну дію, яка проявляється в отруєнні організму.

Враховуючи шкідливість перерахованих вище речовин, до приміщень, де проводиться паяння, пред'являються особливі вимоги щодо концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони (таблиця 10.2).

Таблиця 10.2 - Гранично - допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони 6 при виконанні паяльних робіт (а – аерозоль, п – пара або гази, О – речовини з гостро направленим механізмом дії; якщо у графі ГДК приведені дві величини, то це означає, що в чисельнику максимальна, а у знаменнику середньозмінна ГДК)

Найменування речовини	Величина ГДК, мг/м3	Переважний агрегатний стан в умовах виробництва	Клас небезпеки	Особливості дії на організм
Цинка оксид	0,5	а	ІІ
Хлор	1,0	п	ІІ	О
Хлор двооксид	0,1	П	І	О
Сурма	0,3	п+а	II
Спирт етиловий	1000	П	IV
Свинець і його неорганічні сполуки	0,01/0,005	а	I
Олово	10		ІІІ
Мідь	1/0,5	а	II
Кадмій	0,05/0,01	а	І
Бензин (розчинник)	100	п	IV
Ацетон	200	п	IV

При проведенні паяльних робіт обов’язковим є наявність вентиляційних систем, які повинні вмикатися перед проведенням робіт і після їх закінчення 8. Місцеві витяжні пристрої на робочих місцях повинні забезпечувати швидкість руху повітря безпосередньо на місці пайки не менш 0,6 м/с. Застосування рециркуляції повітря в приміщенні пайки не допускається. Приміщення необхідно забезпечувати припливним повітрям, що подається у верхню зону в кількості приблизно 90 % об’єму витяжки.