Методи захисту ґрунту.

7.1 Класифікація відходів.

Зараз в Чернігівській області тільки на 700 зареєстрованих полігонах твердих побутових відходів (ТПВ), які займають площу біля 6200 тис м², щорічно розміщується біля 230 тис. тон відходів. Це в 2 рази більше чим обсяги наданих лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення. Крім того існують сотні стихійних сміттєзвалищ, де накопичується ще тисячі тонн відходів. При цьому лише половина населення області користується послугами муніципальних підприємств, у селах же металобрухт, скло, пластмасові вироби накопичуються в ярах, долинах рік тощо.

Системне управління поводженням з відходами в Україні розпочалось 1998 р., коли був прийнятий Закон України “Про відходи”. На сьогодні вже є чітка система державного управління відходами, яка характеризується набором відповідних методів та інструментів управління.

Класифікатор відходів ДК 005-96 побудовано на єдиних засадах з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) та Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП), особливістю яких є класифікація об'єктів за їх походженням.

Під час побудови КВ використано такі принципи:

- класифікація відходів за їх походженням (стосовно видів економічної діяльності з урахуванням їх зв'язків та структури);

- класифікація відходів за фазами процесу, на яких утворилися відходи;

- класифікація відходів за елементами фаз процесу, від яких утворилися відходи;

- системність побудови на базі логічно повної системи ознак відходів;

- кодування на базі ієрархії системи суттєвих ознак відходів;

- встановлення зв'язків між подібними відходами на різних стадіях життєвого циклу продукції;

- гармонізація з міжнародними та європейськими загальними класифікаціями видів економічної діяльності, продукції, послуг та європейським каталогом відходів;

- співставність об'єктів класифікації у КВ з міжнародною класифікацією об'єктів стандартизації;

- співставність класифікації об'єктів у КВ і класифікації об'єктів управління в системах управління якістю та системах управління навколишнім середовищем, наведених в міжнародних стандартах ISO серій 9000 та 14000;

- узгодженість (відповідність) класифікації відходів чинному законодавству України, міжнародним та міждержавним угодам України, тощо.

Класифікатор відходів складається з двох частин:

- класифікації відходів (частина 1), утворюваних у сировинних, видобувних та обробних галузях економіки (розділ А), а також специфічних відходів, утворюваних у сфері надання послуг (розділ Б);

- класифікації послуг, пов'язаних з відходами (частина 2, розділ В).

Крім того, відходи поділяють на ті, що використовуються, до таких відносяться такі, які придатні в якості сировини чи домішки до сировини для виготовлення продукції як на самому виробництві так і за його межами, а також для використання в якості палива, кормів, добрив. За ступенем використання поділяють на повністю чи частково здатними до використання.

До відходів, що не використовуються відносяться відходи, які на сучасному етапі розвитку науки і техніки не можуть буди використані, чиїх використання є економічно недоцільним.