4.2.1. Заходи безпеки при роботах з бензинами

4.2.1.1. Небезпечні властивості.

Бензин відноситься до легкозаймистих рідин (ЛЗР) і є прозорим летким нафтопродуктом з характерним запахом. Швидкість поширення полум'я по поверхні дзеркала бензину за звичайних умов складає 10-15 м/с. Людина з нормальним нюхом відчуває запах пари бензину при концентраціях їх в повітрі близько 400 мг/м³. Легке отруєння парами бензину може настати після 5-10 хв. перебування людини в атмосфері з концентрацією пари бензину в межах 900-3612 мг/м³. При цьому з'являються головний біль, запаморочення, серцебиття, слабкість, психічне збудження, безпричинна млявість, легкі сіпання м'язів, тремтіння рук, м'язові судоми. При нетривалому вдиханні повітря з концентрацією пари бензину 5000-10000 мг/м³; вже через декілька хвилин з'являються головний біль, неприємні відчуття в горлі, кашель, роздратування слизових оболонок носа, очей. Крім того, першими ознаками гострого отруєння парами бензину є пониження температури тіла, уповільнення пульсу і інші симптоми. При концентрації пари бензину в повітрі понад 2,2% (30 г/м³) після 10-12 вдихів людина отруюється, втрачає свідомість; понад 3% (40 г/м³) відбувається дуже швидке отруєння (2-3 вдихи) - швидка втрата свідомості і смерть. Подібні концентрації пари бензину можливі в ємностях з вільною поверхнею бензину, а також після їх осушення. З підвищенням температури навколишнього повітря сила токсичної дії бензину різко підвищується. При дії на шкіру бензин знежирює її і може викликати шкірні захворювання - дерматити і екзему. Бензин не накопичується в організмі, але отруйні речовини, розчинені в ньому (тетраетилсвинець), залишаються в організмі. При отруєнні бензином через рот у потерпілого починає пекти у роті і стравоході, рідке випорожнення, іноді болі в області печінки. Якщо бензин потрапляє в дихальні шляхи, через 2-8 год. розвивається бензинове запалення легенів (болі у боці, кашель з виділенням бурої мокроти, підвищення температури тіла, запах бензину з рота) [76, 77].

4.2.1.2. Вимоги безпеки і міри надання допомоги при отруєнні парами бензину.

У приміщеннях для зберігання і використання автомобільних бензинів забороняється застосування відкритого вогню, а штучне освітлення має бути виконане у вибухобезпечному виконанні. У приміщеннях, де працюють з бензином, не можна пити, палити, приймати їжу.

Деталі, забруднені бензином, перед ремонтом необхідно занурювати для очищення і знешкодження в гас. Заправку місткостей бензином слід робити тільки закритим способом.

У закритих погано вентильованих приміщеннях забороняється залишати відкриту тару з бензином або переливати і розливати бензин.

При розливі бензину необхідно зібрати його в окрему тару, місце розливу протерти сухою ганчіркою; при розливі на відкритому майданчику місце розливу засипати піском, а потім видалити його.

При отруєнні парами бензинів потерпілого належить негайно винести (чи вивести) на свіже повітря, звільнити від утрудняючого одягу (розстібнути комір, пояс, брюки, спідницю). У холодну пору року важливим є також зігрівання потерпілого. При цьому потрібно добре розтерти кінцівки, щоб викликати посилену циркуляцію крові.

При втраті свідомості, зупинці або послабленні дихання необхідно негайно викликати лікаря.

До прибуття лікаря слід забезпечувати вдихання кисню, пари нашатирного спирту, робити штучне дихання на свіжому повітрі.

За необхідністю потерпілого слід направити з супроводжуючим до лікувальної установи.

Коли потерпілий опритомніє, необхідно напоїти його міцною кавою або чаєм (не давати спиртних напоїв). При низькій температурі і поганій погоді потерпілого не виносять на свіже повітря, а переводять в тепле добре вентильоване приміщення.

При попаданні бензину в організм через рот слід промити шлунок. Для цього необхідно випити 1,5-2 л води з однією столовою ложкою питної соди і викликати блювоту. Повторити це слід 2-3 рази до зникнення часток їжі і слизу [78,79].

При роботі з бензинами слід використати засоби індивідуального захисту відповідно до типових норм.